Рішення № 45530274, 20.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа № 911/1366/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до Державного підприємства “Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України”, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Фрунзе

про стягнення 24020,54 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України “ (надалі позивач) заявлено позов до Державного підприємства “Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України” (надалі відповідач) про стягнення 24020,54 грн., з яких: 15532,14 грн. основного боргу; 4296,17 грн. пені; 1188,61 грн. 3% річних; 3003,64 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умови договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 р. № 13/3534-БО-19.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 29.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2015 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 20.05.2015 р.

Згідно листа Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» Київської міської дирекції № 33-20-606 від 04.04.2014 р. приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів АР Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.

У зв’язку із тим, що відповідач знаходиться на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою, відправити ухвали господарського суду Київської області у справі № 911/1366/15 від 02.04.2015 р. та 29.04.2015 р. не є можливим.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14 учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, якщо інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом дотримано зазначених вище вимог, а тому відповідач вважається належно повідомленим про час і місце засідання господарського суду, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, в судове засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки останнього суд не повідомив.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

28 грудня 2012 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець) та Державним підприємством “Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України” (покупець) було укладено договір №13/3534-БО-19 купівлі-продажу природного газу (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язується прийнято та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 32 тис. куб. м.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна до сплати за 1000 м. куб. природного газу – 3884,78 грн., крім того ПДВ – 776,96 грн., всього з ПДВ – 4661,74 грн.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання умов зазначеного договору позивачем була здійснена передача газу відповідачеві, що підтверджується наступними актами передачі-приймання природного газу: від 31.01.2013 р. на суму 16978,04 грн., від 28.02.2013 р. на суму 12199,76 грн., від 31.03.2013 р. на суму 12847,74 грн., від 30.11.2013 р. на суму 11370,00 грн., від 31.12.2013 р. на суму 19161,74 грн. загалом на суму 72557,68 грн. (копії актів у матеріалах справи).

Відповідно до умов договору від 28.12.2013 р. №13/3534-БО-19 купівлі-продажу природного газу (п. 6.1.), ДП “Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України” повинно було остаточно розрахуватись за фактично отриманий газ від позивача на підставі вказаних вище актів приймання-передачі газу до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Проте, як зазначає позивач, відповідач розрахунки за отриманий газ здійснив частково, сплативши 57025,54 грн., решту боргу у розмірі 15532,14 грн. не сплатив, у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 15532,14 грн. (72557,68 грн. - 57025,54 грн.).

Відповідачем доказів погашення вказаної заборгованості до суду не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ДП “Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України” своїх зобов’язань щодо сплати заборгованості за договором від 28.12.2013 р. №13/3534-БО-19 купівлі-продажу природного газу у сумі 15532,14 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед ПбАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у розмірі 15532,14 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 15532,14 грн. заборгованості за неоплачений газ підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1188,61 грн., пеню у розмірі 4 296,17 грн. та 3003,63 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення п. 6.1. договору у якому зазначено, що відповідач повинний остаточно розрахуватись за фактично отриманий газ від позивача на підставі актів приймання-передачі газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, прострочення зобов’язання щодо сплати вартості отриманого газу у відповідача виникає з 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Враховуючи зазначене, позивачем вірно встановлено дати з яких виникло прострочення у відповідача по сплаті вартості отриманого газу, а саме з 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 14.02.2013 р. по 14.11.2014 р. щодо заборгованості по кожному акту окремо, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1188,61 грн. 3% річних задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат щодо заборгованості по кожному акту окремо, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3003,63 грн. задовольняє повністю, оскільки сума перерахунку суду більша суми розрахунку позивача.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем п.п. 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок пені за період з 14.02.2013 р. по 14.11.2014 р. щодо заборгованості по кожному акту окремо, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4296,17 грн. пені задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15532,14 грн. основного боргу, 1188,61 грн. 3% річних, 4296,17 грн. пені та 3003,63 грн. інфляційних втрат, загалом 24020,54 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного університету біоресурсів і природокористування України” (96576, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Фрунзе, вул. Гагаріна, буд. 4; код ЄДРПО України 00852631) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПО України 20077720) – 15532 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять дві) гривні 14 коп. основного боргу, 3003 (три тисячі три) гривні 63 коп. інфляційних втрат, 1188 (одну тисячу сто вісімдесят вісім) гривень 61 коп. 3% річних, 4296 (чотири тисячі двісті дев’яносто шість) гривень 17 коп. пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.06.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін