Постанова № 45545082, 09.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1304/15

09 червня 2015 року 12год. 48хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001301702 від 26.12.2014р., -

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001301702 від 26.12.2014 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 73717,34 грн.

В судовому засіданні 09.06.2015 здійснено заміну первинного відповідача - Мелітопольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на його правонаступника - Мелітопольську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Мелітопольська ОДПІ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами перевірки філії "Веселівський райавтодор", оскільки статтею 127 Податкового кодексу України не передбачені санкції за несвоєчасну сплату сум податку з доходів найманих працівників. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що в порушення п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.2, 168.1.5 п.168.1, п. 168.4 ст.168, ст. 171 Податкового кодексу України філія "Веселівський райавтодор" у перевіреному періоді проводив виплату доходів без сплати податку або не в повному обсязі чи не своєчасно перераховував податок на доходи фізичних осіб у розмірі 98289,79 грн. Позивачем нараховану суму пені сплачено самостійно, що свідчить про те, що позивач визнає факт, що у перевіреному періоді проводилася виплата доходів без сплати податку або не в повному обсязі чи не своєчасно перераховувався податок на доходи фізичних осіб у розмірі 98289,79 грн. Зважаючи, що вказане порушення виявлено втретє, розмір штрафних санкцій визначено на рівні 75 відсотків суми податку. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

В період з 07.11.2014 по 09.12.2014 співробітниками Мелітопольської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірки філії "Веселівський райавтодор" ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, результати якої оформлено актом перевірки від 16.12.2014 № 3761/08-32-22-11/26249754 (а.с.11-19).

Перевіркою, крім іншого, встановлено, що філією "Веселівський райавтодор" в порушення п.54.2 ст. 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пункту 168.4 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України у перевіреному періоді проводилася виплата доходів без сплати податку або не в повному обсязі чи не своєчасно перераховувався податок на доходи фізичних осіб у розмірі 98289,79 грн. (по даті виникнення податкового зобовязання, тобто виплати доходу), в тому числі по періодах: січень 2013 1625,34 грн., лютий 2013 8588,08 грн., березень 2013 10480,32 грн., квітень 2013 8495,97 грн., травень 2013 5067,95 грн., червень 2013 10333,94 грн., липень 2013 74,38 грн., серпень 2013 6867,32 грн., вересень 2013 6560,75 грн., жовтень 2013 23658,71 грн., листопад 2013 99,02 грн., грудень 2013 16438,01 грн.

На підставі акта перевірки №3761/08-32-22-11/26249754 від 16.12.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0001301702 від 26.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 73717,37 грн., в т.ч. за штрафними санкціями 73717,34 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області та до Державної фіскальної служби України, рішеннями яких залишено скарги позивача без розгляду (а.с.20-36).

Не погодившись, з оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення рішення стали висновки податкового органу про порушення філією "Веселівський райавтодор" п.54.2 ст. 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пункту 168.4 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України, а саме філією "Веселівський райавтодор" несвоєчасно перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік в розмірі 98289,79 грн.

Суд вважає за необхідне відмітити наступне. Статтею 168 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

У відповідності до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Суд зазначає, що пункт 168.1 ст.168 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 168.1.5 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" № 3609-VI від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011. Згідно пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно абз.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, після доповнення Податкового кодексу України пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, обовязок сплати податку з доходів фізичних осіб в разі, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.

Водночас, відповідачем застосовано до позивача санкцію згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, відповідно до якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою для застосування санкцій є встановлення під час перевірки порушення у вигляді ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Порушення строків сплати податку складом даного порушення не охоплюється, а норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

Суд зазначає, що оскільки обовязок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п.127.1 ст.127 та пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України не кореспондуються між собою, та ст.127 Податкового кодексу України не містить санкції за порушення строків сплати податку, встановленого пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Щодо встановленого під час перевірки порушення, суд зазначає, що позивачем не заперечується несвоєчасність виплати заробітної плати та розрахунків з бюджетом по податку з доходів найманих працівників.

З матеріалів справи вбачається, що податок з доходів фізичних осіб сплачувався підприємством разом із виплатою заробітної плати, що підтверджується наданими до матеріалів справи відомостями нарахування, утримання, перерахування податку з доходів фізичних осіб, відомостями на виплату грошей, платіжними дорученнями, відомостями про розподіл заробітної плати, звітами про операціях по рахунку 26001055706997, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (а.с.56-148).

Водночас, на момент здійснення перевірки фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст.127 Податкового кодексу України, перевіркою не встановлено.

Враховуючи наведене, при розгляді справи встановлено відсутність в діях підприємства позивача складу порушення, за яке п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України передбачено санкції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, оскільки позивачем не вчинялось вказане порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 підприємства Запорізький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 № НОМЕР_1.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька