Постанова № 45545247, 09.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року /10:00/Справа № 808/2267/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області

до Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр

про стягнення 32285,29 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр, смт. Камяне Вільнянського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у розмірі 32285,29 грн.

Позов обґрунтований тим, що керівництвом відповідача порушуються вимоги чинного законодавства, а саме - відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1992 №1788-ХІІ (далі Закон України №1788-ХІІ). Згідно картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та надісланих відповідачу повідомлень, до сплати було нараховано 32285,29 грн., сплачено 00,00 грн., отже відповідач має заборгованість у сумі 32285,29 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, але подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та зазначив, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство Янцівський гранітний карєр (ідентифікаційний код 05467607) відповідно до Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 №400/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон України №400/97-ВР) є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон України №1058-IV).

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на підставі п.п. б-з ст. 13 Закону №1788-ХІІ призначені пільгові пенсії.

Згідно із розрахунком боргу відповідачем не відшкодуються УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону №1788-ХІІ, та сума витрат становить 32285,29 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались повідомлення Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, але сума заборгованості відповідачем сплачена не була.

Крім того, 14.02.2011 управлінням Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області, відповідно до п. 7 розділу XVIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464, було укладено Рішення про розстрочення пільгових пенсій у розмірі 965 236,24 грн.

Таким чином, в дане рішення було включено суму заборгованості по даним пенсіям, відповідно підприємством суму боргу визнано. При цьому, у звязку з невиконанням підприємством умов рішення, позивачем 19.01.2015 розірвано договір про розстрочення від 14.02.2011 (рішення), яке було отримано відповідачем 29.01.2015, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на рекомендованому поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи.

При цьому, сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка залишилася несплаченою по рішенню, станом на 20.01.2015 становить 584 436,69 грн. Відповідно, прокурор Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави, в особі управління звертався до суду з позовами до відповідача про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій (відносно даних пенсіонерів та по даним періодам) проте у звязку із укладенням рішення про розстрочення позовні заяви було залишено без розгляду. Однак у звязку з його невиконанням підприємством розстрочки, постало питання про необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, підлягають стягненню суми:

відносно пенсіонера ОСОБА_1, суми підлягають стягненню за серпень-листопад 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за серпень-листопад 2010р.;

відносно пенсіонера ОСОБА_10, суми підлягають стягненню за серпень-листопад 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за серпень-листопад 2010р.;

відносно пенсіонера ОСОБА_4, суми підлягають стягненню за вересень-грудень 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за вересень-грудень 2010р.

відносно пенсіонера ОСОБА_5, суми підлягають стягненню за вересень-грудень 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за вересень-грудень 2010р.

відносно пенсіонера ОСОБА_6, суми підлягають стягненню за вересень-грудень 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за вересень-грудень 2010р.

відносно пенсіонера ОСОБА_7, суми підлягають стягненню за вересень-грудень 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за вересень-грудень 2010р.

відносно пенсіонера ОСОБА_9, суми підлягають стягненню за вересень-грудень 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за вересень-грудень 2010р.

відносно пенсіонера ОСОБА_8, суми підлягають стягненню за вересень-грудень 2010р., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за вересень-грудень 2010р.

Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

Статтею 1 Закону України № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону №400/97-ВР обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Статтею 13 Закону України №1788-ХІІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. б - з ст. 13 Закону України №1788-ХІІ.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України №1788-ХІІ виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування у Закон України № 400/97-ВР, яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до обєкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Субєкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. б ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України №1788-ХІІ.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України № 1058-ІV.

Закон України № 1058-ІV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до п. б ст.13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16.04.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пп. 4.11. п. 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. б - з ст. 13 Закону №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Відповідно до пп.6.1 п.6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. П. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обовязок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

У п. 6.8. Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеному пенсіонеру, які працювали на роботах за Списком №2. Також судом досліджено протоколи призначення пенсій, розрахунки стажу вищевказаного пенсіонера, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах та довідки про розмір виплаченої пенсії по вищезазначеним пенсіонерам.

Відповідач на пропозицію суду не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України Про пенсійне забезпечення, Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України по вищезазначеним пенсіонерам, у звязку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр (код ЄДРПОУ 05467607) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по Списку № 2 в розмірі 32285,29 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Л.О.Нестеренко