Ухвала суду № 45529331, 24.06.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"24" червня 2015 р. № 01-39/903/693/15 Суддя господарського суду Волинської області Шум М.С., розглянувши матеріали

за позовом Музею історії сільського господарства Волині - скансен, смт. Рокині, Луцький район

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-М», м.Луцьк

про стягнення 2 159 грн. 44 коп.

встановив: 22.06.2015 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 09.06.2015 року Музею історії сільського господарства Волині - скансен до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-М» про стягнення 2 159 грн. 44 коп.

Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Згідно з п. п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

До позовної заяви не додано опису вкладення в цінний лист, з якого б вбачалось направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Доданий до позовної заяви фіскальний чек від 11.06.2015 року підтверджує лише факт здійснення поштовим відділенням операції з пересилання кореспонденції, однак яка саме кореспонденція направляється адресату вбачається лише з опису вкладення поштового відправлення.

З фіскального чеку також не вбачається адреси на яку надіслано позовну заяву.

Крім того, в порушення вищевикладеного позивачем додано копію фіскального чеку.

Відтак, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви від 09.06.2015 року та доданих до неї документів.

За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Такого ж висновку дійшов ВГСУ в ухвалі від 13.10.2011 року №6/1-ПН-07, від 20.01.2014 року № 5010/1137/2012-8/20, від 16.06.2015 року №33/224 повернувши касаційну скаргу заявнику, оскільки до неї не додано опису вкладення до поштового відправлення чи неправильно зазначена адреса сторони, якій надсилалася заява.

Крім того, відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

В порушення викладеного в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код товариства-відповідача, зазначено адресу: м. Луцьк, вул. Декабристів, 25. Проте згідно інформації, розміщеної на сайті Міністерства юстиції юридична адреса відповідача ТзОВ «Гранд-М»: 45651, Волинська обл., Луцький район, село Коршів, що в свою чергу підтверджує ненадання позивачем доказів надіслання позовної заяви на адресу відповідача.

Крім того, позивачем в порушення ст. 54 ГПК України в заяві не зазначено ціну позову, в прохальній частині заяви не розмежовано суму основного боргу та суму втрат від інфляції.

Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Керуючись п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 09.06.2015 року з матеріалами на 15 арк. повернути позивачу без розгляду, в т. ч. платіжне доручення №155 від 10.06.2015 року про сплату судового збору.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя М. С. Шум