Ухвала суду № 45528984, 24.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Малинников О.Ф.

№ 22-ц/796/8827/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, стягнення суми вкладу, процентів за час фактичного користування сумою вкладу та трьох процентів річних,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») про захист прав споживача, стягнення суми вкладу, процентів за час фактичного користування сумою вкладу та трьох процентів річних.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні його заяви, пославшись на положення ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разу задоволення його позову.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми вкладу за договором № 300937/76108/5-14 «Класік» 2379,57 доларів США та 11 грн. 60 коп., з яких 2268 доларів США - сума депозиту, 109,40 доларів США - проценти за користування коштами, 11 грн. 60 коп. - три проценти річних за прострочення зобов'язання, 2,17 доларів США - проценти за фактичне користування банком сумою вкладу після закінчення строку депозитного договору.

Також ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову - арешту на кореспондентський рахунок ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відкритий в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та області у сумі 2379,57 доларів США та 11 грн. 60 коп. (разом з еквівалентом за курсом НБУ 49316 грн. 29 коп.).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у визначений ОСОБА_1 спосіб.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції положень норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді