Ухвала суду № 45530096, 23.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.06.2015Справа № 910/26565/14За заявою Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (СП "Марком")

про розстрочення виконання рішення суду від 12.02.2015р. у справі № 910/26565/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Квіти України"

до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (СП "Марком")

про стягнення 234 749,92 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Маловичко І.Л. за дов.

Від відповідача (заявника): не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 910/26565/14, позов задоволено повністю.

12.05.2015р. на виконання рішення суду був виданий наказ.

15.06.2015р. до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду у сумі 234 749,92 грн. строком на 1 рік по 20 000,00 грн. в місяць протягом 12 місяців, починаючи з 01.07.2015р.

Ухвалою суду від 16.06.2015р. вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.06.2015р.

У судовому засіданні 23.06.2015р. представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви та розстрочення/відстрочення виконання рішення суду заперечив, подав письмові пояснення.

Відповідач (заявник) свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розглянувши заяву Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (СП "Марком") про розстрочення виконання рішення суду від 12.02.2015р. у справі № 910/26565/14, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" задоволення заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, відповідно до ст. 121 ГПК України, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р., відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду у сумі 234 749,92 грн. строком на 1 рік по 20 000,00 грн. в місяць протягом 12 місяців, починаючи з 01.07.2015р., заявник посилається на те, що відповідач здійснює господарську діяльність з реалізації імпортних алкогольних напоїв через власну торгову мережу під торговою маркою "Мережа виномаркетів "Поляна", затримка з виплатою орендної плати, що стало предметом спору у даній справі, виникла у зв'язку з політичною кризою, що призвела до анексії АРК, на території якої у відповідача знаходилось 4 магазини, за вказаних обставин відповідач був позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність, втратив товар, що призвело до понесення збитків та неотримання очікуваних прибутків. Зазначає, що нестабільний курс іноземної валюти, проблеми з обслуговування кредитних коштів відповідача у валюті, арешт коштів відповідача, накладений на виконання судових рішень, призвело до скрутного матеріального становища, а стягнення боргу єдиним платежем завдасть банкрутства підприємству, втрати робочих місць працівниками та неотримання позивачем погашення заборгованості, розстрочення виконання рішення суду є єдиним можливим і реальним варіантом виконання рішення суду.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, на підтвердження викладених обставин відповідачем не надано жодних доказів.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Відповідно до п.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, розглянувши заяву відповідача, дослідивши надані докази, врахувавши доводи боржника та заперечення стягувача, а також, врахувавши можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк та стягувача при затримці виконання рішення, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд дійшов до висновку, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подана заява Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (СП "Марком") про розстрочення виконання рішення суду від 12.02.2015р. у справі № 910/26565/14 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (СП "Марком") про розстрочення виконання рішення суду від 12.02.2015р. у справі № 910/26565/14 відмовити.

Суддя О.М.Ярмак