Рішення № 45540067, 18.06.2015, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/8488/13-ц

Провадження № 2/210/138/15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" червня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря Куксенко О.В.,

особи, які беруть участь у розгляді справи: позивач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.11.2012р. представниками ПАТ «Криворіжгаз» відключено газопостачання у будинку №27 по вул. Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_4. Позивач неодноразова зверталась до управління ПАТ «Криворіжгаз» з вимогою надати розрахунки заборгованості та відновити газопостачання до вищевказаного будинку. На підставі висновку НКРЕ газопостачання було відновлено, однак позивачу довилось злити воду з труб у звязку з чим, їх цілісність була пошкоджена. Позивач звернулася до ПАТ «Криворіжгаз» з вимогою відремонтувати їй труби, на що останній було рекомендовано звернутися до суду. У звязку з відсутністю води, Позивач була вимушена зберігати воду в емалевій каструлі великого розміру в результаті чого каструлі втратили свою якість та стали непридатними для використання. Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, позивач просила суд:

1) визнати дії ПАТ Криворіжгаз по нарахуванню заборгованості та відключення до будинку за адресою: вул. Зелена, б. 27, с. Глееватка, Криворізького району, Дніпропетровської області неправомірними;

2) стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 грн.;

3) стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 365,00грн. відповідно товарного чеку магазину «Подарунки» від 25.01.2014 року за баки на 40л. та 25 л.;

4) стягнути з відповідача 140 грн. за відновлення цілісності труб у будинку;

5) стягнути з відповідача за поштовий переказ суму у розмірі 3 грн. 80 коп.;

6) стягнути з відповідача витрати за здійснення ксерокопіювання матеріалів для відповідача на суму 58грн.50 коп.

7) стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 349,86 грн., повязану з відключенням газопостачання до будинку;

8) стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 472,60 грн..

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити. Зазначила, що відключення від газопостачання проведено незаконно. У звязку з відключенням від газопостачання їй завдано матеріальні збитки, які полягають у пошкодженні цілісності труб, пошкоджено каструлі, вона понесла витрати на відновлення труб в розмірі 140,00грн., понесла витрати на поштовий переказ матеріалів до суду, здійснення ксерокопій матеріалів для відповідача. Крім того, газопостачання було відключено у листопаді 2012 року 18 діб, грудень 31 доба, січень 2013 року 31 доба, лютий 2013 року 26 діб, всього 106 діб, за цей час було використано природний газ на суму 349,86грн., які є збитками, що має сплатити їй відповідач. Моральна шкода полягає у її душевних переживаннях, завданих незаконним відключенням.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував з приводу позовних вимог, зазначив, що Позивач не надавала можливості контролерам знімати покази лічильників газу та не надавала покази особисто або за телефоном. Квитанції про сплату надходили не щомісячно, тому за адресою позивача виконувались розрахункові нарахування за прогнозні обсяги споживання природного газу. Станом на 01.04.2014 року заборгованість за адресою у будинку №27 по вул. Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_4 становить 31,91 грн.. Також просив суд відмовити у відшкодуванні моральної шкоди у звязку з тим, що правовідносини, що виникли між сторонами є договірними та відшкодування моральної шкоди в укладеному договорі не передбачено.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та визнано сторонами, що позивач ОСОБА_4 відповідно до Договору про надання населенню послуг з газопостачання є споживачами природного газу у її домоволодінні №27 по вул. Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.81-84).

Газопостачання будинку №27 по вул. Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області 13 листопада 2012 року було припинено за борг, шляхом перекриття та опломбування запірного пристрою на вводі газопроводу будинку. При припиненні газопостачання були зафіксовані покази лічильника газу 26812 м3. На вказані покази лічильника борг за спожитий газ складає суму у розмірі 452,74 грн. (а.с.32).

Як вбачається з акту на включення, 27 лютого 2013 року ОСОБА_4 газопостачання будинку №27 по вул. Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області відновлено без відшкодування ОСОБА_4 збитків на повторне підключення будинку до системи газопостачання (а.с.22).

З матеріалів справи та з пояснень сторін вбачається, що у сторін виник спір з приводу нарахування боргу за спожитий природний газ, позивач не погоджувалась з тарифами, та методикою, за якою їй здійснюється нарахування за спожитий газ, у звязку з чим неодноразово зверталась із заявами про здійснення перерахунку..

Так, позивач неодноразово зверталася до Відповідача із зверненням з приводу непогодження з встановленою ціновою категорією, з боргом за спожитий природний газ на що останній надавались відповідь, однак жодних дій з приводу перерахування заборгованості не вчинялось (а.с.7-9,12-14, 19-20, 23, 25-27).

Позивачу декілька разів, а саме: 20 серпня 2010 року, 18 червня 2011 року, 22 липня 2011 року та 10 травня 2012 року, виносились попередження з повідомленням про заборгованість та необхідність її сплати, два з яких Позивач отримала особисто, інші два попередження відмовилась отримувати (а.с.75-78).

З відповіді НКРЕ від 06.02.2013 року за вих. № 227/16/278-13 вбачається, що ПАТ «Криворіжгаз» було порушено вимоги пункту 32 Правил надання населенню послуг з газопостачання, а обсяг спожитого Позивачем природного газу у 2009 та 2010рр. був розрахований з порушенням вимог пункту 10 Правил. У звязку з чим, ПАТ «Криворіжгаз» зобовязано здійснити перерахунок обсягу спожитого природного газу гр.. ОСОБА_4 за 2009 та 2010рр. відповідно до категорії споживання, що не перевищує 2500 м3 на рік та безкоштовно відновити газопостачання до помешкання гр. ОСОБА_4 (а.с.15-18).

За рішенням комісії, за адресою: вул. Зелена, буд. 27, с. Глеюватка, виконано корегування нарахувань за послуги з газопостачання, на підставі фактичних показників лічильника газу, за період з 01.06.2007 року до 01.01.2012 року, та знята сума розрахункових нарахувань в розмірі 5539,79 грн. Крім того, знята сума в розмірі 407,25 грн., в якості перерахунку оплати за спожитий природний газ, відповідно до річного обсягу споживання природного газу до 2500 м. куб.

Відповідно до довідки-розрахунку на 01.04.2014 року заборгованість за адресою: вул. Зелена, буд. 27, с. Глеюватка складає 31,91 грн. (а.с.74).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами у справі, суд враховує наступне.

Правовідносини між сторонами врегульовано нормами Цивільного Кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання населенню послуг з газопостачання» затверджених 09.12.1999 року Постановою Кабінету Міністрів України № 2246.

Статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі статями 19, 20, 21 Закону України «Про житло комунальні послуги», визначено обовязки споживача та виконавця житлово - комунальних послуг. Зокрема, виконавець зобовязаний надавати житлово комунальні послуги вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготувати та укласти із споживачем договір на надання житловокомунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Якщо кожна із сторін у зобовязанні має одночасно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обовязки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обовязком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст.1163 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до змісту ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Пунктом 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання (постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.99. № 2246 зі змінами та доповненнями. Надалі - Правил) зняття показів лічильника газу проводиться споживачем щомісяця. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показів та оформлення споживачем платіжних документів.

Відповідно до п. 32 Правил, контрольні покази лічильника газу у населення повинні зніматися контролерами, відповідно до затверджених графіків, не менше ніж один раз на шість місяців Якщо покази лічильника не зняті контролерами, а абонент особисто чи по телефону (станом на 30-31 число кожного місяця) не повідомив оператора про кількість спожитого за місяць природного газу, та від нього до 1-2 числа місяця наступного за звітним не надійшла квитанція про оплату то, відповідно до п. 4.2.9. Наказу НАК «Нафтогаз України» від 04.10.2005 року № 560 та п 4.2.9. Наказу НАК «Нафтогаз України» від 23.07.09. № 275, за звітний місяць проводиться розрахунок прогнозного споживання природного газу за розрахунковим методом. Після зняття фактичних показів лічильника газу виконується перерахунок нарахувань.

З 01.01.07. постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.12.2006 року №1672 «Про роздрібні ціни на природний газ що використовуються для потреб населення» затверджені роздрібні ціни на природний газ для населення, які залежать від річних обсягів споживання природного газу та наявності або відсутності лічильника газу.

Пунктом 19 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 9.12.1999 року № 2246 встановлено, якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримало повідомлення про оплату,споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання. У разі не оплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання. Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання.

Як вже судом було встановлено, Позивач періодично отримувала письмові попередження про заборгованість за спожитий природний газ, в яких зазначала про незгоду з нарахованим боргом (а.с.75-76).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не представлено суду належних доказів про отримання позивачем такого попередження у жовтні 2012 року , (з позначкою про його вручення), як того вимагає п.19 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 9.12.1999року № 2246.

Крім того, відповідно до пункту 9 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 9.12.1999 року № 2246 відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

В судовому засіданні встановлено, що відновлення газопостачання у домоволодінні Позивача відбулося безкоштовно, у звязку з її скаргою до НКРЕ, яка визнала безпідставність відключення, що мало місце 13 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вибір способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 60 ч.4, 212 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Враховуючи наведене та те, що при розгляді справи судом встановлено, що газопостачання до домоволодіння Позивача припинено безпідставно, без дотримання встановленої процедури, без попереднього попередження, та за відсутності власника житла, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» по відключенню від газопостачання 13 листопада 2012 року будинку № 27 по вулиці Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_2 позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

В решті позовних вимог суд відмовляє, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу сторони у справі зобовязані довести в судовому засіданні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач як на заперечення проти позову.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України).

Враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вважає, що позивачем не наведено суду та не надано належних та допустимих доказів, які прямо стверджують, що саме через неправомірні дії відповідача відбулося пошкодження труб та кастрюль позивача, що саме незаконне відключення від газопостачання перебуває в причинно-наслідковому звязку з пошкодження двох емалевих каструль, які втратили свою цінність та пошкодження труби, за які позивач понесла матеріальні втрати у розмірі 365,00грн. та 140,00грн.

При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відновлення пошкодженої труби коштувало саме 140,00грн.

Крім того, позивачем не доведено завдання їй матеріальної шкоди у розмірі 349,86 грн., та що ця шкода завдана саме у звязку з відключенням газопостачання до будинку.

З урахуванням наведено, на підставі ст. 22, 1166 ЦК України, положень ст. 10,11, 57-61, 179 ЦПК України суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 365,00грн. відповідно товарного чеку магазину «Подарунки» від 25.01.2014 року за баки на 40л. та 25 л.; стягнення з відповідача 140 грн. за відновлення цілісності труб у будинку; стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 349,86 грн., повязаної з відключенням газопостачання до будинку у звязку з недоведеністю понесених витрат.

В частині вимог щодо скасування нарахованої заборгованості, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав в розумінні ч. 2 ст. 16 ЦК України, оскільки такий спосіб захисту як скасування нарахованих збитків взагалі не передбачено ані загальними ані спеціальними нормами цивільного законодавства.

При цьому, позивач, у разу предявлення до неї позову про стягнення заборгованості за спожитий газ може оспорювати дійсність розрахунків, а в даній справі відповідачем зустрічний позов не предявлено, питання про наявність заборгованості не вирішувалось.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить із положень ст. 509-526, 23, 1167 ЦК України, Закону України Про житлово-комунальні послуги, та враховує існування між сторонами у спорі договорних відносин, та приходить до висновку, що стягнення моральної шкоди в даних договірних правовідносинах діючим законодавством не передбачено, крім того позивачем не було обґрунтовано, з якого розрахунку позивач виходила встановлюючи відповідний розмір моральної шкоди, не надала доказів на підтвердження таким обставинам, а тому в задоволенні цієї частини позовних необхідно відмовити.

В частині вимог про стягнення з відповідача грошових коштів за поштовий переказ у розмірі 3 грн. 80 коп.; та витрат за здійснення ксерокопіювання матеріалів для відповідача на суму 58грн.50 коп. суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки за змістом ст. 79 ЦПК України витрати на ксерокопіювання матеріалів справи для відповідача у якості додатків до позову та направлення поштою матеріалів не віднесені до складу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 510, 526, 1163, 1166 ЦК України, ст. 13, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги, ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання дій незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» по відключенню від газопостачання 13 листопада 2012 року будинку № 27 по вулиці Зелена села Гленоватка Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 22 червня 2015 року.

Суддя: О. В. Чайкіна