Постанова № 45545369, 08.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року (11 год. 25 хв.) Справа № 808/2297/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Запорізького міського центру зайнятості, м. Запоріжжя

до відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про: стягнення допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міський центр зайнятості (далі позивач) звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, що були виплачені як допомога по безробіттю за період з 14.07.2014 по 31.07.2014 в розмірі 315,87 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, належав до категорії зайнятого населення та незаконно отримував допомогу по безробіттю за період з 14.07.2014 по 31.07.2014 в розмірі 315,87 грн. В порядку визначеному чинним законодавством відповідачу направлено претензію від 15.12.2014 № 4532/07-05 про необхідність повернення в добровільному порядку отриманого матеріального забезпечення. Враховуючи, що відповідач вказану суму у передбачений строк не повернув, тому позивач, посилаючись на положення Закону України «Про зайнятість населення» та приписи ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» просить суд стягнути з відповідача незаконно одержані матеріальні кошти (допомогу по безробіттю) в сумі 315,87 грн. у судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2297/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.06.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 08.06.2015, не зявився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом заздалегідь. Судова повістка отримана уповноваженою особою позивача 28.05.2015, про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

08.06.2015 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 23818) про розгляд справи за відсутністю представника Запорізького міського центру зайнятості. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що сума боргу не змінилась і складає 315,87 грн.

В судове засідання відповідач також не зявився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місця реєстрації та фактичного місця проживання відповідача повернулась до суду 02.06.2015 та 08.06.2015 відповідно з відмітками відділення поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 5067-VI) та Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 1533-ІІІ).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 5067-VI безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 43 Закону України № 5067-VI передбачено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України № 5067-VI статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

23.01.2014 ОСОБА_1 звернувся до Запорізького міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з 8-го дня після реєстрації. У поданій заяві відповідач зазначив, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Не отримує пенсію на пільгових умовах та за вислугою років. Не є субєктом підприємницької діяльності. Не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Не навчається на денній (очній) формі навчання.

Судом зясовано, що відповідач був ознайомлений з правами та обовязками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що свідчить особистий підпис відповідача у вищезазначеній заяві та у додатку № 1 до персональної картки.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Запорізького міського центру зайнятості від 28.01.2014 № НТ140128 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 23.01.2014.

Наказом Запорізького міського центру зайнятості від 30.01.2014 № НТ140130 відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю з 30.01.2014 по 24.01.2015.

У звязку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, відповідно до п.п. 1 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 1 п. 5.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, згідно наказу Запорізького міського центру зайнятості від 30.01.2014 № НТ140130 відповідачу скорочено виплату по безробіттю з 30.01.2014 по 29.04.2014.

У звязку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», п.п. 5 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 5 п. 5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, згідно наказу Запорізького міського центру зайнятості від 18.03.2014 № НТ140318 відповідачу скорочено виплату по безробіттю з 30.04.2014 по 29.05.2014.

Наказом Запорізького міського центру зайнятості від 30.05.2014 № НТ140530 відповідачу розпочато виплату допомоги по безробіттю з 30.05.2014.

Згідно наказу Запорізького міського центру зайнятості від 06.06.2014 № НТ140606 відповідачу скорочено виплату по безробіттю з 05.06.2014 по 04.07.2014.

Відповідно до наказу Запорізького міського центру зайнятості від 07.07.2014 № НТ140707 відповідачу розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 05.07.2014.

Згідно наказу Запорізького міського центру зайнятості від 20.08.2014 № НТ140820 відповідачу скорочено виплату по безробіттю з 19.08.2014 по 17.09.2014.

Відповідно до наказу Запорізького міського центру зайнятості від 15.09.2014 № НТ140915 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 01.08.2014 та з 15.09.2014 припинено реєстрацію відповідача в якості безробітного, у звязку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 п.п. 2 п. 37 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13.02.2009 № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248 (далі Порядок № 60/62), розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом:

звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів;

використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду;

проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили (п. 5 Порядку № 60/62).

Так, в результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, згідно запису у трудовій книжці про працевлаштування, фахівцями Запорізького міського центру зайнятості було встановлено, що відповідач під час його перебування на обліку як безробітного, працював у ТОВ «Компанія «АЙАРПИ» з 14.07.2014 по 28.08.2014.

За результатами розслідування даного випадку 02.12.2014 позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ознайомлений з даним актом розслідування 02.12.2014, про що свідчить його особистий підпис у вищезазначеному акті.

На підтвердження обставин викладених в акті розслідування страхових випадків, позивачем до матеріалів справи були надані засвідчені належним чином копії сторінок трудової книжки відповідача серії АВ № 588286.

Згідно п.п. 1 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Враховуючи викладене, з 14.07.2014 відповідач належав до категорії зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вищезазначеної норми, відповідач під час перебування на обліку в Запорізькому міському центру зайнятості, не повідомив про його працевлаштування на посаду водія автотранспортних засобів до ТОВ «Компанія «АЙАРПИ» з 14.07.2014.

Згідно наданої позивачем довідки ОСОБА_1 нараховано та перераховано до банку допомогу по безробіттю з 14.07.2014 по 31.07.2014 в розмірі 315,87 грн.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (п. 3 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ).

Згідно п. 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

За приписами п. 7 Порядку № 60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Судом зясовано, що згідно наказу Запорізького міського центру зайнятості від 15.12.2014 № 333-0 про відшкодування матеріального забезпечення було прийнято рішення про вжиття заходів по відшкодуванню ОСОБА_1 коштів виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 315,87 грн.

Пунктом 7 Порядку № 60/62 передбачено, що протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

З матеріалів справи судом зясовано, що 16.12.2014 позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено претензію від 15.12.2014 № 4532/07-05 про необхідність повернення коштів, що були виплачені як допомога по безробіттю за період 14.07.2014 31.07.2014 в сумі 315,87 грн.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства (п. 8 Порядку № 60/62).

Згідно п. 9 Порядку № 60/62 рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

На протязі розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів оскарження рішення позивача щодо повернення коштів в судовому порядку або до центру зайнятості вищого рівня.

Оскільки відповідачем у встановлений чинним законодавством строк, не перераховано на рахунок Запорізького міського центру зайнятості отримане матеріальне забезпечення на період безробіття, то за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 315,87 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів добровільного повернення коштів в розмірі 315,87 грн. на рахунок Запорізького міського центру зайнятості.

З огляду на вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідач не повідомив Запорізький міський центр зайнятості. про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення по безробіттю та надання соціальних послуг, а саме належність відповідача до категорії зайнятого населення, а також про можливість отримання та наявність доходу під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, суд вважає позовні вимоги Запорізького міського центру зайнятості щодо стягнення з ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 315,87 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького міського центру зайнятості до Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Запорізького міського центру зайнятості (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 20482573, р/р 37172002004384, банк ГУДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015) суму допомоги по безробіттю за період з 14.07.2014 по 31.07.2014 в розмірі 315,87 (триста пятнадцять гривень 87 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко