Постанова № 45535346, 22.06.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 року Справа № 904/1759/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіна О.В., Герасименко І.М.

при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.

представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі № 904/1759/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко", м.Кіровоград

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення 108 348 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі № 904/1759/15 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко" основний борг - 72 414 грн. 59 коп., інфляційні втрати - 23 345 грн. 50 коп., 3% річних - 1 571 грн. 45 коп., витрати по сплаті судового збору - 1 946 грн. 63 коп., витрати на послуги адвоката - 1 500 грн. 00 коп. В решті позову відмовлено.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі № 904/1759/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко" в частині стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 1 500,00 грн. та задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення строком на три місяці.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі № 904/1759/15 - залишити без змін на підставі того, що у зв»язку з невиконанням (неоплатою) відповідачем зобов»язань за договором поставки, позивач був змушений звернутись за правовою допомогою адвоката, при цьому розмір гонорару помірний - 1 500, 00 грн. навіть не перевищує 2 % загальної суми позовних вимог. Позивач вважає безпідставною вимогу відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду, оскільки не навів жодних обставин, які можуть ускладнити або унеможливити його виконання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 22.06.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), Чус О.В., Березкіна О.В.

Розпорядженням виконуючого обов»язки голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2015р. змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), Березкіна О.В., Герасименко І.М.

Позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. (а.с.158-158А)

15.06.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокко" про проведення судового засідання 22.06.2015р. за відсутності його представника.

У судове засідання 22.06.2015р. від начальника юридичного відділу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв»язку з його участю 23.06.2015р. в Арбітражному суді Бєлгородської області.

Відповідно до абзацу 1, 2 п.3.9.2 Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без участі представників сторін, оскільки матеріали справи достатні для правильного, об»єктивного та всебічного вирішення спору.

У судовому засіданні 22.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

16.06.14р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бокко" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод " (покупець) укладений договір поставки № 511141043 (надалі - Договір), у відповідності до умов, викладених в розділах якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому - товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою (п.1.1 Договору).

На виконання умов Договору та Специфікацій позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 156 414 грн. 59 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними:

- № 435 від 21.07.14р. на суму 71 751 грн. 91 коп.;

- № 492 від 12.08.14р. на суму 66 701 грн. 70 коп.;

- № 493 від 12.08.14р на суму 1 107 грн. 88 коп.;

- № 674 від 08.10.14р. на суму 3 323 грн. 63 коп.;

- № 675 від 08.10.14р. на суму 9 301 грн. 63 коп.;

- № 786 від 19.11.14р. на суму 4 227 грн. 84 коп., які наявні в матеріалах справи (а.с. 18, 22, 26, 28, 32, 35).

Відповідач в порушення приписів п. 4.1 Договору та умов зазначених Специфікацій свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково у сумі 84 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №9433 від 26.09.201р. на суму 54 000 грн. 00 коп., №10749 від 22.10.14р. на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 37-38), у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 72 414 грн. 59 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 21.01.15р. № 025/15, вимагаючи сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 72 414 грн. 59 коп., яка отримана відповідачем 27.01.15р., але залишена без відповіді та задоволення (а.с. 39-42).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом перегляду є рішення місцевого господарського суду від 30.04.2015р. по справі № 904/1759/15 в частині вирішення вимог про стягнення з відповідача витрат позивача на послуги адвоката та відмови в розстрочки виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги в частині помилковості висновків місцевого господарського суду щодо завищення розміру оплати послуг адвоката не приймаються до уваги судом з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) оплата послуг адвоката включена до складу судових витрат. Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із практикою, яка склалася, підлягають відшкодуванню витрати на оплату лише тих послуг адвоката, що безпосередньо пов'язані з розглядом господарської справи. Такими послугами можуть бути як послуги, що полягають у представництві інтересів сторони безпосередньо в судових засіданнях, так і послуги, що надаються поза межами залу судового засідання. Відшкодовуються лише фактично здійснені на момент прийняття рішення витрати на оплату послуг адвоката, тобто лише ті витрати, які були понесені (оплачені) стороною у зв'язку з необхідністю надання їй правової допомоги на стадіях досудового врегулювання господарського спору, порушення провадження у справі та підготовки матеріалів до розгляду в першій інстанції, вирішення господарських спорів у першій інстанції. Витрати, понесені у зв'язку з одержанням правової допомоги на пізніших стадіях господарського процесу не відшкодовуються.

Відповідно до п.2.1 Договору про надання правової допомоги від 12.02.2015р., Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати йому правову допомогу з питання підготовки позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ПАТ «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» і ідентифікаційний код 05393116) за товар поставлений на підставі договору поставки № 511141043 від 16.06.2014 р. та надання іншої правової допомоги після відкриття провадження у судовій справі за позовом Замовника. (а.с. 54-56).

Відповідно до п.5.1 вищезазначеного договору за надання Правової допомоги за цим договором Замовник сплачує Виконавцю гонорар в сумі, яка визначається сторонами в Акті.

Актом про здійснення правової допомоги від 28.02.2015р., сторони узгодили що гонорар за надання правової допомоги з питання підготовки та подання позовної заяви до господарського суду становить 1500 грн.

Співрозмірність витрат на відміну від цивільного й адміністративного судочинства, для яких постанова Кабінету міністрів України від 27 квітня 2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їхньої компенсації за рахунок держави» встановила граничні розміри відшкодування витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, граничних розмірів відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в господарському судочинстві законодавчо не визначено.

Чіткі критерії визначення співрозмірності витрат на оплату послуг адвоката відсутні, тому вирішення цього питання цілком залежить від розсуду господарського суду, який розглядає справу. Гонорар та фактичні видатки схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999 р. Правила адвокатської етики поділяють оплату за послуги адвоката на гонорар і фактичні видатки, пов'язані з виконанням доручення. Згідно з практикою, що склалася в господарських судах, у складі витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, відшкодовується лише гонорар, а фактичні видатки, пов'язані з виконання адвокатом доручення, не відшкодовуються.

За таких обставин, з урахуванням документального підтвердження оплати послуг адвоката (гонорар) копія розрахункової квитанції серії ЛВАК № 016157 на суму 15000 грн., з урахуванням обставин справи № 904/1759/15, колегія суддів вважає, що її гонорар, визначений у розмірі 1500 гривень є розумним, співрозмірним і не потребує коригування в бік зменшення, а тому підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Щодо доводів апелянта про помилковість висновків місцевого господарського суду, який відмовив в наданні розстрочки, колегія судів вважає її необґрунтованою з огляду на наступне:

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

П.п. 7.1.1.- 7.1.2. зазначеної постанови роз"яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, а розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Пунктом 7.2 вказаної Постанови встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до п. 7.3. Постанови заяву про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Відповідач не надав суду доказів, на підтвердження обставин з якими законодавець пов'язує можливість надання розстрочки.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду не оскаржувалося і колегією суддів при його перевірці підстав для скасування не встановлено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 44-49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі № 904/1759/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року по справі № 904/1759/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 24.06.2015р.

Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.М.Герасименко