Ухвала суду № 45528424, 24.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4774/15 Справа № 199/4262/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Ялової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 рокуу справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «НОВИЙ» про визнання договору дійсним, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «АКБ «Новий» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2006 року у розмірі 2 482 198,07 грн., а також судові витрати у справі.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила суд визнати договір від 01 жовтня 2013 року, укладений між нею та Банком про погашення заборгованості за цим кредитним договором дійсним.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 рокупозов ПАТ «АКБ «Новий» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «НОВИЙ» заборгованість за кредитним договором №63686 від 21 вересня 2006 року, яка виникла станом на 22 березня 2013 року та складається із наступного прострочений кредит в розмірі 174204,60 доларів США, нараховані відсотки 1 284,40 доларів США, 73 113,90 доларів США прострочені відсотки, 8865,59 доларів США пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 21820,06 доларів США пеня за несвоєчасну сплату кредиту, що становить 279288,55 доларів США, що в еквіваленті складає 2 232 353 грн. 38 коп. та 155287,50 грн. заборгованість по оплаті щомісячної комісії, а всього 2 387640,88 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «НОВИЙ» понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3441 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

ОСОБА_2 в задоволенні позову до ПАТ «АКБ «НОВИЙ» про визнання договору дійсним відмовлено у повному обсязі.

Судові витрати за зустрічним позовом віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства про стягнення із неї суми заборгованості, посилаючись на те, що не настав термін погашення заборгованості за кредитним договором; сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам у справі; немає доказів виникнення заборгованості; ставки нарахування заборгованості банком не доведені.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

При вирішенні спору суд врахував положення ст.ст.203,526,527,530,627-629,642, 1054ЦК України, які регулюють договірні правовідносини сторін

Задовольняючи позов товариства суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що 21 вересня 2006 року між АКБ «Новий», назва якого була змінена на ПАТ «АКБ «Новий», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №63686, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 250 000 доларів США строком до 21 вересня 2011 року (а.с.7-8).

Банк виконав умови договору та надав відповідачу ОСОБА_2 кошти в розмірі 250000 доларів США, що еквівалентно 1 262500 грн., та підтверджується заявою про видачу готівки №552-10 від 21 вересня 2006 року (а.с.13).

27 вересня 2006 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року, якою встановлено графік погашення кредиту та процентів згідно кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року (а.с.10).

27 червня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року, якою встановлено графік погашення кредиту та процентів згідно кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року (а.с.11).

06 квітня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року, якою встановлено графік погашення кредиту та процентів згідно кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року та погоджено строк повернення кредиту до 21 вересня 2012 року (а.с.12).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 21 вересня 2006 року між АКБ «Новий» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 63686-3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі під номер 1705, відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: вул. Червоного Казачества, 25 «б» та складається з: будівлі кафе «Піцерія», літ. А-1, поз. 1-23, загальною площею 450,0 кв.м., ганки літ. а, а1, навіси літ. Д, Г, сараї літ. Б,В, огорожа № 1,2 та 06 квітня 2009 року договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору (а.с.14-16,17).

Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється за графіком повернення кредиту і сплати відсотків, що встановлено частиною 1 кредитного договору №63686 від 21 вересня 2006 року.

Проте, в порушення умов кредитного договору, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконує, допустила прострочення повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, внаслідок чого за нею станом на 22 березня 2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 291 118,55 доларів США, що еквівалентно сумі 2 326 910,57 грн. та 155 287,50 грн., а всього 2 482 198,07 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Надані позивачем розрахунки будь-якими доказами не спростовані.

Разом з тим, судом встановлено та підтверджується сторонами і матеріалами справи, що 18 жовтня 2013 року ОСОБА_2 погашено 11 830 доларів США, що еквівалентно сумі 94557,19 грн., які зараховані на тіло кредиту.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №63686 від 21 вересня 2006 року станом на 22 березня 2013 року становить 2 387 640 грн. 88 коп. та складається з суми простроченого кредиту в розмірі 174204,60 доларів США, нараховані відсотки 1 284,40 доларів США, 73 113,90 доларів США прострочені відсотки, 8865,59 доларів США пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 21820,06 доларів США пеня за несвоєчасну сплату кредиту, що становить 279288,55 доларів США, що в еквіваленті складає 2 232 353 грн. 38 коп. та 155287,50 грн. заборгованість по оплаті щомісячної комісії. Тому суд зазначив, що ця сума підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «АКБ «Новий».

Що стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, то суд її не задовольнив із наступних підстав.

21 вересня 2006 року між АКБ «Новий» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №63686, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 250 000 доларів США. (а.с.7-8).

Суд врахував вимоги ст. ст. 6,203,526,627,628,629,642 ЦК України, які регулюють зобовязання сторін за договором та порядок укладення договорів,

Тому суд не погодився із доводами ОСОБА_2 про те, що 01 жовтня 2013 року листом ПАТ «АКБ «Новий» №5/4-1673 між ОСОБА_2 та Банком погоджено умови погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки у зазначеній відповіді Банку відсутня згода Банку на погашення суми заборгованості рівними частинами. Крім того, ОСОБА_2 не надано доказів чи цей лист є договором реструктуризації чи додатковою угодою між сторонами щодо суми заборгованості та її графіку погашення.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з урахуванням задоволених позовних вимог, судом із ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «АКБ «НОВИЙ» судовий збір у розмірі 3441 грн. За зустрічним позовом судові витрати віднесені на рахунок держави.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що: не настав термін погашення заборгованості за кредитним договором; сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам у справі; немає доказів виникнення заборгованості; ставки нарахування заборгованості банком не доведені.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 вересня 2006 року між ПАТ «АКБ «Новий», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №63686, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 250 000 доларів США строком до 21 вересня 2011 року. Договір щодо графіку погашення кредиту сторонами неодноразово коригувався 27.09.2006 року, 27.06.2007 року, 06.04.2009 року (а.с.7-12).

Товариство звернулося до суду із позовом 04.04.2013 року, тобто на час звернення існували підстави для стягнення суми заборгованості.

Укладення сторонами 01.10.2013 року додаткової угоди до кредитного договору стосувалося лише встановлення нового розміру процентної ставки із цієї дати, а інші умови договору сторонами не змінювалися у цей день. Тому не можна вважати лист ПАТ «АКБ «Новий» від цієї ж дати (а.с.107) таким, що перешкоджає банку стягнути заборгованість за договором станом на 22 березня 2013 року.

Відповідач не виконував взяті на себе зобовязання, у звязку із чим виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 2 482 198,07 грн./а.с.19-20/.

Цей розрахунок щодо суми заборгованості, та підстав її виникнення; а також ставок, за якими нараховувалася заборгованість, ОСОБА_2 не спростувала належними та достовірними доказами, відповідно до вимог ч. 3 ст.10, ч.2 ст.27, ст.60 ЦПК України.

Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 526, 549, 598, 599, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, а також іншими нормами зобовязального права.

У звязку з тим, що доказів погашення заборгованості за кредитним договором суду не надано, слід вважати, що договірні відносини належним чином не виконані, а тому боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання, що відповідає п. 17 розяснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» про те, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

Також суд першої інстанції врахував, що 18 жовтня 2013 року ОСОБА_2 погашено 11 830 доларів США, що еквівалентно сумі 94557,19 грн., які зараховані на тіло кредиту. Тому на цю суму він зменшив розмір стягнення.

Будучи обізнаним про характер заявлених позовних вимог товариства, ОСОБА_2 доказів на спростування заявлених грошових сум не надала як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду.

Інші доводи у апеляційній скарзі відсутні.

У звязку із чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.

Судді: