Ухвала суду № 45529663, 23.02.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "23" лютого 2015 р. Справа № 906/223/15

Суддя господарського суду Житомирської області Омельян О.С., розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" (ідентифікаційний код 01414117, місцезнаходження: 10001, м. Житомир, вул. Баранова, 82 ) про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" (ідентифікаційний код 01414117, місцезнаходження: 10001, м. Житомир, вул. Баранова, 82 ),

встановив:

19.02.2015 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" (далі - ДП "Спеціалізоване управління № 523", заявник, боржник) про порушення справи про банкрутство ДП "Спеціалізоване управління № 523" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). У вказаній заяві боржником також заявлено клопотання про звільнення ДП "Спеціалізоване управління № 523" від сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо: провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом; справа не підсудна даному господарському суду; стосовно боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця вже порушено справу про банкрутство; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку; підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку; до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними; вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника; господарським судом затверджено план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 6 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство).

Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство).

Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Приписи цієї статті застосовуються з врахуванням вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 36, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" станом на дату виникнення відповідних правовідносин.

Всупереч наведеним вимогам, боржником не надано до суду доказів, що свідчать про дотримання порядку ліквідації юридичної особи відповідно до вимог цивільного та господарського законодавства України, а саме:

- доказів визначення строків проведення ліквідації, а також строку для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію (ч.2 ст. 60 ГК України);

- доказів негайного письмового повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію учасниками юридичної особи про припинення юридичної особи (ч.1 ст. 105 ЦК України)

- доказів розміщення у друкованих органах повідомлення про ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, доказів повідомлення явних (відомих) кредиторів персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (ч.3 ст. 60 ГК України);

- доказів складення проміжного ліквідаційного балансу, що включає відомості про склад майна юридичної особи, переліку пред'явлених кредиторами вимог та результатів їх розгляду; доказів його затвердження учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч.1 ст. 111 ЦК України);

- доказів перевірки достовірності та повноти складеного ліквідаційного балансу органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання (ч.5 ст. 60 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів, що додаються до заяви боржника, визначений, зокрема, ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

Разом з тим, до заяви боржника не додано: перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, які мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копію спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо).

У переліку додатків до заяви про порушення справи про банкрутство заявником зазначено про наявність квитанції про оплату судового збору та копії довіреності працівника. Разом з тим, вказаних документів під час розкриття поштового конверту не виявлено, що підтверджується актом господарського суду Житомирської області від 19.02.2015 р. № 13/15 про відсутність документів.

Згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Заяву про порушення справи про банкрутство ДП "Спеціалізоване управління № 523" підписано представником за довіреністю Шароварським В.В., при цьому, заявником не подано жодних доказів на підтвердження повноважень даної особи на підписання заяви.

Розглянувши клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 44 ГПК України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до пп. 14 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом оплачуються судовим збором у розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня установлено в розмірі 1218 грн.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підпунктом 3.1 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ст. 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи, що достатніх доказів відсутності майна та коштів на розрахунковому рахунку боржника не надано, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ДП "Спеціалізоване управління № 523" про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено Законом.

Згідно з абз.абз. 3, 4 п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI» (зі змінами і доповненнями) заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (ч. 4 ст. 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора.

У заяві та доданих до неї документах не міститься інформації щодо розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника.

Разом з тим, згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до абз. 1 ст. 2 Кодексу законів про працю України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржником мають бути надані докази того, що майна боржника достатньо для покриття судових витрат, а саме:

виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи. Ураховуючи те, що згідно з нормами чинного законодавства заробітна плата не може бути нижчою від визначеної законом, мінімальна сума коштів для виплати такої винагороди має становити не менше 29232,00 грн. (1218,00 грн. х 2 х 12 місяців)

+ судовий збір сплачений кредиторами (1218,00 грн. х кількість заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника).

У поданій заяві ДП "Спеціалізоване управління № 523" про порушення справи про банкрутства зазначено про відсутність у підприємства будь-яких активів. У зв'язку із чим суд робить висновок, що вартості майна боржника не достатньо для покриття наведених судових витрат.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що подана до суду заява про порушення справи про банкрутство не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку із чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі абз.абз. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство та п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство).

Керуючись абз.абз. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління № 523" про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.

Додаток на 41 аркуші, у тому числі акт господарського суду Житомирської області від 19.02.2015 р. № 13/15 про відсутність документів.

Суддя Омельян О.С.

Розрахунок розсилки:

1 - ДП "Спеціалізоване управління № 523" (10001, м. Житомир, вул. Баранова, 82) - рек.