Ухвала суду № 45538795, 24.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3871/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/990/15 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.Я.,

суддів Подолюка В.А., Киці С.І.,

при секретарі Вергуну Т.С.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 травня 2015 року в даній справі позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 188675,15грн.

В позові ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду із-за порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача також подав апеляційну скаргу на судове рішення, в якій просить скасувати постановлене судом рішення в частині відмови в позові до поручителя ОСОБА_2 та просить в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором, а тому суд задовольнив позов та стягнув з позичальника заборгованість по кредитному договору.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги відповідача ОСОБА_3 та представника позивача ОСОБА_4 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав правильну правову оцінку, що 07 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого позичальник отримав в банку у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 161792, 00 грн. на придбання транспортного засобу під 19,5 % річних з остаточним терміном повернення не пізніше 06 грудня 2012 року (а.с.6-8).

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 взятих на себе зобовязань за кредитним договором між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 7 грудня 2007 року був укладений договір поруки (а.с.13), згідно з умовами якого ОСОБА_2 поручився перед позивачем за своєчасне та повне виконання позичальником своїх зобовязань за договором кредиту. Крім цього, даним договором поруки сторони узгодили, що поручитель зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по договору поруки не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора. Повідомлення, що направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатися поданим належним чином, якщо воно буде надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи надано особисто поручителю (п.п.2.2,2.4 договору поруки).

Як було встановлено в судовому засіданні, позичальник ОСОБА_3 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 1 листопада 2011 року утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 188675,15 грн., з яких: 140952,14 грн. заборгованість по тілу кредиту, 20988,61 грн. заборгованість по відсотках за користуванням кредиту, 11423,72 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 4209,41 грн. штраф за порушення умов кредитного договору, 11101,27 грн. індекс інфляції на платіж по кредиту, що стверджується поданим представником позивача розрахунком розміру заборгованості (а.с.10-12).

За кредитним договором, як передбачає стаття 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 553, 554 ЦК України передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, судом встановлено і дана обставина не спростована відповідачем ОСОБА_3, що останній належним чином не виконує взяті на себе зобовязання по поверненню кредитних коштів, в звязку з чим утворилася вказана заборгованість.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобовязання по поверненню кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителя ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, договором поруки передбачено, що повідомлення, яке направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено в письмовій формі і буде вважатися поданим, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи надано особисто поручителю.

Сам відповідач ОСОБА_2 заперечує, що він отримував від кредитора повідомлення про невиконання позичальником ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором.

При цьому, представником позивача ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані докази того, що поручителю повідомлення направлялося рекомендованим чи цінним листом.

Колегія суддів не приймає до уваги доданий представником позивача до апеляційної скарги список поштових відправлень на кореспонденцію філії ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ, оскільки даний список складався працівниками банку, а в матеріалах справи відсутні дані від Волинської дирекції - поштамту Укрпошти про те, що таке повідомлення направлялося рекомендованим чи цінним листом через пошту відповідачу ОСОБА_2

Доводи апеляційних скарг відповідача і представника позивача не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки є власним тлумаченням норм чинного законодавства та обставин справи, не підтвердженні належними та допустимими доказами і були предметом дослідження судом першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги відповідача ОСОБА_3 та представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 травня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: