Постанова № 45535614, 08.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р. Справа№ 910/27325/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Вакуленко С.В. за дов. № 1273 від 30.07.2014 р.

Венгловський І.Л. за дов. б/н від 20.05.2015 р.

від відповідача: Крупка Н.М. за дов. № 3302 від 03.11.3014 р.

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі

Київської міської філії ПАТ „Укртелеком"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.02.2015 р.

у справі № 910/27325/14 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України"

до Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі

Київської міської філії ПАТ „Укртелеком"

про стягнення 321 993, 88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" 327 041 (триста двадцять сім тисяч сорок одну) грн 83 коп - суми основного боргу, 17 540 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн 06 коп - пені та 6916 (шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 48 коп - судового збору, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1242 (тисячу двісті сорок дві) грн 00 коп - припинено, в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14 повністю і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" - відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 р. у справі № 910/27325/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 08.06.2015 р.

05.06.2015, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" надійшли заперечення на апеляційну скргу по справі № 910/27325/14.

08.06.2015 р. в судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14, просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14 і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з копій матеріалів справи, 25.04.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» та публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (замовник) укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг №499-25/19 від 25.04.2012 року.

Відповідно до п.1.1. Договору «Телесистеми України» зобов'язалися надавати замовнику телекомунікаційні послуги, відповідно до Акту прийому-передачі послуг, що є невід'ємною частиною даного Договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.3.2.5. Договору Телесистеми України мають право у разі несвоєчасної оплати Замовником отриманих Послуг вживати до нього таких заходів: нараховувати пеню; встановлювати рівень кредитування та/або заборгованості з їх оплати, письмово попередивши про це Замовника; в односторонньому порядку змінити порядок оплати Послуг на авансовий; скорочувати перелік Послуг або припиняти їх надання в порядку, визначеному Правилами.

Згідно з п.4.9. Договору на послуги, не зазначені у п.4.8. Договору, «Телесистеми України» самостійно встановлюють тарифи. Тарифи застосовуються через 7 днів з дати їх оприлюднення, якщо більш пізній термін не визначено «Телесистемами України» у нормативному документі, яким затверджено тарифи. Розміщення тарифів у куточках споживачів у місцях продажу послуг «Телесистем України», а також, розміщення їх на офіційному веб-сайті (http://www.telesystems.ua/) є їх оприлюдненням.

Відповідно до п.4.12. Договору плата за організацію лінії вноситься Замовником на підставі виставленого рахунку та складає: 666.67 грн. без ПДВ за організацію БЗ; 100,00 грн. без ПДВ за організацію використання пар в кабелі. Абонентська плата за БЗ складає 30.0 грн. без ПДВ, за використання пар в кабелі 7.50 грн. без ПДВ. Плата за користування лініями справляється з дня їх включення. Факт надання послуг підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі послуг.

Згідно з п.4.13. Договору оплата рахунку за отримані Послуги проводиться Замовником в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) Замовник повинен звернутися до служби розрахунків «Телесистем України» для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до п.4.17 Договору у разі неоплати отриманих послуг в установлений пунктом 4.14 Договору строк Замовнику надсилається письмове попередження із зазначенням кінцевого строку оплати. Якщо протягом 10 днів після зазначеного в попередженні строку від Замовника не надійшло підтвердження про оплату, Телесистеми України вживають заходів, передбачених п. 3.2.5 Договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" у період з травня 2014 року по листопад 2014 року надано телекомунікаційні послуги на виконання умов Договору. Факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" телекомунікаційних послуг не заперечується скаржником.

Разом з тим, спір у справі виник внаслідок того, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" з 20.05.2014 р. в односторонньому порядку змінено тарифи на послуги організації та користування лінією безпосереднього зв'язку.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг регулюється Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, які розроблені відповідно до

Закону України «Про телекомунікаційні послуги».

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», що кореспондується з п.58 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, оператори телекомунікацій мають право самостійно установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.66 Закону України «Про телекомунікаційні послуги» державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають: тарифи на загальнодоступні послуги; тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 3) розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг; 4) тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.

Скаржник в суді першої інстанції заперечив щодо наявності права Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" змінювати тарифи організації та користування лінією безпосереднього зв'язку в односторонньому порядку та зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" не дотримана вимога щодо оприлюднення зміни тарифів.

В своїй апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком" зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якою інше не встановлене договором або законом та не враховано положення пунктів 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, відповідно до яких ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Крім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що пунктом 8.3. Договору від 25.04.2012 р. № 499-25/19 про надання послуг з організації та користування лініями безпосереднього зв'язку передбачено, що всі зміни умов Договору та переліку послуг оформлюється додатковими угодами та/або додатками до нього, які є невід'ємними частинами Договору.

Враховуючи вищенаведене, скаржник акцентує увагу суду на тому, що при прийнятті рішення, судом не враховані загальні підстави та порядок внесення змін до господарських договорів, передбачений Цивільним кодексом України, а також той факт, що відповідно до Договору сторонами була узгоджена плата за користування лініями БЗ, про що підписана Додаткова угода від 01.04.2014 № 499-25/19_1 (Додаткова угода №1) до Договору.

Так, апелянт зазначає, що він визнає право Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України", передбачене п. 1 ст. 66 Закону України „Про телекомунікації", на самостійне встановлення тарифів на послуги, що ним надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою, але вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" не дотримані вимоги пункту 14 частини 1 статті 39 Закону, пунктів 49, 50, 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг від 11.02.2012 № 295, пунктів 3.1.7. та 4.9 Договору, якими передбачено загальний порядок прийняття та оприлюднення тарифів на послуги зв'язку, що встановлюється самим оператором.

Скаржник стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" виконано лише одну з двох обов'язкових умов оприлюднення самостійно встановлених тарифів, повідомивши апелянта лише листом від 07.05.2014 № 1037 про збільшення з 20.05.2014 року розміру тарифів на організацію та користування лінією БЗ.

Також апелянт акцентує увагу суду на тому, що на дату встановлення Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" нових тарифів, а також на момент розгляду справи в суді першої інстанції у жодному офіційному засобі масової інформації, у місцях продажу послуг та/або пунктах колективного користування, на своєму веб-сайті, через довідково-інформаційні, сервісні служби, в інший спосіб, було відсутнє офіційне повідомлення про зміну тарифів на організацію та користування БЗ. Також, скаржник посилається на те, що необхідної інформації ним не було надано навіть на численні листи від 13.06.2014 №822500.27-816, від 10.07.2014 №822500.27-885, від 25.07.2014 №822500.27-956.

Крім цього, Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком" зазначає, що не можна вважати належним доказом знімок екрана комп'ютера (скріншот) із сайту Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України", зроблений лише 30.01.2015 о 13:58 та залучений до матеріалів справи 02.02.2015 на підтвердження свого оприлюднення н веб-сайті зміни тарифів на організацію та використання лінії.

Крім цього, на думку скаржника судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" порушено п. 58 Правил, другим абзацом якого передбачено, що оператор, провайдер зобов'язаний встановити строк дії тарифів, прийнятих самостійно та п. 61 Правил, в якому зазначено, що у разі встановлення оператором, провайдером самостійно мінімального та /або граничного строку дії тарифів, тарифних планів на послуги такі тарифи, тарифні плани повинні застосовуватись до завершення зазначеного строку.

Як зазначено в листі від 02.07.2012 р. № 01-4020/10 Національної комісії, що здійснює державне рулювання в сфері зв'язку та інформації, встановлення строку дії тарифів є безспірним обов'язком оператора, провайдера, який їх встановлює самостійно. НКРЗІ зазначає, що вимога про встановлення строку дії тарифів не поширюється тільки на тарифні плани, які були введені до набрання чинності Правил ті діють до цього часу.

Скаржник стверджує, що з тексту наказу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" від 05.05.2014 № 11-з про затвердження тарифів на організацію та використання лінії БЗ вбачається, що даним наказом не встановлено строк дії тарифів, чим порушено вищезазначені вимоги Правил.

В своєму запереченні на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" зазначає, що твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме неправильне застосування положень ст. 651, 632 ЦК України та п. 83. Договору є безпідставними, оскільки судом чітко було враховано та вказано в рішенні, що право Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" на зміну тарифів в односторонньому порядку передбачено й законом, й умовами укладеного сторонами договору, та не вимагає обов'язкового погодження скаржником, враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" було офіційно оприлюднено змінені тарифи та повідомлено скаржника про зміну тарифів, суд прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" правомірно в установленому законом та договором порядку внесені зміни в частині збільшення вартості послуг з організації та користування лініями БЗ, а відтак скаржник зобов'язаний сплатити надані Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" послуги за встановленими тарифами.

Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" додатково звертає увагу суду на те, що скаржник надає Товариству з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" аналогічні телекомунікаційні послуги за договором №2274640 від 05.02.2007 і 01.05.2014 р. В свою чергу, скаржником було змінено тарифи на організацію та користування лінією БЗ, про що Товариство з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" було проінформовано 23.04.2014.

Також, хибним є твердження скаржника стосовно недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" умов п. 49, п. 50, п. 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2012 № 295 та п. 3.1.7. Договору.

Відповідно до п. 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг передбачено, що оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов'язаний:

1) оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності);

2) повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.

На виконання вимог вищезазначеного пункту Правил співробітниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" 05.05.2014 відповідно Наказу Директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" від 05.05.2014 № 11-з було розміщено інформацію про зміну тарифу в місці продажу послуг Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України", яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шумського 1а.

Крім цього, в своєму запереченні на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" зазначає, що 05.05.2014 р було розміщено на офіційному сайті інформацію про зміну тарифу (інформація знадиться за адресою http://telesystems.ua/news/izmenenie-tarifov-na-organizatsiju-i-polzovanie-liniej-neposredstvennoj-svjazi/).

Також, на адресу скаржника було направлено лист № 1037 від 07.05.2014, який містив повідомлення про зміну тарифу.

Вищенаведені факти підтверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" виконав всі умови оповіщення скаржника про зміну тарифу у відповідності до приписів законодавства України та умов Договору, про що було вказано у рішенні господарського суду першої інстанції.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.3.2.1. Договору Телесистеми України мають право установлювати тарифи на Послуги, що ним надаються, крім Послуг, тарифи на які регулюються державою, формувати та застосовувати тарифні плани (набори послуг).

Згідно з п.4.9. Договору на послуги, не зазначені у п.4.8. Договору «Телесистеми України» самостійно встановлюють тарифи. Тарифи застосовуються через 7 днів з дати їх оприлюднення, якщо більш пізній термін не визначено «Телесистемами України» у нормативному документі, яким затверджено тарифи. Розміщення тарифів у куточках споживачів у місцях продажу послуг «Телесистем України», а також, розміщення їх на офіційному веб-сайті (http:www.telesystems.ua/) є їх оприлюдненням.

Таким чином, підписавши договір скаржником було погоджено право ТОВ «Телесистеми України» на зміну тарифів, у порядку, визначеному договором.

Згідно з п.3.1.7. Договору «Телесистеми України» зобов'язані оприлюднювати тарифи на послуги, що встановлюються ним самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх запровадження шляхом інформування споживачів через засоби масової інформації та/або місцях продажу послуг Телесистем України та/або шляхом розміщення їх на офіційному веб-сайті Телесистем України. Письмово повідомляти замовника щодо нових тарифів, терміни їх запровадження та підстави для їх зміни.

З огляду на те, що право позивача на зміну тарифів в односторонньому порядку передбачено й законом, й умовами укладеного сторонами договору, та не вимагає обов'язкового погодження скаржником, враховуючи те, що позивачем було офіційно оприлюднено змінені тарифи та повідомлено скаржника про зміну тарифів, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно в установленому законом та договором порядку внесені зміни в частині збільшення вартості послуг з організації та користування лініями безпосереднього зв'язку, а відтак скаржник зобов'язаний сплатити надані позивачем послуги за встановленими позивачем тарифами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем оформлено:

рахунок-фактура №ТС-0000307 від 29.12.20014 року, згідно яким заборгованість за травень 2014 року, з урахуванням проведеної відповідачем оплати, склала 42 627,47 грн.,

згідно рахунку-фактури №ТС-0000308 від 29.12.2014 року заборгованість за червень 2014 року, з урахуванням часткової оплати, склала 134 904,00 грн.,

згідно рахунку-фактури №ТС-0000309 від 29.12.2014 року заборгованість за липень 2014 року з урахуванням часткової оплати склала 135 039,00 грн.,

згідно рахунку-фактури №ТС-0000310 від 29.12.2014 року заборгованість за серпень 2014 року з урахуванням часткової оплати склала 19 815,98 грн.,

згідно рахунку-фактури №ТС-0000311 від 29.12.2014 року заборгованість за вересень 2014 року склала 6 693,00 грн,

згідно рахунку-фактури №ТС-0000312 від 29.12.2014 року заборгованість за жовтень 2014 року склала 6 693,00 грн.,

згідно рахунку фактури №ТС-0000313 від 29.12.2014 року заборгованість за листопад 2014 року склала 6 072,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.12.2014 року від скаржника в оплату за надані послуги у жовтні та вересні 2014 року надійшли грогові кошти в розмірі 1242,00 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено.

Таким чином, враховуючи, що надані послуги в період з травня 2014 року по листопад 2014 року згідно умов Договору скаржником в повному обсязі оплачені не були, у скаржника існує заборгованість за послуги надані в період з травня 2014 року по листопад 2014 року в розмірі 327 041,83 грн.

З огляду на те, що скаржником не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 327 041,83 грн. суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд першої інстанції зазначив наступне.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.5.2. Договору у разі несвоєчасної оплати наданих Телесистемами України послуг замовник сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені з розміру подвійної облікової ставки НБУ, в той час як умовами договору передбачено нарахування пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ.

За перерахунком суду першої інстанції розмір пені за загальний період з 18.07.2014 року по 29.12.2014 року склав 17 540,06 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволено частково.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телесистеми України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 р. у справі № 910/27325/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/27325/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді І.А. Іоннікова

Л.П. Зубець