Рішення № 45538360, 14.12.2011, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 2-84/11

11.04.2011р

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.0201року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі : головуючої судді -Кошелюк Л.О

при секретарі - Сулеві Н.С..

за участю: позивачки- Заболоцької О.С.,

відповідача - ОСОБА_1,

пр-ка відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_3 до ВГРУ " Приватбанк" і ОСОБА_1 -про визнання недійсними договорів поруки і розірвання їх,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_3 покликається на те, що в квітні 2010 року з її зарплатної картки " Приватбанк" утримав гроші.

З цього приводу звернулась до відповідача за роз"ясненнями і тоді з"ясувалась наявність укладених від імені неї договорів поруки № 56/к від 26.12.2007року та № 61/к від 8.02.2008 року, відповідно, на 9 тис. дол. і 27 тис. дол.

У травні 2010 року працівником банку повернуто 600 грв. і обіцяно, що договори будуть відмінені. Однак пізніше знову відповідачем утримувались кошти.

Що спонукало звернутись у суд за захистом порушених прав.

Просить визнати договори поруки недійсними бо такі не укладала взагалі та розірвати їх.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позов підтримала з наведених підстав.

Відповідач ОСОБА_1 з позовом погодився і пояснив, що, будучи у шлюбі з ОСОБА_3, брав 2 кредити на 9 і 27 тис. дол. Перший - для своєї підприємницької діяльності на створення комп"ютерного клубу, а другий - на придбання автомобіля. Кредит отримав під заставу придбаного майна. А що стосувалося договору поруки то в присутності працівника банку, який оформляв кредит, підписав їх за дружину, як на виконання простої формальності, якій і не придав значення. Про їх існування ОСОБА_3 не повідомив. До настання кризи погашав кредит своєчасно.

Пр-к відповідача ПАТ " Приватбанк" ОСОБА_2 позову не визнала, мотивуючи тим, що позивачка могла знати і бачити придбані в кредит речі. Інколи за чоловіка сплачувала за кредит гроші. А придбане ОСОБА_1 майно в інтересах сім"ї.

Заслухавши пояснення сторін,показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У відповідності зі ст. ст. 202 ч.4,203 ч.4,208,207 ч.2 ЦК України дво - чи багатостороннім правочином є погоджена, дія двох або більше сторін.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У письмовій формі належить вчиняти... 2) правочини між фізичною та юридичною особою,

-2-

крім тих, які виконуються сторонами у момент їх вчинення, або підлягають нотаріальному

посвідченню.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

З пояснень сторін і показань свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та письмових доказів ( копій: паспорта і трудової книжки позивачки та свідоцтв про народження дітей; письмового повідомлення банку позивачці і її скарги в прокуратуру та відповіді на неї; копій договорів поруки №№ 56/к і 61/к від 26.12.07р. і 8.02.2008р., відповідно, на 9 тис. дол. і 27 тис. дол; висновку експерта № 303 від 24.07.11р. та зразків підпису позивачки) судом з"ясовано таке .

ОСОБА_3 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2001 року до серпня 2009 року. Є 2-є малолітніх дітей. Переїхали у смт. Стара Вижівка у 2004 році. Жили ( і живуть по даний час) на квартирі. Позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною. У жовтні 2009 року влаштувалася на роботу в Старовижівську РДА.

Відповідач зареєстрований підприємцем. За подружні кошти організував бізнес по комп"ютерній техніці і орендував приміщення в місцевому готелі.

1-й кредит оформив у Ковельському відділенні " Приватбанку" на придбання автомобіля "ДЕО" на 7 тис. дол. Поручителем виступала позивачка. Обоє тоді укладали договори з особистою явкою в банк. Після виплати даного кредиту вирішив узяти новий кредит на розширення власного бізнесу: на створення комп"ютерного клубу. Що зробив 26.12.2007 року. Комп"ютерна техніка виступала заставним майном. Автомобіль " ДЕО" продав. У сім"ї виникли напружені відносини бо став неправильно поводитись. Позивачка не одобрювала дій чоловіка і вважала першочерговим придбанням власного помешкання. Із-за чого відповідач не бажав радитися попередньо з дружиною.

8.02.2008 року відповідач укладає ще один кредитний договір на 27 тис. дол. на придбання автомобіля "Мітцубісі Ланцер".

Обидва кредити отримував у Старовижівському відділенні " Приватбанку", які віч-на віч оформлялись з працівником банку ОСОБА_5 Автомобіль також був заставлений.

А що стосується договорів поруки, то вони тоді укладались одночасно і без присутності позивачки. Що ствердила суду і свідок ОСОБА_5, яка визнала, що порушила порядок оформлення договорів поруки, але пояснила, що ці договори відповідач брав підписувати дружиною. Однак чи підписувала їх ОСОБА_3 їй не відомо.

Таким чином, правдивість пояснень позивачки, що не укладала і не підписувала договорів поруки стверджується не тільки її поясненням і відповідача ОСОБА_1, а й показаннями свідка ОСОБА_5

Як з"ясовано з пояснень сторін кредитні угоди і похідні договори укладались саме у приміщенні " Приватбанку", тобто, за місцезнаходженням юридичної особи, а не за місцем проживання відповідача. Що передбачено ст.ст. 211,647 ЦК України. Отже, якщо вірити у цій частині свідкові ОСОБА_5 то ніяких правових підстав давати додому підписувати їх, не було.

Крім цього, правдивість посилань позивачки доводять слідуючі докази: факт повернення ОСОБА_5 600 грв. у червні 2010 року, списаних з зарплатної картки банком; і письмова відповідь останнього, що після реалізації автомобіля договір поруки буде відмінено.

Свідок ОСОБА_5 цього факту не оспорює, але мотивує тим, що просто пожаліла позивачку і позичила їй таку суму. Одночасно зазначає, що в розписці про позику не вказано.

Отже, суд не може брати до уваги в частині позики показання свідка, які спростовуються письмовим документом. До того ж, з"ясовано, що сторони раніше ніколи не перебували в якихось дружніх стосунках, не контактували, а просто знайомі, як мешканці одного населеного пункту.

Проведена за клопотанням банку почеркознавча експертиза також не встановила, що підпис на договорах поруки виконаний позивачкою.

Тоді як з її паспорта, трудової книжки і зразків наданих на експертизу вбачається, що вони відрізняються від підписів на договорах поруки.

І свідок ОСОБА_4 також ствердила невідповідність підписів на договорах з підписами позивачки, який знає бо її документи візує по роду службової діяльності. А також показала, що саме весною 2010 р. позивачка недоотримала зарплати із-за чого по роботі проводилась перевірка

-3-

правомірності дій бухгалтерії у процесі якої і виявилась наявність договорів поруки.

З врахуванням викладеного суд вважає, що в даному випадку має місце укладення правочину шляхом обману.

І відповідно до ст.ст. 215-216,230,236 ЦК України такий правочин є недійсним з моменту його вчинення.

А тому не потребує додаткового розірвання бо не створює юридичних наслідків.

Що стосується посилань пр-ка відповідача, що цей правочин укладався в інтересах сім"ї і створює обов"язки для другого подружжя бо майно одержане за договором, використане в інтересах сім"ї, що передбачено ст. 65 СК України то суд це до уваги брати не може бо встановлено, що за кредитні кошти придбав комп"ютерну техніку і автомобіль для розширення підприємницької діяльності і пересування до місць створення в різних населених пунктах р-ну ( с. Кримне, Смідин) своїх відділів.

І згідно ст. 52 ЦК України таке майно є його особистим.

Як і сам по собі факт повернення чергового платежу кредиту позивачкою також не створює для неї наслідків поруки. Бо, як ствердила суду, гроші в банк носила від імені чоловіка і на його прохання, які їй для цього давав.

Таким чином, позов підставний.

Позивачка просить відшкодувати їй судові витрати в сумі 171 грв.

Крім цього, за клопотанням пр-ка відповідача проводилась почеркознавча експертиза, вартість якої згідно рахунку № 3359 від 24.07.11р. - 281,28 грв.

Вищезгадані витрати слід покласти на обох відповідачів порівну відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10,60,212-213 ЦПК України,ст.202,203,207,208,215-216,230,236 ЦК України

суд-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Договори поруки: № 56/к від 26.12.2007р. і № 61/к від 8.02.2008р. між Старовижівським відділенням Волинського ГРУ " Приватбанк" і ОСОБА_3, визнати недійсними.

Стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 судові витрати з кожного по 85 грв.50 коп. у користь ОСОБА_3.

Стягнути з ПАТ КБ " Приватбанк" і ОСОБА_1 за проведення почеркознавчої експертизи у користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області ( р/р 31225627222110012 в ГУ ДКУ у Волинській області , МФО 803014, код 25574908) по 140 грв. 64 коп., з кожного.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд .

Суддя: ОСОБА_6