Рішення № 45531343, 22.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р.Справа № 916/141/15-гГосподарський суд Одеської області у складі

головуючого судді Лічмана Л.В.,

суддів: Зайцева Ю.О. та Рога Н.В.

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Натоптана Г.С., Алексій М.В.,

від відповідача: Корніленко К.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Горького" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" про визнання дій неправомірними.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р. прийнято позовну заяву Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Горького" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", порушено провадження у справі № 916/141/15-г, призначено її до розгляду в засіданні суду на 09.02.2015 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 09.02.2015 р. оголошено перерву до 25.02.2015 р., у судовому засіданні 25.02.2015 р. - до 02.03.2015 р., у судовому засіданні 02.03.2015 р. - до 16.03.2015 р., у судовому засіданні 16.03.2015 р. - до 30.03.2015 р., у судовому засіданні 30.03.2015 р. - до 31.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2015 р. у т.ч. відмовлено Дочірньому підприємству „Клінічний санаторій ім. Горького" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору до 31.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2015 р. призначено справу № 916/141/15-г до колегіального розгляду згідно ст.4-6 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 31.03.2015 р. № 349 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/141/15-г, за наслідками якого визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Брагіна Я.В. та Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2015 р. зазначеною колегією прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 27.04.2015 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 27.04.2015 р. оголошено перерву до 02.06.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 02.06.2015 р. № 629 у зв'язку з відрахуванням судді Брагіної Я.В. зі штату суддів господарського суду Одеської області призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/141/15-г, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Зайцева Ю.О. та Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2015 р. зазначеною колегією прийнято справу № 916/141/15-г до свого провадження та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 22.06.2015 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій ім. Горького" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП „Клінічний санаторій ім. Горького") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (далі - ТОВ „ІНФОКС") про визнання неправомірними дій щодо: нарахування підвищеної плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу з перевищенням допустимих концентрацій за липень 2014 р. у розмірі 24507,43 грн.; застосування оперативно-господарської санкції шляхом попередження про припинення надання послуг водовідведення (без додаткового попередження).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП „Клінічний санаторій ім. Горького" посилається на положення ст.ст.525,526,901,903 ЦК України, ст.ст.193,235-237 ГК України, п.п.1.5, 2.1, 2.3, 7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, п.п.4.1, 4.6, 9.8, 10.1, 10.2, 10.4, 10.6-10.8 Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632, та зазначає що:

- представниками ТОВ „ІНФОКС" без надання методики, якою вони керуються, відібрано проби стічних вод тільки з одного випуску колодязя, але сумарний коефіцієнт перевищення гранично допустимої концентрації речовин у воді та штрафні санкції нараховано для всього обсягу скидів установи позивача, яка має розгалужену каналізаційну мережу з декількома випусками до колектору. В кожному випуску якість стічних вод різна, оскільки будівлі, з яких відходять стоки, здійснюють різні господарсько-побутові функції;

- незалежною лабораторією при МОЗ України здійснено відбір та дослідження стічних вод ДП „Клінічний санаторій ім. Горького", результати якого виявили значно менші показники забруднення ніж ті, які встановлено внаслідок відбору проб ТОВ „ІНФОКС";

- відповідно до чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору ТОВ „ІНФОКС" не має права оформлювати попередження про припинення надання послуг водовідведення у випадку встановлення скиду понаднормативних забруднень в каналізаційну систему;

- у позивача відсутній акт визначення контрольних колодязів від 03.11.2008 р. № 6597-ТИ, у зв'язку з чим встановити факт правомірності відбору проб неможливо;

- пробу для аналізу стічної води відібрано в колодязі біля їдальні, який не відповідає акту від 03.11.2008 р. №6597-ТИ, тобто не є контрольним.

ТОВ „ІНФОКС" у письмову відзиві та письмових поясненнях проти задоволення позову заперечило, оскільки дії працівників відповідача у вигляді відбору проб та нарахування підвищеної плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у міську каналізаційну мережу з перевищенням допустимих концентрацій кореспондуються з нормами чинного законодавства. Окремо ТОВ „ІНФОКС" зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту ст.20 ГК України та ст.12 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність їх доводів фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

04.11.2003 р. між КП „Одесводоканал" (Водоканал), правонаступником якого є ТОВ „ІНФОКС", та ДП „Клінічний санаторій ім. Горького" (Абонент) укладено договір № 7192/3 (Договір), предметом якого є надання послуг по подачі питної води на об'єкти позивача, а також приймання стічних вод, скинутих ним в систему комунальної каналізації, відповідно до дислокації об'єктів (п.1.1 Договору). Абонент зобов'язується: проводити скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами прийому стічних вод (п.2.3.3. Договору); своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, у т.ч. платежі за перевищення ліміту водопостачання та водовідведення, скид ненормативно-очищених стоків, і інші платежі, передбачені Правилами водокористування та Правилами прийому стічних вод (п.2.3.13. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, скориставшись наданим п.2.1 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632, Водоканал здійснив раптовий, не погоджений з Абонентом заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються.

За результатами проведеного у присутності представника Абонента відбору проб Водоканалом складено акт „Аналіз стічної води". Експертиза якості стічних вод встановила перевищення гранично допустимої концентрації речовин у воді, скинутій Абонентом у систему міської каналізації, тому Водоканалом в липні 2014 р. донараховано 24507,43 грн. підвищеного тарифу, а також оформлено попередження про припинення надання послуг з водовідведення у разі неоплати вказаних коштів.

Абонент, вважаючи дії Водоканалу щодо нарахування підвищеної плати за Договором та складання попередження неправомірними, звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Беручи до уваги зазначені норми, особа, подаючи позов, повинна обирати спосіб захисту порушеного права визначений в ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України або інший, який закріплений в законі чи договорі.

Такий спосіб захисту порушеного права як визнання дій неправомірними не може бути окремим предметом позову в господарському суді, оскільки не призводить до поновлення порушеного права та не кореспондується з наведеними вище способами його захисту.

При цьому належним способом захисту порушеного права в цьому випадку являється позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді застосування підвищеного тарифу за послуги водовідведення з огляду на наступне.

За змістом ст.235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції, тобто заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

В ч.1 ст.236 ГК України визначено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч.2 ст.236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним та сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Пунктом 9.1 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 р. № 632, передбачено, що підприємства зобов'язані здійснювати щомісячний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Перелік забруднень, на наявність яких проводиться аналіз, та періодичність контролю встановлюється Водоканалом.

Враховуючи викладене, нарахований Водоканалом платіж за скидання ненормативно-очищених стоків у сумі 24507,43 грн. за своєю правовою природою є заходом оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень цього зобов'язання, тобто є оперативно-господарською санкцією, можливість скасування якої прямо встановлена ч.2 ст.237 ГК України

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 14.01.2015 р. по справі № 916/1985/14.

Додатково господарський суд зазначає, що доводи сторін з приводу правильності здійснених відповідачем донарахувань мають досліджуватись у справі за позовом, в якому міститься передбачений законодавством спосіб захисту порушеного права.

Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення підписано 25 червня 2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Лічман

Судді: Ю.О. Зайцев

Н.В. Рога