Ухвала суду № 45539406, 17.02.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я Справа №200/18867/14-ц

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження №2/200/289/15

17 лютого 2015року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.,

при секретарі - Тиханської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 3-я особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 «Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню»,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що 07 жовтня 2005р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі під №2805), яким було звернуто стягнення на нерухоме майно, належне йому на праві власності, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1. Вважає, що нотаріус не мав права вчиняти такий напис, а отже він не підлягає виконанню, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не врахувала норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким заборонено примусове стягнення нерухомого майна (житла), яке вважається предметом застави або предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України за кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Представник відповідача просив в позові відмовити в повному обсязі. Третя особа в судове засідання не зявилась, в поданих до суду письмових поясненнях просила відмовити в задоволенні позову та розглянути справу у її відсутність.

Розглянувши справу суд дійшов висновку, що дії нотаріуса ОСОБА_2 при вчиненні виконавчого напису є такими, що не відповідають вимогам закону, а отже позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 07 жовтня 2005р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-301/230/2005, відповідно до якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 39000 доларів США, зі сплатою 15,75% річних з кінцевим терміном повернення 07.10.2025року, цільове призначення кредиту було на придбання нерухомого майна квартири, загальною площею 67,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3АДРЕСА_2 (а.с.8-15). До вказаного договору також були укладені Додаткові угоди від 10.10.2006року, від 06.12.2012року та від 07.12.2012року (а.с.16-28).

Крім того, 24 вересня 2007р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-301/571/2007, відповідно до якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40900 швейцарських франків, зі сплатою 5,99% річних з кінцевим терміном повернення 24.09.2022року (а.с.29-37). До вказаного договору також були укладені Додаткові угоди від 24.09.2007року та від 17 грудня 2012року (а.с.41-46).

В якості забезпечення виконання зобовязань за вищевказаними кредитними договорами 24 вересня 2007р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено також іпотечний договір № РSL-301/350/2007, згідно з яким ОСОБА_1 надав у іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 67,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3АДРЕСА_2 (а.с.51-57), яким було передбачено право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення умов вищевказаних кредитних договорів.

22 липня 2014р. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за заявою відповідача вчинила виконавчий напис за реєстровим номером №2805, яким запропонувала звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 865687грн.09коп. (а.с.58), право вимоги яке, тобто ТОВ, придбало у ЗАТ «ОТП Банк» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12.11.2010 року.

Відповідно до ст..12 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2013року №898-IV, у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ст..33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав встановлених ст..12 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст..39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно до ст..40 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, в силу дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», від 03.06.2014року №1304-VII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави, згідно із ст..14 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст..5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадян України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно та загальна площа такого нерухомого майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового мана) не перевищує 140кв.м. для квартири та 250кв.м. для житлового будинку.

З огляду на вказану норму закону іпотечний договір та правовідносини між сторонами цього спору підпадають під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та заборону встановлену ним, оскільки предметом іпотеки за споживчими кредитними договорами виступає квартира позивача, площа якої не перевищує 140кв.м. (а.с.47-50), у спірній квартирі постійно проживає позивач, його дружина та син (а.с.7), а позивач не має іншого житла і не дає згоди на відчуження цієї квартири.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,57,60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 22 липня 2014р., зареєстрований в реєстрі за №2805, про звернення стягнення на квартиру №83 корпус №1 будинку №51 на ж/м Тополя-3 в м.Дніпропетровську, що належить на праві власності ОСОБА_1, та за рахунок реалізації якої запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг України» про дострокове виконання зобовязання ОСОБА_1 за кредитним договором №ML301/230/2005 від 07 жовтня 2005р. та №ML-301/571/2007 від 24 вересня 2007р. в загальній сумі 863987грн.09коп.

Стягнути з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 на повернення судових витрат 243грн.60коп.

Строк апеляційного оскарження рішення 10 днів.

Суддя