Ухвала суду № 45538781, 22.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/115/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-ц/773/851/15 Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16.03.2015 року в задоволенні позову публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Альфа Банк» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач ПАТ «Альфа Банк» подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що між сторонами по справі було ухвалено судове рішення про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яке відповідачем ОСОБА_1 виконано, а тому передбачені законом підстави для стягнення нарахованих банком відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договором відсутні.

Висновки суду відповідають встановленим в справі обставинам та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2007 між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0201/1007/88-504, відповідно до умов якого, банк зобов'язувався надати відповідачу кредит у сумі 47000,00 доларів США, а відповідач зобов'язувався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбаченні кредитним договором та додатком № 1 до нього (а.с.18-26).

Згідно із п. 1.3 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Пунктом 8.1. кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості.

Для забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, 23.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 0201/1007/88-504-Р-1, відповідно до умов якого поручитель зобовязувався нести солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 кредитних зобовязань (а.с.33).

25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за даним кредитним договором. В свою чергу, 15.06.2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за даним кредитним договором. Таким чином, на даний час усі права кредитора за вищевказаним кредитним договором належать ПАТ «Альфа-Банк» (а.с.9-16).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 02.12.2013 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернуто стягнення на заставне майно - квартиру, що знаходиться за адресою м. Луцьк пр-т Соборності, 10/133, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії САА №627975 від 26.02.2004 року з початковою вартістю 366765,00 грн. - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0201/1007/88-504 від 17.10.2007 року в розмірі 210530,98 грн. перед акціонерним товариством «Альфа-Банк», шляхом проведення прилюдних торгів, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В мотивувальній частині цього судового рішення зазначено, що в склад вказаної суми боргу станом на 01.09.2013 року включено заборгованість за тілом кредиту в сумі 207562,06 грн., за відсотками 2073,62 грн. та по пені 895,30 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що в розглядуваному випадку мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.08.2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 161/16828/13-ц виданого 18.02.2014 року Луцьким міськрайонним судом про звернення стягнення на заставне майно квартиру за адресою м. Луцьк пр-т Соборності, 10/133, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії САА №627975 від 26.02.2004 року з початковою вартістю 366765,00 грн. закінчене, оскільки ОСОБА_1 борг за виконавчим листом № 161/16828/13-ц виданого 18.02.2014 року Луцьким міськрайонним судом відповідно до кредитного договору № 0201/1007/88-504 від 17.01.2007 року сплачено в період з 27.09.2013 року по 18.07.2014 року (а.с.67-68).

З цього випливає, що вся сума заборгованості за тілом кредиту, відсотками і пенею була сплачена відповідачкою на виконання згаданого рішення суду від 02.12.2013 року.

У своїх позовних вимогах позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 137191,48 грн., включивши в цю суму 126564,66 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7874,96 грн. нарахованих на цю суму відсотків та 2751,86 грн. пені за прострочення сплати двох попередніх платежів.

Оскільки починаючи з 18.07.2014 року, коли відповідачкою внесено останній платіж на виконання рішення суду про звернення стягнення заборгованості за згаданим кредитом на її квартиру, у неї вже не було заборгованості за тілом кредиту, нарахованими на нього відсотками та пенею, вимоги позивача про повторне стягнення зазначених в позовній заяві сум заборгованості за тими ж платежами, що були включені в заборгованість за попереднім рішенням суду від 02.12.2013 року, є безпідставними.

У звязку з вищенаведеними обставинами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 16 березня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: