Постанова № 45542821, 24.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 р. Справа № 804/6229/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.05.15 року Криворізька північна обєднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6293,60 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. Станом на 27.04.2015 року відповідач має заборгованість зі сплати вказаного податку у розмірі 6293,60 грн., яка у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 20).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 61), в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 50096, АДРЕСА_1, на цю ж адресу направлена і судова повістка на імя відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином..

За викладених обставин, у відповідності до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Криворізькій північній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків і зборів ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено сім груп, на які в залежності від кількості найманих працівників, виду діяльності та обсягу доходу за календарний рік поділяються суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5%.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень.

Відповідно до п.п. 293.3. ст.. 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі: для третьої і четвертої груп платників єдиного податку 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал.

При цьому п. 295.3. ст.295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пунктом 300.1 ст. 300 передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 19.02.2015 відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за №9080049812 від 05.02.2015 року, узгоджена сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного (податкового) періоду становить 6293,60 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 узгодженого податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб протягом встановлених законом граничних строків, у нього утворився податковий борг з вказаного податку на загальну суму 6293,60 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 24.02.2015 року на адресу відповідача направлена вимога форми «Ф» № 635-25 від 24.02.2015 року, яка повернута на адресу відправника із відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 9).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представнику чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашенням податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податку у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податків вимоги (п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50096, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р 26048053501277, 26004053508344 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305750) на користь Державного бюджету України податковий борг з єдиного податку у розмірі 6293,60 грн. (шість тисяч двісті девяносто три грн. 60 коп.) на бюджетний рахунок 33210866700022, код платежу 18050401, одержувач Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Кривого Рогу, код 38031627, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2