Ухвала суду № 45540209, 22.06.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2630/15-к

Провадження № 1-кс/210/434/15

"22" червня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Лейбенко В.В.,

прокурора: Іванова В.Г.,

слідчого: Борашвілі С.А.,

підозрюваного: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015040710001552 від 12 червня 2015 року слідчим СВ Дзержинського КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенантом міліції ОСОБА_3, та погоджене з прокурором прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

1) 22 грудня 1994 року Дзержинським РС м. Кривого Рогу за ч.2 ст.229-6 КК України до 03 років позбавлення волі, звільнений 20 жовтня 1997 року;

2) 28 серпня 2002 року Дзержинським РС м. Кривого Рогу за ч.1 ст.309 КК України до 01 року обмеження волі, звільнений 04 січня 2003 року умовно-достроково з не відбутим строком 3 місяці 9 днів;

3) 11 грудня 2007 року Дзержинським РС м. Кривого Рогу за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 04 роки з конфіскацією майна, звільнений 10 вересня 2011 року по відбуттю строку покарання;

4) 17 вересня 2013 року Дзержинським РС м. Кривого Рогу за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт;

5) 22 жовтня 2013 року Дзержинським РС м. Кривого Рогу за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на 02 роки 6 місяців, на підставі ст.71 ч.1, ст.72 КК України частково додано не відбуте покарання по вироку Дзержинського РС від 17 вересня 2013 року 02 роки 6 місяців 10 днів, звільнений 08 серпня 2014 року по вироку Солонянського РС від 31 липня 2014 року по ст.1 ЗУ «Про Амністію»;

6) 12 січня 2015 року Дзержинським РС м. Кривого Рогу за ч.2 ст.263 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком 01 рік, вирок вступив у силу 12 лютого 2015 року;

7) 13 травня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської обл. за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 03 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 03 роки, вирок вступив в законну силу 13 травня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні слідчого відділу Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040710001552 від 12 червня 2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово засудженим, останній раз 13 травня 2015 року за ч.2 ст.309, ст.71 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 03 роки, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення в період іспитового строку за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_2, 10 червня 2015 року о 19.00 годин, з корисливого мотиву, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, в період іспитового строку, скориставшись відсутністю контролю з боку потерпілого та інших свідків чи очевидців, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: м. Кривий Ріг, Дзержинський район, вул. Постишева, 25/28, знаходячись у нетверезому стані, керуючись прямим умислом, таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Nokia 105» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ:355.167./06/764.183/5 вартістю 200 гривень, який належить його батьку громадянину ОСОБА_5, та обернув таємно викрадене майно на свою користь.

Так, 01 червня 2015 року о 21.51 годин, громадянин ОСОБА_2, заклав даний мобільний телефон до ломбарду «Скарбниця» по вул. Косіора, 4А в Дзержинському районі м. Кривого Рогу за 120 гривень.

Крім того, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин в період іспитового строку, останній продовжує вести антисоціальний образ життя та нехтує покладеними на нього обовязками передбаченими кримінальним законодавством.

Діяння ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, як крадіжка, за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого в період іспитового строку, що є злочином невеликої тяжкості.

В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для обґрунтованої підозри.

У судовому засіданні слідчий СВ Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 зазначив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин.

Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше неодноразово засуджений, вчинив новий злочин в період дії іспитового строку, не працює, засобів для існування не має, веде антисоціальний образ життя, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватися від слідства. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості в період дії іспитового строку. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 ч.1 п.5 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 на слідчого покладається обовязок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність утриманців; відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи; його репутація та майновий стан; наявність судимості; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст.185 ч. КК України, який є злочином середньої тяжкості, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості, не працює, не має засобів до існування, вчинив новий злочин в період дії іспитового строку, веде антисоціальний образ життя, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш мякого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обовязків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст.182 ч.2 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обовязки:

1.прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ст.202 ч.4 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176 178, 183 ч.2 п.5, 184, 194 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 22 червня 2015 року до 20 серпня 2015 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20-ти розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 24,360 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, розрахунковий рахунок 37312022006709.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обовязки:

1.прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60днів, тобто до 20 серпня 2015 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович