Постанова № 45535941, 22.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 914/1381/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Желік М.Б.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

"Галичина" вих. №05/06-01 від 05.06.2015 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 02.06.2015 р.

у справі № 914/1381/15

про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі

від 10.04.2015р.

у третейській справі № 16-01/0215

за позовом Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича с. Біла Криниця, Рівненська область

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів

про стягнення 508 921,30 грн. основного боргу та

2 545,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору

за участю представників сторін:

від позивача: Замлинський С.С. - представник (довіреність б/н від 27.01.2015р.)

від відповідача: не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з перебуванням судді Плотніцького Б.Д. у відрядженні, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у склад колегії для розгляду вказаної справи замість судді Плотніцького Б.Д. введено - суддю Желіка М.Б.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. (суддя Долінська О.З.) заяву ФОП Пантюх Володимира Володимировича про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015 р. у справі №16-01/0215 задоволено; вирішено видати заявнику наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015 р. у справі №16-01/0215 за позовом Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича до Приватного акціонерного товариства"Галичина" про стягнення 508 921,30 грн. основного боргу та 2 545,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору; стягнуто з ПАТ "Галичина" на користь ФОП Пантюх Володимира Володимировича 1 827,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору за подачу заяви в господарський суд Львівської області; повернуто Постійно діючому третейському суду при Західній універсальній товарній біржі справу №16-01/0215 за позовом Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича до Приватного акціонерного товариства"Галичина" про стягнення 508 921,30 грн. основного боргу та 2 545,00 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована посиланням на ст. 122-7 ГПК України, а також тим, що заявник звернувся до суду в строк, встановлений чинним законодавством України, рішення третейського суду на день звернення із заявою в суд не оскаржене та вступило в законну силу, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам ст.ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди».

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що добровільний строк виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015 р. у справі №16-01/0215, минув 10.05.2015 року, а тому воно підлягає примусовому виконанню зобов'язаною стороною - Приватним акціонерним товариством "Галичина", виходячи з положень ч.2. ст. 55 Закону України "Про третейські суди".

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду Приватне акціонерне товариство "Галичина" оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №05/06-01 від 05.06.2015 року, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. у справі № 914/1381/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву ФОП Пантюх В.В. залишити без розгляду.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що заявник - ФОП Пантюх Володимир Володимирович передчасно звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015 р. у справі №16-01/0215.

При цьому скаржник зазначає, що заяву позивача про видачу виконавчого документу слід було залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання 07.05.2015р. та невиконання ним вимог ухвали суду від 29.04.2015р. Разом з тим, скаржник вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 122-9 ГПК України не дотримано строку розгляду заяви про видачу виконавчого документа та безпідставно продовжено строк розгляду, який чинним ГПК України не передбачено.

Позивач, наданим ст. 96 ГПК України правом не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав. Проте, представник позивача у судовому засіданні 22.06.2015р. надав Львівському апеляційному господарському суду пояснення про те, що рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015 р. у справі №16-01/0215 відповідачем не виконано, а строк на добровільне виконання вказаного рішення давно сплив, просив ухвалу господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 22.06.2015р.

Розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку зі зміною складу суду.

В дане судове засідання прибув представник позивача, проте, відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2015р. та повідомленням про вручення поштового відправлення № 8020001248715.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. у справі № 914/1381/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 10 лютого 2014 року між Приватним акціонерним товариством "Галичина" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Пантюх Володимиром Володимировичем (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 72 (надалі - Договір) (а.с. 16), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок заготівлі с/г продукції (молока)у населення (по Україні) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник зобов'язується оплачувати надані Виконавцем послуги згідно узгоджених у додатках до даного договору цін та згідно актів приймання виконаних робіт.

При цьому, пунктом 3.2. Договору передбачено, що у разі недосягнення згоди між Сторонами, усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку із ним, або витікають із нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Західній універсальній товарній біржі відповідно до Закону України «Про третейські суди» та Регламенту цього суду третейським (-и) суддею (-ями), що обираються (призначаються головою третейського суду) згідно з цим регламентом.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015р. у справі №16-01/0215 (третейський суддя - Осипович В.М.), позов Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича задоволено; вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галичина" на користь Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича 508 921,30 грн. основного боргу та 2 545,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору (а.с. 17-21).

В процесі розгляду справи № 16-01/0215, третейським судом встановлено, що відповідач неналежно виконував умови укладеного між сторонами Договору про надання послуг №72 від 10.02.2014 року, у зв'язку з чим у Приватного акціонерного товариства "Галичина" перед Фізичною особою-підприємцем Пантюх Володимиром Володимировичем виникла заборгованість в розмірі 508 921,30 грн.

Також, рішенням Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015р. у справі №16-01/0215 встановлено добровільний строк виконання такого - протягом одного місяця з моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про третейські суди» компетентним судом є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що Пантюх Володимир Володимирович є фізичною особою-підприємцем, а Приватне акціонерне товариство "Галичина" є юридичною особою, спір розглянутий Постійно діючим третейським судом при Західній універсальній товарній біржі, а відтак компетентним судом для видачі наказу на виконання його рішення є господарський суд Львівської області.

Статтею 50 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, станом на день винесення оскаржуваної ухвали рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015р. у справі №16-01/0215 в добровільному порядку ПАТ «Галичина» не виконало.

Стаття 56 Закону України "Про третейські суди" передбачає порядок видачі виконавчого документа та встановлює, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно з ст. 122-7 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до статті 122-9 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 29.04.2015р. (а.с. 2-3), зокрема, витребувано з Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі справу № 16-01/0215.

Згідно з ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується з нормами ст.122-10 ГПК України, передбачено вичерпний перелік підстав відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом правильно встановлено, що визначені ст.122-10 ГПК України підстави для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду відсутні.

Водночас, стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону, що право доступу до правосуддя, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати пункту 1 статті 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Крім цього, пунктом 3.17.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З документальних доказів у справі встановлено, що справа № 16-01/0215 була підвідомча вищевказаному третейському суду відповідно до закону та третейського застереження визначеного у Договорі укладеному між сторонами, строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений, зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейським застереженням, дане третейське застереження не визнано недійсним компетентним судом, склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України, тому доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 122-9 ГПК України не дотримано строку розгляду заяви про видачу виконавчого документа та безпідставно продовжено строк розгляду, який чинним ГПК України не передбачено, колегія суддів вважає такі безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 122-9 ГПК України заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до господарського суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до одного місяця з дня її надходження до суду.

Як вже зазначалося вище, ухвалою господарського суду Львівської області від 29.04.2015р. (а.с. 2-3), зокрема, витребувано з Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі справу № 16-01/0215.

Відповідно до супровідного листа № 16-01/0215 (01) від 05.05.2015р. (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області № 18268/15 від 05.05.2015р., а.с. 23) матеріали справи третейського розгляду № 16-01/0215 надійшли в господарський суд Львівської області.

Таким чином, строк розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, згідно чинного законодавства було продовжено до одного місяця з дня надходження справи № 16-01/0215 до господарського суду Львівської області, а саме з 05.05.2015р. до 05.06.2015р. При цьому, заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду було розглянуто 02.06.2015р., про що винесена ухвала господарського суду Львівської області (а.с. 43-47).

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 10.04.2015 р. у справі №16-01/0215 за позовом Фізичної особи-підприємця Пантюх Володимира Володимировича до Приватного акціонерного товариства"Галичина" про стягнення 508 921,30 грн. основного боргу та 2 545,00 грн. на відшкодування сплаченого третейського збору.

З огляду на викладене вище, оцінивши обставини та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015 року у справі № 914/1381/15 залишити без змін.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. у справі №914/1381/15 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105, 106, 122-11 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. у справі № 914/1381/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" вих. №05/06-01 від 05.06.2015 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 24.06.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Михалюк О.В.