Ухвала суду № 45540120, 19.06.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2561/15-к

Провадження № 1-кс/210/430/15

"19" червня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Ромашевського В.Є.,

прокурора: Скороход І.В.,

слідчого: Сірченко Д.С.,

захисника підозрюваного адвоката: ОСОБА_2,

підозрюваного: ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015040710000466 від 23 лютого 2015 року старшим слідчим СВ Дзержинського КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції ОСОБА_4, та погоджене з прокурором прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу, ОСОБА_5 щодо підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся старший слідчий СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 21 лютого 2015 року, приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_3 маючи намір на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисний мотив, вступив в злочину змову з раніше знайомими йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7, приїхали на територію ТОВ «Спецпромремонт» по вул. Домобудівників, 14 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, звідки за допомогою найманих працівників і техніки, яких завірили в законності своїх дій, таємно викрали обладнання та устаткування ТОВ «Спецпромремонт» та ТОВ «Надри», а саме:

- дриль Pneumatic L-N Drilling Vachine QZ65-90B, 2 (дві) штуки, які були у вжитку;

- канатну машину Huanda DWS37 AX-8PG, яка була у вжитку;

- насосна станція Forte XK6-1301, яка була у вжитку;

- станок заточний, який був у вжитку;

- станок стрічкового буріння СВС1, 2 (дві) штуки, які були у вжитку;

- терморізак 2 (дві) штуки, які були у вжитку;

- трансформатор зварювальний СТШ-500, який був у вжитку;

- трансформаторна підстанція КТП 400, яка була у вжитку;

- установка гідроклинова УКГ-50 ЭА, 2 (дві) штуки, які були у вжитку;

- прес гідравлічний (луска) NS-124, який був у вжитку;

- насос «Гном» 16/16, який був у вжитку;

- перфоратор 4 (чотири) штуки;

- молоток відбійний, який був у вжитку;

- ножиці для різки канату, які були у вжитку;

- набір слюсарних інструментів, які були у вжитку;

- шланг гумовий ф30, ф25, який був у вжитку;

- бурова сталь 22; 24, яка була у вжитку;

- кабель АВВГ 3х50; 3х35, який був у вжитку, на загальну суму 616 547,34грн., відповідно висновку товарознавчої експертизи №10 від 04 червня 2015 року, що в тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром, після чого з місця вчинення злочину зникли, чим заподіяли майнових збитків на зазначену суму.

У судовому засіданні старший слідчий СВ Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_3, та його захисник, адвокат ОСОБА_2, проти клопотання слідчого заперечували, посилалися на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні, ОСОБА_3 інкримінованого йому діяння не вчиняв, переховуватися від слідства наміру не має, та просили застосувати щодо нього більш мякий запобіжний захід.

Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, засобів для існування не має, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватися від слідства. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 ч.1 п.5 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 на слідчого покладається обовязок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; наявність утриманців; відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи; його репутація та майновий стан; наявність судимості; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_3 вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ст.185 ч.5 КК України, який є особливо тяжким злочином, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_3 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_3 скоїв особливе тяжке кримінальне правопорушення, не працює, за офіційним місцем реєстрації не проживає, приховує своє фактичне місце проживання, шкода завдана злочином не відшкодована, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш мякого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обовязків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст.182 ч.2 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обовязки:

1.прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ст.202 ч.4 КПК України, підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176 178, 183 ч.2 п.5, 184, 194 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 19 червня 2015 року до 17 серпня 2015 року включно.

Розмір застави визначити у межах 300-т розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 365 400 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, розрахунковий рахунок 37312022006709.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обовязки:

1.прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60днів, тобто до 17 серпня 2015 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович