Рішення № 45531632, 24.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2015 р.Справа № 916/1141/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД"

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство".

про примусове повернення (відвантаження) переданого на зберігання зерна

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Фрідмо Л.М. згідно довіреності за №81 від 18.03.2015р.;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" відповідно до якого просить зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" здійснити відвантаження переданих позивачем на зберігання зернових загальною вагою 3 780,036 тон зерна відповідно до умов Договору складського зберігання № 2 від 12.06.2013 року та № 2 від 01.06.2014 року та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2015 року було порушено провадження по справі № 916/1141/15-г із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2015 року строк розгляду справи № 916/1141/15-г продовжено на 15 днів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області № 565 від 20.05.2015р., у зв'язку з відрахуванням судді Брагіної Я.В. зі штату суддів господарського суду Одеської області призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1141/15-г. Справу №916/1141/15-г передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2015 року (суддя Літвінов С.В.) прийнято справу № 916/1141/15-г до свого провадження та призначено розгляд в судовому засіданні.

24.04.2015 року до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" просить: зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" повернути на користь позивача кукурудзу (3 класу) заліковою вагою: 1 166 944 кг., пшеницю м'яку (6 класу) заліковою вагою: 233 465 кг., пшеницю м'яку (2 класу) заліковою вагою 26 695 кг., пшеницю м'яку (5 класу) заліковою вагою: 88 620 кг., пшеницю м'яку (3 класу) заліковою вагою: 2 252 214 кг., ячмінь (3 класу) заліковою вагою: 2 009 кг.; здійснити відвантаження переданих позивачем на зберігання зернових загальною вагою 3 780, 036 тон зерна відповідно до умов Договору складського зберігання № 2 від 12.06.2013 року та № 2 від 01.06.2014 року. та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

06.05.2015 року позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" повернути на користь позивача кукурудзу (3 класу) заліковою вагою: 1 166 944 кг., пшеницю м'яку (6 класу) заліковою вагою: 233 465 кг., пшеницю м'яку (2 класу) заліковою вагою 26 695 кг., пшеницю м'яку (5 класу) заліковою вагою: 88 620 кг., пшеницю м'яку (3 класу) заліковою вагою: 2 252 214 кг., ячмінь (3 класу) заліковою вагою: 2 009 кг. та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

Представник позивача позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце судових засідань повідомлявся належним, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 24.06.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

12.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (далі - Поклажодавець) та товариством з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (далі -Зерновий склад) був укладений договір складського зберігання зерна № 2 (В 313-023).

Крім того, 01.06.2014 року між тими ж сторонами укладено договір складського зберігання зерна № 2 (В 314-005).

Відповідно до умов Договорів Поклажодавець зобов'язується передати зерно, зазначене у п. 1.2 договору, на Зерновий склад, який зобов'язується за плату прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані передбаченому цим договором та законодавством. (п. 1.1 Договорів).

Згідно п. 1.4 договорів Зерновий склад також надає Поклажодавцю за окрему плату інші додаткові послуги, пов'язані зі зберіганням зерна, зокрема послуги з до обробки зерна (включаючи його очистку, сушку, вентиляцію, обеззараження), з приймання та відвантаження зерна, з переоформленням зерна на іншого володільця, виконує навантажувально - розвантажувальні роботи та інше.

Відповідно до умов п. 3.1.1. Договорів зерновий склад зобов'язаний прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, яке відповідає вимогам Договору, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач.

Видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання. ( п. 3.1.3 Договорів).

Також, Договорами передбачено, що Зерновий склад зобов'язаний надати додаткові послуги (п. 1.4 Договору) у разі одержання від Поклажодавця письмового замовлення на такі послуги, за умови відсутності заборгованості та належної оплати раніше наданих послуг, а також у разу, якщо такі послуги необхідні для схоронності зерна. (п. 3.1.5 Договору від 12.06.2013 року та п. 3.1.8 Договору від 01.06.2014 року).

Крім того, Зерновий склад зобов'язаний повернути зерно за першою вимогою Поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився. Заява про витребування зерна повинна бути подана Зерновому складу уповноваженою особою не пізніше ніж за 15 календарних днів до зазначеного Поклажодавцем строку відвантаження. Заяви про витребування виконуються Зерновим складом у порядку черговості їх надходження. ( п. 3.1.9 Договору від 12.06.2013 року та п. 3.1.12 Договору від 01.06.2014 року).

Згідно п. 3.3.2 Договорів Поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватись за послуги зберігання, а також додаткові послуги.

Відповідно п. 8.1 Договори набувають чинності з дня його підписання Сторонами і діє до повного і належного його виконання Сторонами своїх обов'язків. Сторони мають право продовжить строк дії Договору і виконання зобов'язань на новий строк тільки за взаємною згодою.

На підтвердження прийняття зерна на зберігання Зерновим складом було видано Складські квитанції на зерно № 9915, № 9916, № 9917, №9918, № 9919, № 9920 № 9921, № 9922, № 9923, від 01.10.2014 року відповідно до яких на зберігання прийнято 3 780, 036 тон зерна.(а.с. 36-42).

Крім того, відповідно до Витягів з Реєстру складських документів на зерно № № 10010, 10011, 10012, 10013, 10014, 10015, 10016, 10017, 10018 від 11.02.2015 року зерно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" загальною вагою 3 780, 036 тон знаходиться на зберіганні Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство". (а.с.81-88).

05.11.2014 року позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" з письмовими замовленнями про витребування зерна № № 6743, 6747, 6742, 6744, 6745 (а.с. 25-34). Вказані заяви направлено на адресу відповідача, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку. (а.с. 35).

31.03.2015 року між позивачем та відповідачем було підписано акт - звірки, згідно якого на зберіганні Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" знаходиться 3 780, 036 тон зерна. (а.с. 89-90).

Крім того, 25.12.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію.

Позивачем належним чином виконувались умови договорів, а саме товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" своєчасно розраховувались за послуги зберігання, а також додаткові послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 99-208).

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за зобов'язання щодо повернення взятого на зберігання зерна, позивач звернувся до суду з позовною заявою та з урахуванням заяв про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, просить суд зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" повернути на користь позивача кукурудзу (3 класу) заліковою вагою: 1 166 944 кг., пшеницю м'яку (6 класу) заліковою вагою: 233 465 кг., пшеницю м'яку (2 класу) заліковою вагою 26 695 кг., пшеницю м'яку (5 класу) заліковою вагою: 88 620 кг., пшеницю м'яку (3 класу) заліковою вагою: 2 252 214 кг., ячмінь (3 класу) заліковою вагою: 2 009 кг. та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, уклавши Договори складського зберігання № 2 (В 313-023) від 12.06.2013 року та № 2 (В 314-005) від 01.06.2014 року сторони прийняли на себе ряд зобов'язань, зокрема, Зерновий склад зобов'язався здійснювати відвантаження зерна підставі письмової вимоги Поклажодавця.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом .

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно зі ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Крім того, статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. За положеннями ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2014 року позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" письмовими замовленнями про витребування зерна № № 6743, 6747, 6742, 6744, 6745.

Однак, у порушення вищенаведених положень ст.ст. 938, 949, 953 ЦК України на вимогу позивача, відповідачем не було повернуто зерно, а саме: кукурудза (3 класу) заліковою вагою: 1 166 944 кг., пшениця м'яка (6 класу) заліковою вагою: 233 465 кг., пшениця м'яка (2 класу) заліковою вагою 26 695 кг., пшениця м'яка (5 класу) заліковою вагою: 88 620 кг., пшениця м'яка (3 класу) заліковою вагою: 2 252 214 кг., ячмінь (3 класу) заліковою вагою: 2 009 кг.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що спірне майно перебуває у володінні відповідача без відповідних правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За положеннями ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи, до уваги вищевикладене суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги. Та вважає за необхідне зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" кукурудзу (3 класу) заліковою вагою: 1 166 944 кг., пшеницю м'яку (6 класу) заліковою вагою: 233 465 кг., пшеницю м'яку (2 класу) заліковою вагою 26 695 кг., пшеницю м'яку (5 класу) заліковою вагою: 88 620 кг., пшеницю м'яку (3 класу) заліковою вагою: 2 252 214 кг., ячмінь (3 класу) заліковою вагою: 2 009 кг.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у розмірі 1218, 00 грн.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" - задовольнити повністю .

2.Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Елеваторна, 24, код ЄДРПОУ 00955354) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (м. Київ, вул. Саксаганського, 38б кв. 1, код ЄДРПОУ 30307207) кукурудзу (3 класу) заліковою вагою: 1 166 944 кг., пшеницю м'яку (6 класу) заліковою вагою: 233 465 кг., пшеницю м'яку (2 класу) заліковою вагою 26 695 кг., пшеницю м'яку (5 класу) заліковою вагою: 88 620 кг., пшеницю м'яку (3 класу) заліковою вагою: 2 252 214 кг., ячмінь (3 класу) заліковою вагою: 2 009 кг.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Елеваторна, 24, код ЄДРПОУ 00955354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (м. Київ, вул. Саксаганського, 38б кв. 1, код ЄДРПОУ 30307207) 1 218,00 - судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 25 червня 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов