Постанова № 45542897, 25.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 р. Справа № 804/6101/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.06.2015 року просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 1047 від 18.07.2014 року в.о. начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Г.З. Джураєвої «Про організацію здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕДС-Інжиніринг», за результатами якої складено ОСОБА_2 № 5109/22-02/38114069 від 21.07.2014 року «Про не встановлення факту здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «Люкс Кепітал» - ТОВ «ЕДС Інжиніринг» - ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «Рітейл-Девелопмент» за березень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку».

Ухвалою суду від 26.05.2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.06.2015 року первинні позовні вимоги заявлені у позовній заяві залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 155 КАС України.

Ухвалою суду від 25.06.2015 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду та поновлено позивачу строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.06.2015 року замінено відповідача його правонаступником Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав передбачених Податковим кодексом України підстав для направлення обовязкової вимоги, яка викладена у листі № 22920/10/04-63-15-01-19 від 25.06.2015 року «Про надання пояснень та їх документального підтвердження». Інформаційний запит відповідача всупереч вимога п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України не містить вказівки на факти, які свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства із зазначенням інформації, яка це підтверджує, у запиті відсутнє підтверджуюча документація щодо виявлених порушень податкового законодавства, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях та інших підстав, які є обовязковими для надання податкової інформації та її документального підтвердження. Оскільки запит відповідача оформлено з порушенням вимог чинного законодавства України, то платник податків вправі не надавати відповідь на запит податкового органу. За вказаних обставин позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав для прийняття наказу № 1047 від 18.07.2014 року. Також позивач наголосив на тому, що наказ про призначення перевірки направлено платнику податків у день проведення перевірки, чим порушено право позивача на участі у процесі перевірки та право на надання доказів та пояснень.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки обовязкова вимога, яка викладена у листі № 22920/10/04-63-15-01-19 від 25.06.2015 року «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» відповідає вимогам Податкового кодексу України, тому що містить посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту, опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують. На момент направлення відповідачем листа № 22920/10/04-63-15-01-19 від 25.06.2015 року «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» у податкового органу була інформація щодо можливого порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: інформація в електронних базах даних податкового органу стосовно відхилень показників податкової звітності контрагентів позивача від показників податкового кредиту та податкових зобовязань, які задекларував позивач. Оскільки позивач на обовязковий письмовий запит відповідача не надав протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту письмові пояснення та їх документальне підтвердження, то відповідач мав право видати наказ № 1047 від 18.07.2014 року. Наказ на перевірку направлено позивачу до початку її проведення; участі платника податків у невиїзній перевірці не є обовязковою.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, встановив наступне.

Предметом позову є визнання протиправним та скасування наказу податкового органу про призначення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист повязане із самою протиправністю такої перевірки.

Отже, наказ податкового органу на проведення перевірки має вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Суд також зазначає про те, що відповідачем проведено саме позапланову невиїзну документальну перевірку позивача згідно статті 79 ПК України, якою не передбачено право платника податків відмовити у допуску до перевірки.

Оскільки перевірка була невиїзною, то позивач не міг висловити свою не згоду з її проведенням та скористатися своїм правом не допустити працівників податкового органу до перевірки, адже Податковим кодексом України не передбачено процедури допуску до невиїзної перевірки, а тому позивач вправі оскаржити наказ на проведення невиїзної перевірки навіть після оформлення її результатів у вигляді акту та податкового повідомлення рішення.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем 25.06.2015 року складено лист № 22920/10/04-63-15-01-19 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», у якому останній зобовязав позивача надати первинні документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Люкс Кепітал» за період березень 2014 року.

Лист виконано на бланку податкового органу та підписано Заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_5

Вимога податкового органу обґрунтована тим, що податковим органом отримано податкову інформацію щодо виявлених фактів, які свідчать про можливі порушення позивачем норм податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з контрагентами задекларованими у додатку 5 декларації за березень 2014 року по факту придбання товарів (робіт, послуг) та їх подальшої реалізації за період березень 2014 року саме ТОВ «Люкс Кепітал».

У матеріалах справи знаходиться інформація з електронної бази даних податкового органу, яка надана на запит суду та з якого вбачається вказана вище розбіжність між показниками податкової звітності ТОВ «Люкс Кепітал» та податковою звітністю позивача.

Вимога містить посилання на п.п. 20.1.2. ст.20, п.73.3 ст. 73, п.78.1.1 ст. 78 ПК України, п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

Позивач листом від 18.07.2014 року № 18/07-1 відмовився від надання пояснень та їх документального підтвердження посилаючись на те, що обовязків запит відповідача не відповідає вимогам статті 73 ПК України.

Судом під час розгляду справи встановлено, що письмовий запит відповідача № 22920/10/04-63-15-01-19 від 25.06.2015 року «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» виконаний на бланку податкового органу, підписаний заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_5В, містить посилання на норми п.16.1.5 ст. 16, п.20.1.2 ст. 20, п.73.3 ст.73, п.78.1.1 ст. 78 ПК України, підстави для отримання інформації (встановлено розбіжність в показниках податкової звітності з ПДВ), опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують.

За вказаних обставин обовязковий письмовий запит відповідача відповідає вимогам п.73.3 ст. 73 ПК України та вимогам пунктів 9 та 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1245.

Оскільки позивач не надав відповідачу пояснення та їх документальне підтвердження, то у відповідача виникли правові підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідач прийняв наказ № 1047 від 18.07.2014 року «Про організацію здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕДС-Інжиніринг», яким наказано з 21.07.2014 року провести перевірку позивача тривалістю 5 робочих днів.

Вказаний наказ направлено поштою позивачу лише 21.07.2014року; позивач його отримав 24.07.2014, що підтверджується поясненнями позивача, які наведено у позовній заяві.

Таким чином, станом на момент початку перевірки відповідач не вручив оскаржуваний наказ позивачу.

З акту перевірки № 5109/22-02/38114069 від 21.07.2014 року вбачається, що остання фактично проведена 21.07.2014 року.

Суд зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Норма пункту 79.2 статті 79 ПК встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" такого змісту: "Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки". Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК України, КАС України виключають тлумачення вказано норми як таке, що остання не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення до початку проведення перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Згідно правової позиції колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.01.2015 року по справі № 21-425а14 (номер у ЄРСР 43075087), Верховний Суд України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Оскільки оскаржуваний наказ направлено позивачу поштою 21.07.2014 року, тобто в день проведення перевірки, та отримано позивачем 24.07.2014 року, тобто після проведення перевірки, то відповідачем не дотримано вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України, що свою чергу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати наказ № 1047 від 18.07.2014 року «Про організацію здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕДС-Інжиніринг (код ЄДРПОУ 38114069)», виданий Державною податкової інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-Інжиніринг» судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.06.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_6