Постанова № 45538813, 25.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/3373/14-п Провадження №33/773/153/15 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія:ст. 472 МК УкраїниДоповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Пазюк О.С., при секретарі Білоусі І.Л., представнику митниці ОСОБА_1, правопорушниці ОСОБА_2, її представнику ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду від 14 травня 2015 року про притягнення її до адмінвідповідальності за ст. 472 МК України,

В С Т А НО В И В:

Даною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, жительку м. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області, вул. Пархоменка, 53, непрацюючу, визнано винною в незадекларуванні за встановленою формою точних і достовірних відомостей про ціну 160 мобільних телефонів «Lenovo a396» загальною вартістю 206405 грн. 35 коп. при переміщенні їх 01.12.2014 року через Ягодинську митницю з ОСОБА_4 в Україну.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на вищевказану постанову зазначає, що в митній декларації вірно вказала вартість переміщуваного нею товару. Посилається на те, що працівники відділу митниці - ВМВКТ та ЗРЗЕД не є експертами, тому їх довідка про визначення вищої вартості товару ніж зазначена в митній декларації не може слугувати доказом у справі. Вважає притягнення її до адмінвідповідальності незаконним та необгрунтованим.

Просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адмінправопорушення.

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови суду та доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2, та її представника ОСОБА_3, які прохають задовольнити апеляційну скаргу, міркування представника митного органу про залишення постанови суду без зміни, допитавши свідків та перевіривши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

З протоколу про порушення митних правил № 1286/20500/2014 від 02.12.2014 року встановлено, що ОСОБА_2 будучи пасажиром автомашини «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 перемістила 01.12.2014 року через Ягодинську митницю з ОСОБА_4 в Україну товар в багажному відсіку автомобіля без жодних товаросупровідних документів, не задекларувала за встановленою формою точні і достовірні відомості про ціну 160 мобільних телефонів «Lenovo a396» загальною вартістю 206405 грн. 35 коп., тобто вчинила порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

Однак в даному протоколі не розкрито обєктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. З даного протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Як встановлено у справі, при перетині кордону по «червонному коридору» ОСОБА_2 власноручно заповнювала митну декларацію, в якій задекларувала в якості власного супроводжуваного багажу 160 мобільних телефонів «Lenovo a396» вказавши їх загальну вартість 4800 доларів США та їх загальну вагу 32 кг., не маючи при цьому документів, які це б підтверджували.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 МК України особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. Таким чином доведення вартості товару є не обовязком, а правом особи, яка декларує товар.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 пояснила, що придбала вищевказані мобільне телефони через свого знайомого, сплатила за них 4800 доларів США, саме таку вартість вона і вказала в митній декларації, документів, які підтверджують їх вартість у неї не було.

Інспектори митниці, які проводили митне оформлення не змогли визначити коди товарів, і тому залучили на допомогу Відділ митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД. Вказаний відділ провів оцінку товару та в своїй службовій записці вказав, що вартість товарів, які переміщувала ОСОБА_2 є майже втричі вищою за ту, яку вказала остання в митній декларації. Твердження апелянта про те, що у такій ситуації слід провести товарознавчу експертизу, яка передбачається п. 7 ч. 2 ст. 508 МК України заслуговує на увагу. Вищевказана службова записка не може слугувати доказом винуватості ОСОБА_2 у вміненому їй адмінправопорушенні, оскільки працівники цього відділу не є експертами, крім цього з її змісту незрозуміло, яким саме методом визначалась митна вартість переміщуваних товарів.

Той факт, що вага вказаних товарів є вищою ніж ОСОБА_2 вказала в митній декларації не заслуговує на увагу, оскільки згідно з розділом ХVІ Закону України від 19.09.2013 року №584-VІІ «Про Митний тариф України» для товарів за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 «телефонні апарати для сотових мереж зв'язку та інших бездротових мереж зв'язку» одиницею виміру і обліку визначено штуки.

ОСОБА_2 пояснила, що вищевказані товари ввозила в Україну з метою подальшого продажу та одержання прибутку, хоча вона підприємцем не зареєстрована, що підтверджене інформацією ГУ ДФС України у Волинській області. Суд першої інстанції в своїй постанові наводить зміст ст. 42 ГК України та фактично робить висновок, що ОСОБА_2 буде займатись незаконною підприємницькою діяльністю, таким чином суд давши таку оцінку вийшов за межі протоколу про порушення митних правил.

Крім цього, твердження суду про те, що товари були задекларовані не за встановленою формою, через те, що ОСОБА_2 повинна була здійснювати декларування товару не як фізична особа, а як підприємець є хибним, оскільки остання підприємцем не зареєстрована. Те, що вона перевозила товари з метою подальшої їх реалізації та одержання прибутку не свідчить про протилежне.

Вважаю, що ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України необґрунтовано, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_2 перевозила товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у неї товар, після митного оформлення, підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись, ст. ст. 247, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 14 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вилучені у ОСОБА_2 160 (сто шістдесят) мобільних телефонів «Lenovo a396» повернути останній після відповідного їх митного оформлення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області /підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно.

Дата набрання законної сили 25.06.2015 р.

Суддя апеляційного суду О.С. Пазюк

Секретар с/з ОСОБА_6