Рішення № 45536921, 27.05.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4308/15-ц

Провадження № 2/161/1971/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі Поліщук Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 «Українська пожежно-страхова компанія» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що 09.02.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 «Українська пожежно-страховою компанією» укладений договір обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АС/7138256.

10.02.2014 року о 07 год. 30 хв. на автодорозі М-19166 км + 450 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме: автомобіля «Део», державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого ОСОБА_1, не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автобусом марки «Ютонг», державний номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Потерпіла від ДТП юридична особа Підприємство «Волиньавтомотосервіс» звернулось до ОСОБА_2 «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом №АС/7138256.

На виконання вимог договору страхування страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 34586,47 грн.

Вказує також, що відповідно до пп. г) 38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. п.33.1 ст.33 цього Закону.

Покликаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути в його користь з відповідача 34586,47 грн. виплаченого страхового відшкодування та судові витрати по справі.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти задоволення позову заперечив.

Суд ухвалив розгляд справи провести у відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.02.2014 року близько 07 год. 30 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Део», державний номерний знак НОМЕР_3 по автодорозі М-19166 км+450 м, не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з припаркованим автобусом «Ютонг», державний номерний знак НОМЕР_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.10).

На момент скоєння ДТП між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Українська пожежно-страхова компанія» був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.02.2014 року № АС/7138256, за яким позивач застрахував цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами, повязану з експлуатацією автомобіля «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.6).

11.02.2014 року потерпіла від ДТП юридична особа Підприємство «Волиньавтомотосервіс» звернулося до ОСОБА_2 «УПСК» із заявою-повідомленням про настання страхового випадку та 06.03.2014 року із заявою про виплату страхового відшкодування(а.с.19-20,30).

На підставі заяви підприємства «Волиньавтомотосервіс», страхового акту та рахунку страхового відшкодування ОСОБА_2 «УПСК» виплатила підприємству страхове відшкодування в сумі 34586,47 грн. (а.с.30, 57,58).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Актом цивільного законодавства, що регулює правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем внаслідок укладення договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7138256 є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано виключний перелік підстав, за якими у страховика після виплати страхового відшкодування виникає право подати регресний позов до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до пп. "ґ" 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Відповіднодо підпункту 33.1.2пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Позивач зазначає, що право регресної вимоги у нього виникло на підставі п.п. 33.1.4. п. 3.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

В письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на перебування на лікуванні, як на поважну причину, по якій не зміг в передбачений законом строк надати страховику письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що відповідач знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» з 10.02.2014 року по 14.02.2014 року, із заявою-повідомленням до ОСОБА_2 «УПСК» про настання страхового випадку звернувся лише 21.03.2014 року, тобто не повідомив ОСОБА_2 «УПСК» про настання страхового випадку у строки, передбачені ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(а.с.17,18,12,13).

Отже, аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 «УПСК» слід стягнути 34586,47 грн. страхового відшкодування та 345,86 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 11, 56, 57-60, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, с у д, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, р/р 26503010191901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) 34586,47 грн. (тридцять чотири тисячі пятсот вісімдесят шість грн. 47 коп.) страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, р/р 26503010191901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) 345,86 грн. (триста сорок пять грн. 86 коп.) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк