Постанова № 45535747, 23.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа№ 910/1486/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Безрода Р.С.

від відповідача - Полонська Н.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2015 (Суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд"

до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд - 2"

про стягнення 1944404,97 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/1486/15-г позовні вимоги задоволенні частково. Стягнуто з ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь ТОВ "Київоздоббуд" 1 482 584,09 грн. основного боргу, 31507,52 грн. інфляційних втрат, 53027,44 грн. трьох відсотків річних, 33 715,92 грн. пені. Провадження у справі в частині стягнення 60000 грн. основного боргу припинено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в які просило рішення суду скасувати та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно із протоколом про автоматизований розподіл справ, апеляційну скаргу було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 30.04.2015 у зв`язку із перебуванням судді Андрієнко В.В. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 відновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження, та призначено до розгляду на 04.06.2015 у складі суду: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Жук Г.А.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 04.06.2015 враховуючи вихід судді Андрієнка В.В. з лікарняного, апеляційну скаргу було передано до розгляду колегії суддів у складі головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою суду від 04.06.2015 апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання на вказану дату з`явилися та дали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" (надалі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київздоббуд" (надалі - пірядник) був укладений договір № 4 від 04.02.2013.

У відповідності до п. 1.1. договору, підрядник за дорученням генпідрядника зобов'язується своїми силами і засобами, на свій ризик, з матеріалів генпідрядника та відповідно до проектної документації і державних будівельних норм і правил виконати та здати генпідряднику комплекс оздоблювальних робіт по об'єкту "Забудова 6-го мікрорайону житлового масиву Осокорки-Північні в Дарницькому районі м. Києва Житловий будинок № 5, секції № 1, № 3".

Згідно з п. 1.2. договору, вартість робіт, які виконує підрядник є орієнтовною договірною ціною і погоджена сторонами у додатку № 1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною і становить - 684366,87 грн., крім того ПДВ 20 % - 336 873,38 грн. Всього - 2021240,25 грн., без урахування вартості матеріалів. Орієнтовна договірна ціна уточнюється згідно фактично виконаних обсягів робіт, що підтверджується актами ф. КБ-2в та довідками ф.КБ-3, оформленими уповноваженими представниками генпідрядника та підрядника.

Пунктом 1.3. договору сторони визначили строки виконання робіт: початок - лютий 2013, закінчення - серпень 2013.

У відповідності до п. п. 2.1.1., 2.1.2. договору, генпідрядник надає підряднику погоджену проектну документацію, що погоджена та затверджена у встановленому порядку; передає підряднику фронт робіт.

Згідно з п. 2.1.3. договору, генпідрядник забезпечує своєчасну та безперебійну поставку всіх матеріально-технічних ресурсів. Будівельні матеріали, будівельні механізми, електроенергія, освітлення та інше, необхідне для виконання робіт по контракту передаються генпідрядником підряднику за накладними, рахунками та іншими первинними документами без права власності на них.

Пунктами 2.1.4. та 2.1.5. договору визначено, що генпідрядник забезпечує стабільне фінансування будівництва та розрахунки за виконані роботи; здійснює технічний нагляд та щомісячне приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 2.2.6. договору, з метою обліку виконаних робіт, проведення їх оплати відповідно до контракту, сторони щомісячно, починаючи з місяця, в якому розпочато їх виконання і кожного наступного місяця, в якому вони виконуються (надалі - звітний місяць), підписують акт КБ-2в та довідку КБ-3 на виконаний підрядником обсяг робіт за звітний місяць, проект яких складає підрядник, у чотирьох друкованих примірниках та на електронному носії в програмному комплексі АВК-3, попередньо погоджує обсяги у відповідальних осіб генпідрядника (затвердженими наказом на об'єкті) та замовника (технагляд), підписує, скріплює печаткою і передає пдряднику до 25-го числа звітного місяця.

Генпідрядник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від підрядника ату КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх у двох примірниках підряднику.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Генпідрядник щомісячно здійснює розрахунки за виконані роботи згідно оформлених актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів Підряднику, при умові фінансування об'єкту Замовником.

Оплата здійснюється до 25-го числа наступного за звітним місяцем у розмірі 97 % суми кожного оформленого акту виконаних робіт. Накопичені за період будівництва 3 % відкладених платежів, як гарантія виконання зобов'язань підрядника по контракту, сплачується генпідрядником таким чином: 3 % через 30 днів після передачі будинку під заселення.

Позивач, звертаючись із позовом до суду мотивує своїх вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" виконало належним чином зобов'язання за Договором № 4 від 04.02.2013, тоді як Публічне акціонерне товариство "Трест Київпіземшляхбуд-2" свої зобов'язання за даним договором виконало неналежним чином, частково сплативши виконані підрядні роботи на суму 500000 грн. Крім того, за послуги генпідряду, відповідачем, відповідно до п. 3.4. договору було утримано 2,5 % від суми виконаних робіт по кожному акту виконаних робіт, що в сумі склало 54036,62 грн.; відповідно до п. 3.2. договору генпідрядником в якості забезпечення виконання підрядником замовлення було утримано 3 % від суми кожного акту виконаних робіт, що в сумі склало 64843,94 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за неналежне виконання зобов'язань за договором № 4 від 04.02.2013 складає 1 542 584,09 грн.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог та оскаржуючи прийняте судом першої інстанції рішення, обґрунтовує це тим, що позивачем не вірно визначено підстави позовних вимог, а суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач направив позивачу листа про зміну призначення платежу по певній кількості платіжних доручень, що в свою чергу є доказом відсутності боргу перед позивачем.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. п. 2.2.2. та 2.2.5. договору, підрядник забезпечує своєчасне та якісне виконання будівельно-монтажних робіт за умовами даного Договору; здійснює своєчасне і якісне ведення виконавчої документації, що передбачена діючими нормами і правилами.

Згідно з п. 2.2.6. договору, з метою обліку виконаних робіт, проведення їх оплати відповідно до контракту, сторони щомісячно, починаючи з місяця, в якому розпочато їх виконання і кожного наступного місяця, в якому вони виконуються (надалі - звітний місяць), підписують Акт КБ-2в та довідку КБ-3 на виконаний підрядником обсяг робіт за звітний місяць, проект яких складає підрядник, у чотирьох друкованих примірниках та на електронному носії в програмному комплексі АВК-3, попередньо погоджує обсяги у відповідальних осіб Генпідрядника (затвердженими наказом на Об'єкті) та Замовника (технагляд), підписує, скріплює печаткою і передає Підряднику до 25-го числа звітного місяця.

Генпідрядник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від підрядника Акту КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх у двох примірниках підряднику.

У випадку обґрунтованого заперечення генпідрядника щодо підписання акту КБ-2в та/або Довідки КБ-3, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання підрядником вказаного заперечення генпідрядника, сторони зобов'язані провести переговори та скласти і підписати акт про недоліки, в якому узгоджуються умови щодо строків та порядку усунення недоліків в роботах за рахунок підрядника. Протягом 5 (п'яти) робочих днів після усунення підрядником, визначених Актом про недоліки, генпідрядник підписує відповідний т КБ-2в та/або Довідку КБ-3.

Якщо підрядник не бажає або не в змозі усунути недоліки в роботах, генпідрядник має право усунути їх своїми силами та/або з залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням таких недоліків компенсуються Підрядником.

Роботи вважаються переданими підрядником та прийнятими генпідрядником в момент підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних згідно ф. КБ-2в та ф. КБ-3 робіт за цим договором. Акт здачі-приймання робіт за даним договором складається підрядником та передається на підпис генпідряднику у терміни, визначені сторонами.

У відповідності до п. 2.2.8. договору, підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію протягом 2 (двох) років, якщо не відбулися порушення встановлених норм і правил експлуатації будівлі.

Підрядник усуває за свій рахунок та своїми силами недоліки та недоробки, що виявлені в процесі виконання робіт та в гарантійний термін, що сталися з вини підрядника, про що складається акт із зазначенням термінів усунення недоліків та недоробок (п. 2.2.9. Договору).

На підтвердження виконання робіт за умовами укладеного між сторонами договору підряду, позивачем було долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії, підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками сторін: довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форма № КБ-3) за березень 2013, за квітень 2013, за травень 2013, за червень 2013, за липень 2013., за серпень 2013, за вересень 2013, за жовтень 2013., за листопад 2013, за грудень 2013, за березень 2014, за квітень 2014, за травень 2014, за червень 2014, за липень 2014, за серпень 2014, за вересень 2014, за жовтень 2014, за листопад 2014; актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за березень 2013, за квітень 2013, за травень 2013, за червень 2013, за липень 2013, за серпень 2013, за вересень 2013, за жовтень 2013, за листопад 2013, за рудень 2013, за березень 2014, за квітень 2014, за травень 2014, за червень 2014, за липень 2014, за серпень 2014, за вересень 2014, за жовтень 2014, за листопад 2014; банківські виписки з особового рахунку від 28.05.2013, від 01.08.2013, від 08.08.2013, від 15.08.2013, від 20.08.2013; угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 2.03.2013, від 30.04.2013., від 31.05.2013, від 30.06.2013, від 31.07.2013, від 31.08.2013, від 30.09.2013, від 31.10.2013, від 30.11.2013, від 31.2.2013, від 31.03.2014, від 30.04.2014, від 30.05.2014., від 30.06.2014, від 31.07.2014, від 31.08.2014, від 30.09.2014, від 31.10.2014, від 28.11.2014.

Представником відповідача підписані та надані позивачем копії актів виконаних робіт (довідки КБ2, КБ3) не оспорювалися.

За умовами п. 3.1. договору, генпідрядник перераховує підряднику одноразовий авансовий платіж у окремо погодженому генпідрядником та підрядником розмірі. Залік авансу здійснюється при розрахунках за виконані роботи звітного місяця. Якщо підрядник після отримання авансу від генпідрядника не приступив до виконання робіт чи не відпрацював його в повному обсязі, то він повертає аванс (чи не відпрацьовану його частину) з урахуванням інфляції, за час його використання, на протязі 7-ми днів після отримання письмової вимоги генпідрядника про його повернення.

Відповідно до п. 3.2. договору, генпідрядник щомісячно здійснює розрахунки за виконані роботи згідно оформлених актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів підряднику, при умові фінансування об'єкту замовником.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" свої зобов'язання щодо виконання робіт за Договором № 4 від 04.02.2013 виконало належним чином, тоді як відповідач - Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі за даним оговором не виконало неналежним чином.

Відповідач в апеляційній скарзі просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем невірно віднесено погашення заборгованості здійснене відповідачем в рахунок погашення заборгованості по актах, строк сплати за якими ще не настав.

Зокрема, відповідач зауважив, що як вбачається з розрахунків інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, позивачем віднесено оплату від 28.05.2013 в рахунок погашення заборгованості по акту за травень 2013, строк оплати за яким - 25.06.2013; оплати від 08.08.2013, від 15.08.2013 та 20.08.2013. в рахунок погашення заборгованості по акту за липень 2013, строк оплати за яким - 28.08.2013.

Також відповідач посилається на те, під час розгляду даної справи в суді, ним було здійснено часткове погашення заборгованості у розмірі 60000 грн.

Господарський суд не прийняв доводи відповідача щодо невірного віднесення оплат в рахунок погашення заборгованості, і з таким висновком погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки судом встановлено, що з огляду на відсутність чіткого призначення (з посиланням на конкретний акт, рахунок) при здійсненні частини оплат за договором № 4 від 04.02.2013 (зокрема, у виписках банку від 08.08.2013, 15.08.2013 та 20.08.2013 у графі "призначення платежу" зазначено - "сплата за вик. БМР по Осокорки 6 ж/б 5 згідно дог. № 4 від 04.02.2013"), відповідні оплати зараховувалися в рахунок погашення найдавнішої заборгованості за договором.

Як встановлено судом, 02.03.2015 (після звернення позивача з даним позовом до суду) Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" грошові кошти у розмірі 60000 грн., що є сумою боргу відповідача за договором № 4 від 04.02.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по особовому рахунку № 26009700006954за 02.03.2015.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Зважаючи на встановлений судом факт оплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 60000 грн. після звернення позивача з даним позовом до суду, то місцевий суд правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 60000 грн. за договором № 4 від 04.02.2013.

Щодо твердження відповідача стосовно зміни призначення платежу по декільком платіжним дорученням, направленим позивачем в якості оплати за виконані роботи, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний лист відповідача на адресу позивача № 52-8 від 20.02.2015 в якому зазначено 26 платіжних доручень за період з 14.11.2013 по 22.01.2015, за якими відповідач просив позивача змінити призначення платежу та вважати вірним призначення: оплата за виконані БМР по ж/б № 5 ж.м. Осокорки, 6 мікрн, згідно договору № 4 від 04.02.2013.

Згідно із листом НБУ від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 «Про зміну інформації у реквізиті «Призначення платежу» після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Позивач направив на адресу відповідача лист № 03/03-15 від 03.03.2015, відповідно до якого відмовив у задоволені пропозиції відповідача про зміну призначення платежу по 26 платіжним дорученням та відповідно зарахував кошти за вказаними платіжними дорученнями за виконання договору № 5 від 27.03.2013.

Отже, зважаючи на те, що позивач не прийняв пропозицію відповідача про зміну призначення платежу, суд, з урахуванням норм чинного законодавства України не може прийняти таки лист відповідача та відповідні платіжні доручення як доказ сплати вартості виконаних робіт саме за договором № 4 від 04.02.2013.

Такими чином, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 1482584,09 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів ані суду першої ані суду апеляційної інстанції належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то Господарським судом міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" суми заборгованості за договором № 4 від 04.02.2013 р. у розмірі 1482584,09 грн., правомірно та обґрунтовано був визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" просив суд стягнути з відповідача 315077,52 грн. інфляційних втрат та 53 027,44 грн. трьох відсотків річних за період з травня 2013 до січня 2015 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4 станом на день подачі позову до суду, то перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, апеляційний суд погоджується із висновокм суду першої інстанції про стягнення з відповідача 315077,52 грн. інфляційних втрат та 53027,44 грн. трьох відсотків річних за період з травня 2013 до січня 2015.

Щодо нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язань за договором № 4, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За несвоєчасне здійснення платежів, вказаних в п. 3.2., Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 4.2. Договору).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, колегія суддів знаходить його арифметично вірним, обґрунтованим, здійснений з урахуванням всіх приписів чинного законодавства України щодо строку та порядку нарахування такого виду неустойки, а тому така вимога підлягає задоволенню в розмірі 33 715,92 грн. пені за період з 25.01.2014 до 15.01.2015.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" та в частині 60000 грн. припинено провадження по справі, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/1486/15-г - без змін.

Матеріали справи № 910/1486/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов