Постанова № 45536068, 25.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 918/1738/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу кредитора - Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.15 р.

у справі № 918/1738/14 (суддя Трускавецький В.П. )

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд"

про банкрутство

за участю представників сторін:

кредиторів - ТОВ "Українська сирна компанія" - Котик С.Ю. (довіреність б/н від 10.11.2014р.);

боржника - не з'явився;

арбітражного керуючого - Мамченко Л.Н.

апелянта - Агапов Д.Г. (довіреність №129/03 від 05.06.2015р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 року у справі №918/1738/14 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" про визнання додаткових грошових вимог до боржника; визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" на суму 89 236 074,41 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 1).

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" оплату судового збору у сумі 7 308,00 грн. за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та заяви про визнання додаткових грошових вимог, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 2).

Задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про визнання грошових вимог до боржника частково. Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" на суму 1 875 000,00 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів та 92 500,00 грн. - штрафних санкцій, як вимоги шостої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 3).

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів банкрута вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на суму 69 673 730,28 грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд".

Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Брокбізнесбанк" у визнанні грошових вимог в розмірі 212 572 119,25 грн.

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 4).

Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" про визнання грошових вимог до боржника. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" на суму 222 000,00 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 5).

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 108 А, ІК 37394388) оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 6).

Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетерус" про визнання грошових вимог до боржника. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетерус" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" на суму 69 692 054,63 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 7).

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 8).

Задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларі" про визнання грошових вимог до боржника. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларі" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" на суму 23 761,68 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 9).

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів (пункт 10).

Включено до реєстру вимог кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" на загальну суму 231 439 301,00 грн. у наступному складі та обсязі (пункт 11):

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" (43000, м. Луцьк, вул. Лідавська, буд.2, ІК 37425007), з грошовими вимогами на суму 89 848 074 грн. 41 коп. - основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 7 308 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог - перша;

- Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41, ІК 19357489), з грошовими вимогами на суму 1 875 000 грн. 00 коп. - основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 92 500 грн. 00 коп. - штрафних санкцій - черговість задоволення вимог - шоста;

- 1 218 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог - перша;

- окремо внесено до реєстру вимог кредиторів банкрута вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 41, ІК 19357489), на суму 69 673 730 грн. 28 коп. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла" (43025, м. Луцьк, вул. Даргомижського, 7, ІК 33559558), з грошовими вимогами на суму 222 000 грн. 00 коп. - основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 1 218 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог - перша;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетерус" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 108А, ІК 37403355), з грошовими вимогами на суму 69 692 054 грн. 63 коп. - основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 1 218 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог - перша;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Поларі" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, ІК 22392302), з грошовими вимогами на суму 23 761 грн. 68 коп. - основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 1 218 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог - перша.

Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" зобов'язано внести зміни відповідно до п.11 даної ухвали (пункт 12).

Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 05.06.2015 року (пункт 13).

Зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення (пункт 14).

Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 08.06.2015 року (пункт 15).

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, кредитор - ПАТ "Брокбізнесбанк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області скасувати.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.

Кредитор - ТОВ "Українська сирна компанія" та арбітражний керуючий (розпорядник майна) - Мамченко Л.Н. у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представники апелянта, кредитора - ТОВ "Українська сирна компанія" та арбітражний керуючий повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників апелянта, кредитора - ТОВ "Українська сирна компанія" та арбітражного керуючого, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.01.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд", визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія" до боржника на суму 612 000 грн. 00 коп., з яких: 612 000 грн. 00 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг). Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 07.05.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мамченко Лідію Назарівну (т.1, а.с.109-110).

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі здійснене на веб-сайті Вищого господарського суду України за № 13403 від 13.01.2015р.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст.23 Закону про банкрутство протягом тридцятиденного терміну з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд", до господарського суду Рівненської області надійшли письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують від наступних кредиторів: ТОВ "Українська сирна компанія" про визнання додаткових грошових вимог кредитора до боржника з урахуванням заяви про уточнення грошових вимог, якою зменшено додаткові грошові вимоги на суму 89 236 074, 41 грн.; ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 284 213 349,53 грн., з яких 69 673 730,28 грн. - вимоги кредитора, які забезпечені заставою, та 214 539 619,25 грн. - вимоги кредитора, які не забезпечені заставою майна боржника; ТОВ "Нова лінія скла" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 222 000,00 грн.; ТОВ "Сетерус" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 69 692 054,63 грн.; ТОВ "Поларі" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 23 761,68 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяви ТОВ "Українська сирна компанія" про визнання додаткових грошових вимог кредитора до боржника на суму 89 236 074, 41 грн., ТОВ "Нова лінія скла" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 222 000,00 грн.; ТОВ "Сетерус" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 69 692 054,63 грн.; ТОВ "Поларі" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 23 761,68 грн., прийшов до висновку про їх задоволення.

Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вказані грошові вимоги обгрунтовані та підтверджені належними доказами, зокрема:

- ТОВ "Українська сирна компанія" - договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 251212/2/1 від 25.12.2012 року; актом приймання-передавання цінних паперів до Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ 251212/2/1 від 25.12.2012 року; правочином про відступлення права вимоги від 03.06.2013 року; додатковою угодою №1 до Правочину про відступлення права вимоги від 03.06.2013 року; правочином про відступлення права вимоги від 05.12.2013 року; актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.01.2015 року; банківською випискою по рахунках за період 08.07.2013 року;

- ТОВ "Нова лінія скла" - договором поставки № 2404/1 від 24.04.2014 pоку; специфікацією №1 від 24.04.2014 року до договору № 2404/1 від 24.04.2014 pоку; актом звірки взаємних розрахунків за 2014 рік;

- ТОВ "Сетерус" - правочинами про відступлення права вимоги від 15.10.2013 року, 06.12.2013 року, 03.11.2014 року; банківськими виписками від 14.02.2014 року, 28.03.2014 року, 08.04.2014 року, 08.05.2014 року, 19.12.2014 року, 09.04.2014 року та 06.05.2014 року про часткову сплату за правочинами про відступлення права вимоги від 15.10.2013 року, 06.12.2013 року, 03.11.2014 року.

- ТОВ "Поларі" - договором про відступлення права вимоги №1-1305/13 від 13.05.2013 року; актом приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №1-1305/13 від 13.05.2013 року; актом звірки взаємних розрахунків по договору про відступлення права вимоги №1-1305/13 від 13.05.2013 року.

При цьому, судом першої інстанції правомірно (у відповідності до вимог ст.45 Закону про банкрутство) основний борг було віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, а сплачений судовий збір - в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Щодо вимог заявника - ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 69 673 730,28 грн. - вимоги кредитора, які забезпечені заставою та 214 539 619,25 грн. - вимоги кредитора, які не забезпечені заставою майна боржника слід зазначити наступне.

Як вбачається з поданої ПАТ "Брокбізнесбанк" заяви, 11 листопада 2004 року між ПАТ "Брокбізнесбанк" (банк) та СП TOB "Інтернешнл телеком'юнікейшн компані" (позичальник) був укладений кредитний договір № 123-04V, за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в розмірі 1 000 000,00 доларів США зі сплатою 12 % річних, на строк до 11.03.2005 року. Ліміт відкличної кредитної лінії неодноразово змінювався за додатковими угодами № 7 від 27.07.05 року; № 9 від 19.09.05 р.; № 14 від 09.02.06 р.; № 16 від 24.03.06 р.; № 20 від 27.10.06 р.; № 25 від 19.01.07 р.; № 35 від 12.07.07 р.; № 36 від 24.09.07 р.; № 37 від 28.12.07 р.; № 45 від 07.04.10р.; № 52 від 03.10.11 р. Додатковою угодою № 52 від 03.02.2011 р. було остаточно встановлено ліміт в розмірі 11 988 000,00 доларів США. В розрізі відкритої кредитної лінії банком за додатковими угодами № 1 від 11.11.04; № 2 від 24.11.04 р.; № 3 від 17.12.04 р.; № 4 від 09.02.05 р.; № 8 від 28.07.05 р.; № 10 від 20.09.05 р.; № 11 від 19.10.05 р.; № 12 від 01.11.05р.; № 15 від 10.02.06 р.; № 17 від 06.04.06 р.; № 21 від 02.11.06 р.; № 22 від 06.11.06 р.; № 23 від 20.11.06 р.; № 24 від 21.11.06 р.; № 26 від 22.01.07 р.; № 27 від 21.01.07 р.; № 28 від 05.02.07 р.; № 29 від 06.02.07 р.; № 30 від 09.02.07 р.; № 31 від 15.02.07 р.; № 32 від 16.02.07 р.; № 33 від 19.02.07 р.; № 34 від 30.03.07 р.; № 53 від 14.11.11 р. позичальнику надавались транші на загальну суму 17 010 751,80 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищевказаним кредитним договором, 03.06.2013 року між ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодержатель/кредитор) та ТОВ "Телтрейд" (заставодавець/боржник) був укладений договір застави № 123-04V-Z1, згідно умов якого заставодавець передає в заставу заставодержателю предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності, для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань, зазначених в статті 2 цього договору. Предметом застави за цим договором є телекомунікаційне та офісне обладнання. Узгоджена сторонами оціночна вартість предмету застави становить 49 856 580,28 грн. (п.1.2. договору застави).

Всупереч умовам кредитного договору № 123-04V від 11.11.2004 року позичальник не виконав взятих на себе зобов'язань в частині повернення отриманого кредиту і його заборгованість згідно розрахунків банку станом на 26.01.2015 року становить: 186 472 526,40 грн. - заборгованість по кредиту; 51 263 940,14 грн. - заборгованість по процентам; 30 158 683,60 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 13 509 738,45 грн. - пеня за прострочення сплати процентів; 4 226 939,26 грн. - 3% річних від простроченої суми по кредиту; 2 063 769,74 грн. - 3% річних від простроченої суми по процентах.

Крім того, підпунктами 3.1.4. пункту 3.1. договору застави № 123-04V-Z1 від 03.06.2013 року передбачено, що заставодавець/боржник зобов'язаний застрахувати предмет застави на весь строк дії цього договору. За невиконання даного пункту банк має право вимагати від заставодавця/боржника сплатити штраф у розмірі 0,5% від суми одержаного кредиту.

Оскільки, боржник порушив умови підпункту 3.1.4. пункту 3.1. договорів застави від 03.06.2013 року, банком нараховано штраф в розмірі 77 500,00 грн.

Підпунктом 4.2.6. пункту 4.2. статті 4 кредитного договору № 123-04V від 11.11.2004 року (змінено додатковою угодою №35 від 12.07.2007 року) передбачено, що позичальник щоквартально зобов'язаний надавати банку документи для здійснення аналізу фінансового стану позичальника, в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форма №2). За порушення вимог підпункту 4.2.6. пункту 4.2. статті 4 кредитного договору №2 (за кожний факт порушення) банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом (п.7.3. кредитного договору № 123-04V від 11.11.2004 року).

Оскільки, позичальник порушував двічі (2-гого і 3-його кварталу 2014 року) умови виконання підпункту 4.2.6. пункту 4.2. статті 4 кредитного договору № 123-04V від 11.11.2004 року, банк нарахував штраф в розмірі 118 080,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості боржника, яка виникла в зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 123-04V від 11.11.2004 року станом на 26.01.2015 року за офіційним курсом НБУ на 26.01.2015 року становить 290 784 206,71 грн.

01.12.2011 року між ПАТ "Брокбізнесбанк" (банк) та СП TOB "Інтернешнл телеком'юнікейшн компані" (позичальник) був укладений кредитний договір № 20-11-980-К, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в розмірі 3 000 000,00 грн. під 20% річних, на строк до 29.11.2014 року.

В подальшому, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, 03.06.2013 р. між ПАТ "Брокбізнесбанк" (кредитор) та ТОВ "Телтрейд" (поручитель) був укладений договір поруки № 20-11-980-Р1, згідно умов якого поручитель поручався перед кредитором за виконання боргових зобов'язань боржника на суму, що не перевищує 1 875 000,00 грн. у валюті, строки та порядку встановленому кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.2011 року та договір застави № 20-11-980-Z1, згідно умов якого заставодавець передає в заставу заставодержателю предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності, для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань, зазначених в статті 2 цього договору. Предметом застави за цим договором є телекомунікаційне та офісне обладнання. Узгоджена сторонами оціночна вартість предмету застави становить 19 817 150,00 грн. (п.1.2. договору застави).

Позичальник, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, кредитні кошти в зазначені строки не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив, внаслідок чого останнім станом на 26.01.2015 року створена заборгованість за кредитом в розмірі 1 746 918,22 грн., за відсотками за користування кредитом в розмірі 806 031,83 грн.

Крім того, банком нараховано пеню за прострочення виконання основного зобов'язання в розмірі 240 782,94 грн., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 176 346,03 грн.; 34 922,00 грн. - відсотки річних по основному зобов'язанню; 28 731,39 грн. - відсотки річних по заборгованості по процентам; 222 187,63 грн. - інфляційних нарахувань по основному зобов'язанню, 32 469,18 грн. - інфляційних нарахувань за весь час прострочення процентів.

Відповідно до п.п. 3.1.4. п.3.1. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.2013 року боржник зобов'язаний був застрахувати предмет застави на весь строк дії цього договору. За невиконання даного пункту заставодержатель (банк) має право вимагати від боржника (заставодатель) сплатити штраф у розмірі 0,5% від суми одержаного кредиту.

Оскільки, боржник (заставодатель) не застрахував предмет застави, банком було нараховано штраф в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до п.п.4.2.6. п.4.2 ст.4 кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.2011 року, позичальник щоквартально зобов'язаний надавати банку документи для здійснення аналізу фінансового стану позичальника, в тому числі баланс (форму №1) звіт про фінансові результати (форма №2). За порушення вимог підпункту 4.2.6. пункту 4.2. статті 4 даного договору (за кожний факт порушення) банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом (п.7.3. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.2011 року).

Оскільки, позичальник двічі порушував (2-го і 3-го кварталу 2014 року) умови виконання п.п.4.2.6. п.4.2. ст.4 кредитного договору договору № 20-11-980-К від 01.12.2011 року банк нарахував штраф в розмірі 17 469,18 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості боржника, яка виникла в зв'язку з невиконанням умов кредитного договору договору № 20-11 -980-К від 01.12.2011 року і умов договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.2013 року станом на 26.01.2015 року складає 3 429 142,82 грн.

Відповідно до п.1.2. договору поруки від 03.06.2013 року № 20-11-980-Р1, поручитель поручався перед кредитором за виконання боргових зобов'язань боржника на суму, що не перевищує 1 875 000,00 грн.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи факт невиконання позичальником взятого на себе зобов'язання в частині повернення отриманих коштів згідно кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.2011 року у банку виникло право вимоги до ТОВ "Телтрейд", як поручителя згідно договору поруки № 20-11-980-Р1, в загальній сумі 1 875 000,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" згідно кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.2011 року та згідно договору поруки № 20-11-980-Р1 визнаються в розмірі 1 875 000, 00 грн. та у відповідності до вимог ст.45 Закону про банкрутство включаються до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Як вже зазначалося вище, для забезпечення умов кредитного договору від 11.11.2004 року № 123-04V укладений договір застави № 123-04V-Z1 від 03.06.2013 року, предметом якого було телекомунікаційне та офісне обладнання з узгодженою сторонами вартістю в сумі 49 856 580,28 грн. та для забезпечення умов кредитного договору від 01.12.2011 року № 20-11-980-К був укладений договір застави № 20-11-980-Z1, предметом якого було телекомунікаційне та офісне обладнання з узгодженою сторонами вартістю в сумі 19 817 150,00 грн. (69 673 730,28 грн.)

Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) мас право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.11 Закону України "Про заставу" сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про заставу", у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

При цьому статтею 24 Закону України "Про заставу" передбачено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Пунктом 4.7. договорів застави передбачено, що у разі недостатності для повного задоволення вимог заставодержателя суми, вирученої від продажу предмета застави, він має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна позичальника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Як вбачається з умов договорів застави № 20-11-980-Z1 та № 123-04V-Z1 від 03.06.2013 року, його сторонами є заставодержатель - ПАТ "Брокбізнесбанк" та заставодавець - ТОВ "Телтрейд". При цьому, боржник - ТОВ "Телтрейд" не є позичальником за кредитними договорами, а виступає майновим поручителем позичальника.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що ТОВ "Телтрейд" (боржник), як майновий поручитель, може нести відповідальність за невиконання позичальником зобов'язання за кредитним договором № 123-04V від 11.11.2004 року та кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.2011 року виключно в межах вартості заставленого майна.

Така ж позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.11.2014 р. №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", частиною 2 пункту 4.3.5 якої передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.

Абз.7 ч.1 ст.1 Закону про банкрутство передбачено, що забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно абз.2 ч.2 ст.23 Закону про банкрутство, забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Отже, в частині вимог згідно договорів застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.2013 та № 123-04V - Z1 від 03.06.2013 року ПАТ "Брокбізнесбанк" є заставним кредитором.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що ПАТ "Брокбізнесбанк" є заставним кредитором, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що грошові вимоги згідно кредитних договорів № 123-04V від 11.11.2004 року та № 20-11-980-К від 01.12.2011 року, що забезпечені заставою майна боржника за договорами застави № 123-04V-Z1 від 03.06.2013 року та № 123-04V - Z1 від 03.06.2013 року, визнаються в розмірі 69 673 730,28 грн. та у відповідності до вимог ч.2 ст.23 Закону про банкрутство окремо включаються до реєстру вимог кредиторів як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника - ТОВ "Телтрейд".

Як вже зазначалося вище, в зв'язку з невиконанням умов договорів застави в частині страхування об'єктів застави, банком у відповідності до вимог п.п.3.1.4. п.3.1 нараховано штраф в розмірі 15 000,00 грн. згідно договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.2013 року та 77 500,00 грн. згідно договору застави № 123-04V - Z1 від 03.06.2013 року.

Оскільки боржником та розпорядником майна не надано доказів виконання обов'язку щодо страхування об'єктів застави, а в матеріалах справи відсутні такі докази також, суд першої інстанції правомірно визнав грошові вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" в розмірі 92 500,00 грн. з їх включенням у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Враховуючи все вищевикладене та зважаючи на те, що визнані вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" підтверджуються матеріалами справи частково, визнані розпорядником майна частково, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що останні підлягають до задоволення частково на суму 71 641 230,28 грн., з яких: 1 875 000,00 грн. основного боргу, які підлягають до задоволення в четверту чергу; 92 500,00 грн. штрафних санкцій, які підлягають до задоволення в шосту чергу та 69 673 730,28 грн., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника - ТОВ "Телтрейд", які слід окремо внести до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, посилання скаржника на те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки місцевим господарським судом ухвалами від 11.03.2015 року, від 15.04.2015 року, від 28.04.2015 року та від 13.05.2015 року було відкладено розгляд справи, а ухвалою від 13.05.2015 року - саме для ознайомлення з матеріалами справи.

З викладеного вбачається, що скаржник був обізнаний про основні та додаткові вимоги ініціюючого кредитора та інших кредиторів і мав можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Також не беруться до уваги посилання скаржника на те, що розпорядником майна не перевірено наявність заставного майна з огляду на таке.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядником майна разом із керівником боржника було проведено інвентаризацію активів боржника, зокрема, заставного майна, перевірено його наявність та стан і за результатами її проведення складено відповідний акт (т.1, а.с.198-211).

Крім того, апелянт, як заставодержатель, згідно вимог Закону україни "Про заставу", має право самостійно здійснювати перевірку наявності заставного майна боржника.

Слід також зазначити, що скаржником не подано будь-яких доказів того, що заставне майно відсутнє чи його кількість змінилася.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 року у справі №918/1738/14 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.