ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2015 р.
Справа № 909/557/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро",
юридична адреса: вул.Велика Морська,143, м.Миколаїв, 54000;
адреса для листування: вул.Ямська,8, м.Київ,03038;
до відповідача: Приватної фірми "Богдан і К",
вул.Джерельна, 2, с.Попельники, Снятинський район,
Івано-Франківська область,78356;
про: стягнення заборгованості в сумі 18 094, 60грн., з яких: 5 976,12грн.- курсова різниця, 4 974,99грн. - пеня, 7 143,49грн. - 36% річних.
Представники сторін:
від позивача: не з"явилися;
від відповідача: не з"явилися.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ "Імперія-Агро", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - ПФ "Богдан і К", заборгованості в сумі 18 094, 60грн., з яких: 5 976,12грн.- курсова різниця, 4 974,99грн. - пеня, 7 143,49грн. - 36% річних.
В судовому засіданні 12.06.15р. оголошувалась перерва до 23.06.15р.
Представник позивача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак, адресував суду клопотання вх№6777/15 від 23.06.15р., в якому, у зв"язку зі сплатою відповідачем курсової різниці в сумі 5 976,12грн., просить суд, припинити провадження в цій частині. В частині стягнення 4 974,99грн. - пені, 7 143,49грн. - 36% річних, позовні вимоги підтримує, з підстав викладених у позовні заяві, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р., на виконання умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача, по видаткових накладних №3944 від 20.05.14р., № 5470 від 17.06.14р., №5471 від 17.06.14р., №5581 від 18.06.14р., №5776 від 24.06.14р., №7506 від 23.09.14р., товар, на загальну суму 217 706,40грн.;
- порушення відповідачем строку оплати товару, визначеного Додатками №1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р.;
- п. п. 7.1.1., 7.8. Договору, на підставі яких, у відповідача в наявності зобов"язання сплатити позивачу 4 974,99грн. - пені, 7 143,49грн. - 36% річних;
- норми ст.ст. 509, 525, 610, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак, в судовому засіданні 12.06.15р., повідомив суд, про погашення основного боргу (курсової різниці) в сумі 5 976,12грн., щодо стягнення 4 974,99грн. - пені, 7 143,49грн. - 36% річних - заперечив проти позову, просить суд взяти до уваги той факт, що у зв"язку з Російською збройною агресією на сході України, відповідачем проявлено патріотизм та передано Снятинсько-Городенківському об"єднаному військовому комісаріату, для залучення під час мобілізації, вантажний автомобіль МАЗ 54323 39, загальною вартістю 228 000,00грн., а тому, ПФ "Богдан і К" неспроможна провести розрахунок за усіма вимогами позивача та просить суд, звільнити відповідача від сплати 4 974,99грн. - пені, 7 143,49грн. - 36% річних та витрат пов"язаних зі сплатою судового збору (вих№03 від 08.06.15р., вх№9075/15 від 10.06.15р.)
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Між ТОВ "Імперія-Агро" (Постачальник/позивач) та ПФ "Богдан і К" (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р.
Згідно п.1.1.Договору, Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену Договором.
Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару. Для товару сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також їх еквівалент у доларах США (п.2.2.Договору).
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного Договору. Сторони погоджуються застосовувати, при проведенні розрахунків за цим Договором, курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання Договору.
В тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США на день проведення розрахунків, відвантаження товару є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення Додатків, оплата грошових коштів за отриманий товар, відбувається відповідно до курсу долара США до гривні на дату, що передує даті здійснення остаточного розрахунку (п. 3.4. Договору).
Пунктами 3.7., 3.8. Договору обумовлено, що до вартості товару додатково також включається різниця між гривнею та вартістю товару на день фактичного проведення Покупцем оплати і гривневою вартістю товару, вказаною в Додатках, розрахована відповідно до п. 3.4. Договору. На таку різницю, в день здійснення Покупцем оплати, Постачальником складається акт та надсилається на адресу Покупця. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем підписання видаткової накладної, яка підтверджує отримання товару.
Додатками №1 від 20.05.14р., №2 від 16.06.14р., №3 від 16.06.14р., №4 від 16.06.14р., №5 від 24.06.14р., №6 від 23.09.14р. до Договору поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р., сторони обумовили асортимент продукції, що поставляється, одиницю виміру, кількість, строк поставки, ціну в гривнях, в доларах США, вартість в доларах США, порядок розрахунків.
Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача, по видаткових накладних №3944 від 20.05.14р., № 5470 від 17.06.14р., №5471 від 17.06.14р., №5581 від 18.06.14р., №5776 від 24.06.14р., №7506 від 23.09.14р. (а.с.29-34), товар (продукцію виробничо-технічного призначення), на загальну суму 217 706,40грн.
Як вбачається з платіжних доручень (а.с.35-38), відповідачем в повному обсязі здійснено розрахунок за поставлений товар, проте з порушенням строку проведення оплати, обумовленого Додатками №1 від 20.05.14р., №2 від 16.06.14р., №3 від 16.06.14р., №4 від 16.06.14р., №5 від 24.06.14р., №6 від 23.09.14р. до Договору поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р. (не заперечується самим відповідачем).
Позивачем, на підставі п.3.7.Договору, до вартості товару, включено різницю між гривнею та вартістю товару на день фактичного проведення Покупцем оплати і гривневою вартістю товару, вказаною в Додатками №1 від 20.05.14р., №2 від 16.06.14р., №3 від 16.06.14р., №4 від 16.06.14р., №5 від 24.06.14р., №6 від 23.09.14р. до Договору поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р., яка розрахована відповідно до п. 3.4. Договору, про що складено акт від 02.04.15р. на суму 5 976,12грн. та направлено на адресу відповідача (а.с.41-42).
Разом з тим, представники позивача та відповідача, повідомили суд про сплату відповідачем курсової різниці в сумі 5 976,12грн.
Враховуючи вищенаведене, наявність в матеріалах справи платіжного доручення №584 від 08.06.15р. (а.с.63), якими підтверджено сплату відповідачем на користь позивача курсової різниці за Договором поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р., в сумі 5 976,12грн., суд прийшов до висновку, про припинення існування між сторонами предмету спору, що в свою чергу, в силу п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору) є підставою для припинення провадження у справі в цій частині.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Договір поставки №ЗР-115/14 від 02.04.14р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.
Крім того, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Пунктами 7.1.1., 7.8. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату продукції Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. В разі невиконання Покупцем зобов”язань щодо оплати отриманого товару, Покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлений відповідним Додатком до Договору.
Враховуючи вище зазначені правові норми та п.п. 7.1.1., 7.8. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 4 974,99грн. - пені, 7 143,49грн. - 36% річних, за період вказаний позивачем у розрахунку (а.с.7-8), який перевірено судом та визнано арифметично вірними.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Посилання відповідача на передачу, для залучення під час мобілізації, транспортного засобу загальною вартістю 228 000,00грн., не може слугувати підставою, визначеною законом, для звільнення його від сплати вище вказаних нарахувань, позаяк, в силу ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає пеня в сумі 4 974,99грн., 36% річних в сумі 7 143,49грн. В частині стягнення 5 976,12грн.- курсової різниці - провадження у справі припинити.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов ТОВ "Імперія-Агро" до відповідача ПФ "Богдан і К" про стягнення заборгованості в сумі 18 094, 60грн., з яких: 5 976,12грн.- курсова різниця, 4 974,99грн. - пеня, 7 143,49грн. - 36% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Приватної фірми "Богдан і К", вул.Джерельна,2, с.Попельники, Снятинський район, Івано-Франківська область,78356 (ідентифікаційний код 20533856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" вул.Велика Морська,143, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54000 (ідентифікаційний код 35472893) 4 974,99грн. (чотири тисячі дев"ятсот сімдесят чотири грн. 99коп.) - пені, 7 143,49грн. (сім тисяч сто сорок три грн. 49коп. ) - 36% річних, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Приватної фірми "Богдан і К", вул.Джерельна,2, с.Попельники, Снятинський район, Івано-Франківська область,78356 (ідентифікаційний код 20533856) 5 976,12 грн. (п"ять тисяч дев"ятсот сімдесят шість грн. 12коп.) - курсової різниці - провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення складено 25.06.2015р.
Суддя С. Кобецька
Судове рішення № 45529911, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 23.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/557/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: