Ухвала суду № 45529464, 24.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.15р. Справа № 904/5350/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", м. Суми

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Вето", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором оренди майна

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Вето", в якому просить суд:

- стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість у розмірі 30 000 000,00 грн.;

- стягнути з відповідача-1 заборгованість у розмірі 928 976 603,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 умов договору оренди № 1/44 від 01.09.2010 щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів та договору поруки № 1/1 від 27.03.2013 за яким відповідач-2 поручився перед позивачем на суму 30 000 000,00 грн. за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 14.07.2015.

Разом із позовом, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно (крім поточних рахунків) відповідача-1 без заборони на передачу цього майна в оренду, заставу чи іпотеку.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем складає 958 976 603,03 грн., яка виникла внаслідок несплати вартості оренди майна за договором оренди за більш ніж 26 місяців оренди.

У вересні 2014 позивач звертався до відповідача-1 з претензійним листом вих. №354 від 19.09.2014, в якому вимагав сплати боргу з орендної плати, який на той час становив 670 871 377,56 грн. Даним листом позивач також попереджав відповідача-1 про те, що він буде вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку. Проте відповідач-1 з вересня 2014 своєї заборгованості за договором оренди не сплатив навіть частково, більш того така заборгованість збільшилась до 958 976 603,03 грн.

Позивач вважає, що такі дії відповідача-1 свідчать про його систематичне ухилення від виконання своїх обов'язків за договором оренди вже після пред'явлення вимог від позивача.

Такі обставини можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Крім того, за даними останньої фінансової звітності відповідача-1, яка розміщена відповідно до законодавства про акціонерні товариства на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA), станом на 31.12.2014:

- вартість основних засобів відповідача-1 становить 862 554 тис. грн., що навіть менше від суми боргу відповідача-1 за договором оренди;

- вартість чистих активів відповідача-1 становить (- 317 577) тис. грн. і є меншою від статутного капіталу, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема статті 155 Цивільного кодексу України;

- сума непогашених зобов'язань Відповідача-1 становить 5 331 829 тис. грн., у тому числі: короткострокові кредити банку 2 943 027 тис. грн., податкові зобов'язання 5 130 тис. грн., інші зобов'язання 2 383 672 тис. грн.

Відповідно до Консолідованого балансу на 31.12.2014, непокритий збиток відповідача-1 становить 1 317 843 000 грн. Відповідно до Консолідованого звіту про фінансові результати за 2014 чистий збиток відповідача-1 становить 159 953 000 грн.

Позивач вважає, що вище переліченні обставини підтверджують факт наявності фінансових проблем у відповідача-1, що в поєднанні з обставинами ухилення відповідача-1 від виконання своїх зобов'язань за договором оренди, надають йому достатньо аргументів для необхідності вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Вивчивши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та додані до матеріалів справи документи, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

В абзаці 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В пункті 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості. Відповідно у разі задоволення позову стягненню будуть підлягати грошові кошти, а не майно.

Але, враховуючи майновий характер позовних вимог, фінансовий стан відповідача-1, велику ціну позову, а також зважаючи на те, що у разі невиконання рішення суду у той спосіб, який визначено цим рішенням особа має право на зміну способу та порядку його виконання (ст. 121 Господарського процесуального кодексу України), суд вважає, що заходи забезпечення позову, про застосування яких просить позивач, пов'язані з предметом даного спору.

Суд вважає, що заходи до забезпечення позову не призведуть до зупинення господарської діяльності відповідача-1, оскільки він зможе вільно розпоряджатись усіма обіговими коштами, необхідними для введення господарської діяльності, сплати податків, тощо.

Крім того арешт на майно відповідача-1 без заборони на передачу цього майна в оренду, заставу чи іпотеку, дозволить йому укладати договори оренди, застави, іпотеки, тобто отримувати прибуток та позичати кошти для введення господарської діяльності.

Суд враховує, що відповідач-1 відповіді на претензію не надав, якихось заходів щодо погашення заборгованості не вчинив. Навпроти, сума заборгованості з моменту пред'явлення претензії зросла.

Таким чином, невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту рухомого та нерухомого майна може призвести до зменшення за кількістю такого майна, тому невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд виходить із того, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 66 - 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на рухоме та нерухоме майно (крім поточних рахунків) Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58; ідентифікаційний код 05747991) без заборони на передачу цього майна в оренду, заставу чи іпотеку, в межах суми позову, яка складає 958 976 603,03 грн.

3. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 24.06.2015 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

4. Строк пред'явлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 у справі № 904/5350/15 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 25.06.2016.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58; ідентифікаційний код 34013028).

6. Боржником за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58; ідентифікаційний код 05747991).

Суддя Я.С. Золотарьова