Постанова № 45536029, 18.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 922/1304/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Логвін О.О.

за участю представників:

позивача - Поправка Д.Ю.,, довіреність № 01-28/1072 від 25.05.15 р.

відповідачів - не з'явилися

3-ї особи - не з'явився

ПАТ "ВТБ Банк" - Краснюк О.В., довіреність № 505/11.5.2 від 25.09.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Харківспецнадра", м. Харків (вх. № 2928 Х/3) та апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" (вх. № 2891 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.04.15 у справі № 922/1304/15

за позовом ПАТ "Фінбанк", м. Одеса

до ТОВ "Харківспецнадра", м. Харків

ТОВ "Брістоль ЛТД", мю Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ "Велторг 2013", м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у справі № 922/1304/15 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОРГ 2013" (61052, м. Харків, вул.. Карла Маркса, буд. 32; код ЄДРПОУ 38633164) перед Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, 4а; код ЄДРПОУ 20041917) по договору овердрафту №03/01/14 від 23.01.2014 р. в загальній сумі 22.348.163,89грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 14,999,965.00 грн., прострочена заборгованість за відсотками складає 3,599,943.14 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.03.2015 р. по 16.03.2015 р. складає 147.944,86 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 2.315.668,88 грн., плата в розмірі 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 65.342,31 грн., інфляційні нарахування 1.284.642,00 грн., звернуто стягнення шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" на предмет іпотеки за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" (Код ЄДРПОУ 34757109; 61054, м. Харків, вул.. Академіка Павлова, 120) і Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" іпотечним договором від 27.02.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В., і зареєстрованим у Державному реєстрі за № 105, а саме, на нерухоме майно: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13 літ. "Т-5", загальною площею 10441,9 кв.м.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", м. Київ, яке не брало участі у справі № 922/1304/15 ні як сторона, ні як третя особа, але вважає, що судом вирішено питання про його права та обов'язки, звернулось з апеляційною скаргою на рішення Харківської області від 22.04.2015, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 у справі № 922/1304/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Скаржник посилається на те, що він є попереднім іпотекодержателем спірного майна за іпотечним договором № 115-Z/3, який укладений 10.05.2007 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Таміра" в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Фірма Тагіт" за кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007. Таким чином, скаржник вважає, що задовольнивши позов наступного іпотекодепржателя ПАТ "ФІНБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом першої інстанції були порушені права ПАТ "ВТБ Банк", як попереднього іпотекодержателя, який має право задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна. Також, скаржник вказує на те, що -судом першої інстанції не з'ясовані обставини справи, а також порушені норми матеріального права, посилаючись при цьому на те, що судом здійснено стягнення за нікчемним правочином на користь іпотекодаржателля, права якого не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та незважаючи на наявність заяви попереднього іпотекодержателя про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра", м. Харків також не погодилось з рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2015, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга мотивована не з'ясуванням обставин щодо наявності права попереднього іпотекодержателя ПАТ "ВТБ Банк" на спірне нерухоме майно та набуття апелянтом статусу іпотекодержателя за договором, укладеним з ПАТ "ВТБ Банк". ТОВ "Харківспецнадра" стверджує, що судом першої інстанції прийнято рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме щодо ПАТ "Харківспецнадра", як попереднього іпотекодержателя, ТОВ «Теоком», як наступного іпотекодержателя.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 об'єднано апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 09.06.2015 об 11:30.

29.05.2015 ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 916/1955/15 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ПАТ "Фінбанк", ТОВ "Харківспецнадра" про визнання недійсним іпотечного договору від 27.02.2014, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Харківспецнадра".

Розглянувши клопотання ПАТ "ВТБ БАНК" про зупинення провадження у справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно з п 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як свідчить зміст клопотання, заявник просить зупинити дану справу у зв'язку з розглядом іншої справи, предметом спору якої, зокрема, є визнання недійсним іпотечного договору від 27.02.2014, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Харківспецнадра".

Як передбачено п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Застосування даної норми господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Враховуючи приписи наведених правових норм, господарський суд зобов'язаний перевірити законність договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та у випадку, якщо суд дійде висновку про незаконність договорів, він має право визнати ці договори недійсними. Тобто, у суду є можливість розглянути дану справу до вирішення пов'язаних з нею інших справ.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність необхідної умови та правових підстав для зупинення провадження у справі № 922/1304/15 до закінчення розгляду справи № 916/1955/15, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання ПАТ "ВТБ БАНК".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 розгляд справи відкладено на 18.06.2015.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів та третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників апелянта та позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 23 січня 2014 року між ПАТ "ФІНБАНК" та ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" було укладено договір овердрафту № 03/01/14 (далі - "Кредитний договір").

На умовах Кредитного договору позивач надав ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" кредитні кошти на умовах їх повернення, забезпечення, строковості, та плати за користування. Ліміт овердрафту за Кредитним договором (з урахуванням змін до нього) було встановлено в розмірі 15 000 000,00 (п'ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок.

За умовами п.п. 1.1. Кредитного договору кредитор на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку № 2600 9001 070084 в ПАТ "ФІНБАНК" МФО 328685 з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним рахунком (овердрафт або кредит), в межах ліміту, передбаченого цим договором.

Відповідно до п.п. 1.2. Кредитного договору строк користування овердрафтом за цим договором встановлюється сторонами до 22.01.2015.

За умовами п.п. 2.1. Кредитного договору ліміт овердрафту за цим договором встановлюється в розмірі 5 000 000 грн. При цьому безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом на умовах цього договору, не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Згідно додаткової угоди № 1 від 27.02.2014 до договору овердрафта № 03 01/14 від 23.01.2014: пункт 2.2. договору викладено в наступній редакції: " 2.2. Ліміт овердрафту за цим договором встановлюється в розмірі 15 000 000 грн. При цьому безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом на умовах цього договору, не повинен перевищувати 90 (дев'яносто календарних днів); пункт 3.1. договору доповнено п.п. 3.1.6. та викладно в наступній редакції: 3.1.6. Нежитлове приміщення (будівля) літ. "Т-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Морозова, б. 13 та належить ТОВ "Харківспецнадра" (ЄДРПОУ 34757109).

Відповідно до п.п. 2.4. Кредитного договору за користування овердрафтом позичальник сплачує 24,0 відсотка річних.

За умовами п.п. 6.1. Кредитного договору відсотки за користування кредитними коштами за цим договором позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора № 26078010070084 не пізніше 5 числа кожного місяця та остаточно при поверненні кредиту.

Згідно п.п. 9.1. Кредитного договору, договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості по договору.

Проте, як зазначає позивчач, в порушення умов Кредитного договору ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" своїх зобов'язань по поверненню кредиту не виконує, в зв'язку з чим в останнього за договором овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 виникла заборгованість в сумі 22.348.163,89 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 14,999,965.00 грн., прострочена заборгованість за відсотками складає 3,599,943.14 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.03.2015 по 16.03.2015 складає 147.944,86 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 2.315.668,88 грн., плата в розмірі 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 65.342,31 грн., інфляційні нарахування 1.284.642,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" та повідомленням ПАТ "ФІНБАНК".

Матеріали справи свідчать про те, що 27 лютого 2014 року між позивачем та ТОВ "Харківспецнадра", з метою забезпечення зобов'язань ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" за Кредитним договором, було укладено іпотечний договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. за реєстровим № 105. Предметом іпотечного договору виступило нерухоме майно-нежитлова будівля літ "Т-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд. 13.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексний номер витягу 18496630) від 03.03.2014 на нежитлову будівлю літ. "Т-5" за адресою: Харківська область, місто Харків вулиця Морозова, будинок 13 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою Вікторією Вільївною накладено заборону на нерухоме майно на користь обтяжувача - ПАТ "ФІНБАНК".

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (індексний номер витягу 18496028) від 03.03.2014 р. на нежитлову будівлю літ. "Т-5" за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Морозова, будинок 13 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою Вікторією Вільївною проведено державну реєстрацію іпотеки (номер запису про іпотеку 4849947).

Також, позивачем наданий "Звіт про визначення ринкової вартості нежитлової будівлі літ. "Т-5" за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Морозова, будинок 13, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Бюро технічної інвентаризації та оцінки" , оцінювач Ковін Д.В. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ № 15508/13 від 30.10.20013 р., згідно висновків якого вартість нежитлової будівлі літ. "Т-5" за адресою: Харківська область, місто Харківё вулиця Морозова, будинок 13, загальною площею 10441,9 м2 станом на 12.03.2015 р. складає 7 021 994,00 грн.

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 18 083 500,00 грн.

Згідно з п.п. 2.4.3. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.

Згідно з п.п. 2.4.6. договору іпотеки, у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", тощо.

Згідно п.п. 3.1. договору іпотеки, у разі порушення Іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1. - 2.1.11. цього договору, та/або у разі порушення боржником умов договору овердрафту, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному п.п. 2.4.3., 2.4.5., 2.4.6 ст. 5 цього договору.

Згідно п.п. 5.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем та/або боржником зобов'язань за основним зобов'язанням, в тому числі якщо вони не будуть виконані повністю або частково згідно умов основного зобов'язання; та/або при несплаті або частковій несплаті в передбачені основним зобов'язанням строки сум комісійної винагороди за надання кредиту/гарантії або управління кредитною лінією; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені/штрафу), що передбачені основним зобов'язанням; незалежно від настання строку виконання Іпотекодавцем та/або боржником будь-яких зобов'язань за основним зобов'язанням, при ліквідації або реорганізації у будь-який спосіб іпотекодавця та/або боржника, порушенні відносно них справи про банкрутство; незалежно від настання строку виконання Іпотекодавцем та/або боржником будь-яких зобов'язань за основним зобов'язанням - при порушенні Іпотекодавцем зобов'язань, вказаних у статті 1 та п.п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема, на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п.п. 5.2.1. договору.

Згідно п.п. 5.2.2. договору іпотеки іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію. При цьому реалізація предмету іпотеки здійснюється будь-яким способом, що не суперечить чинному законодавству.

Згідно з п.п. 6.3. договору іпотеки цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником основного зобов'язання.

У зв'язку з порушенням ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" умов Кредитного договору позивачем в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" на адресу 1-го відповідача було направлене письмове повідомлення-вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором з попередженням про звернення стягнення на предмети іпотеки у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, що підтверджується квитанцією кур'єрської служби КСД від 11.08.2014.

06 травня 2014 року право власності на заставне майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд. 13, перейшло від ТОВ "Харківспецнадра" до ТОВ "Брістоль ЛТД".

Вказане підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 35210280 від 20.03.2015, з якої вбачається, що на момент розгляду справи право власності на нежитлову будівлю літ. "Т-5", за адресою: Харківська область, місто Харків вулиця Морозова, будинок 13, зареєстроване за ТОВ "Брістоль ЛТД ".

11 червня 2014 року Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було виключено запис про іпотеку та обтяження нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд. 13.

Вказана дія була здійснена на підставі листа ПАТ "ФІНБАНК" № 1678/14-0163 в якому зазначалося, що кредит ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" погашено в повному обсязі та який було підписано Головою Правління Смольським К.В. Але, як пояснив Позивач жодних листів ПАТ "ФІНБАНК" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції не надсилав, запис про реєстрацію листа за вказаним номером в журналі вихідної кореспонденції відсутній.

Вказаний факт в даний час є предметом розслідування в межах кримінального провадження № 4201 4220 0000 00562 від 22.10.2014 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що перебуває в провадженні слідчого СУ ГУ МВС м. Харкова Мирного А.В., що підтверджується довідкою Прокуратури Харківської області № 562-14 від 22.10.2014 року та згідно листа Прокуратури Харківської області № 04/2/4-700-14 від 22 квітня 2015 року.

В межах зазначеної кримінальної справи експертом-криміналістом проведені технічна та почеркознавча експертиза, якими встановлено, що підписи та печатки, проставлені в листах, що надавалися до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції є підробленими, оскільки виконані не головою правління ПАТ "ФІНБАНК" Смольським К.В., а відбиток печатки не є відбитком справжньої печатки ПАТ "ФІНБАНК".

Отже, ПАТ "ФІНБАНК" не давало згоди ТОВ "Харківспецнадра" на відчуження нежитлової будівлі літ. "Т-5", розташованої за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд. 13, на користь ТОВ "Брістоль ЛТД ".

Враховуючи право ПАТ "ФІНБАНК", як іпотекодержателя і той факт, що останній не є стороною правовідносин між відповідачами з приводу права власності на предмет іпотеки, позивач, посилаючись на положення ч. 1, ч. 2 ст. 23, ст.ст. 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», вважає, що він повинен отримувати задоволення своїх вимог і захищати свої права шляхом звернення стягнення не предмет іпотеки у кого б майно, обтяжене іпотекою не перебувало.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що сума боргу за кредитним договором відповідачами та третьою особою не спростована, керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 23, ст.ст. 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право позивача, як іпотекодержателя є порушеним та підлягає захисту в порядку ч. 2 ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги про звернення стягнення шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" на предмет іпотеки за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" і Публічним акціонерним товариством "ФІНБАНК" іпотечним договором від 27.02.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В., і зареєстрованим у Державному реєстрі за № 105, а саме, на нерухоме майно: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13 літ. "Т-5", загальною площею 10441,9 кв.м. , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З даними висновками погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено вище, 23 січня 2014 року між позивачем та ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" було укладено договір овердрафту № 03/01/14. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Заборгованість ТОВ "ВЕЛТОРГ 2013" за договором овердрафту № 03/01/14 від 23.01.2014 складає 22348163,89 грн. У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Дії позичальника є порушенням вимог договору, тому є законні підстави для стягнення заборгованості за договором овердрафту. Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно ч.1 статті 12 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до умов договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 статті 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду. Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною першою статті 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Виходячи з норм законодавства, насамперед ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", чинним законодавством не виключається можливість звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11.12.2013р. № 6-124цс13, виходячи з положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 33, статті 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Крім того в постанові від 21.05.2012р. № 6-20цс11 Верховний Суд України зазначив, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Так порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

В разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Такі ж висновки містяться в практиці Верховного Суду України (Ухвала Верховного Суду, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду від 03.06.2009р. "Про звернення стягнення на предмет застави"), в якій вказано, що, встановивши те, що застава на спірне приміщення свою дію не припиняла, забезпечене заставою зобов'язання не виконане, суд обґрунтовано дійшов до висновку про збереження її чинності при переході прав власності на предмет застави до відповідачки і наявність підстав звернення стягнення на майно відповідно ст. 27 Закону України "Про заставу".

Враховуючи право позивача, як іпотекодержателя і той факт, що останній не є стороною правовідносин між відповідачами з приводу переходу права власності на предмети іпотеки, позивач повинен отримувати задоволення своїх вимог (і захищати свої права), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у кого б майно, обтяжене іпотекою, не перебувало. Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути: визнання права. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. За вимогами статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що сума боргу відповідачами та третьою особою не оспорена, докази погашення боргу суду не надані, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Доводи ПАТ "ВТБ БАНК", викладені ним в апеляційній скарзі, стосовно того, що він є іпотекодержателем нежитлової будівлі літ. "Т-5", розташованої за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд. 13, спростовуються матеріалами справи, оскільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що запис про іпотеку ПАТ "ВТБ БАНК" на об'єкт нерухомості нежитлової будівлі літ. "Т-5", розташованої за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд. 13, погашений 15.02.2013 р. (том 2 а.с. 154-155).

Як зазначає ПАТ "ВТБ БАНК", він є учасником по справі № 29/5005/6325/2011 (Господарський суд Дніпропетровської області) про банкрутство ТОВ "ТАМІРА", яке було попереднім власником об'єкту нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 (Т5). В межах вказаної справи судом визнано недійсними результати аукціону з продажу зазначеного майна.

Проте, визнання недійсними результатів торгів (аукціону) ще не означає автоматичне повернення цього майна до складу ліквідаційної маси ТОВ "ТАМІРА". В матеріалах справи відсутні будь-які судові рішення, якими б скасовувалося право власності ТОВ "Брістоль ЛТД" на вказаний об'єкт нерухомості. Відсутні судові рішення, якими б право власності на нерухоме майно за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 (Т5) було визнано за ТОВ "ТАМІРА". За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що рішення по розглядуваній справі може вплинути на права та обов'язки ПАТ "ВТБ-БАНК".

Що стосується посилання ТОВ "Харківспецнадра" на те, що судом першої інстанції прийнято рішення про права і обов'язки ТОВ «Теоком», як наступного іпотекодержателя, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки, як встановлено господарським судом, ПАТ "ФІНБАНК" не давало згоди не надавало згоди на укладення між ТОВ "Брістоль ЛТД" та ТОВ "ТЕОКОМ" договору іпотеки серія та номер 3138, посвідченого 12.07.2014 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Тетяною Владиславівною, а також на передачу в наступну іпотеку нежитлової будівлі літ. (Т-5) за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 Товариству з обмеженою відповідальністю "Теоком".

Як було з'ясовано під час судового розгляду, укладення вказаного договору іпотеки стало можливим виключно завдяки незаконному вилученню невідомими особами з Державного реєстру речових прав записів про іпотеку нежитлової будівлі літ. (Т-5) за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 на користь ПАТ "ФІНБАНК". Вказаний факт на час розгляду справи є предметом розслідування в кримінальному провадженні провадження № 4201 4220 0000 00562 від 22.10.2014 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що перебуває в провадженні слідчого СУ ГУ МВС м. Харкова Мирного А.В.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що заявниками апеляційних скарг не надано жодного аргументованого правового доказу того, що на момент звернення позивача до господарського суду були порушені права або інтереси інших осіб, зокрема ПАТ "ВТБ БАНК". Наведені ними в апеляційних скаргах доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, їх позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги заявників апеляційних скарг не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого рішення господарського суду Харківської області від 22.04.15 у справі № 922/1304/15.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", про зупинення провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ та апеляційну скаргу ТОВ "Харківспецнадра", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2015 року у справі № 922/1304/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2015.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.