Вирок № 45526671, 19.06.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6541/15-к

1-кп/127/643/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2015 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Мартинюк Т.П.,

за участю прокурора Шубіна І.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 06 березня 2015 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015020010001380 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області Тиврівського району, с. Іванківці, українця, громадянина України, не працюючої, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 березня 2015 року приблизно о 12:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в підсобному приміщенні магазину сільськогосподарської техніки за адресою м. Вінниця вул. Тімірязєва, 70 помітив, що продавець даного магазину ОСОБА_3 залишив без нагляду свою чоловічу сумку. Після чого, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів викрав вказану чоловічу сумку, в якій знаходились паспорт, ідентифікаційний номер, військовий квиток, посвідчення водія, видані на ім'я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2101, ключі від магазину та гаманець, у якому знаходились грошові кошти в сумі 1100 гривень. Після вказаного, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1100 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що він 05.03.2015 року близько 12.00 год. зайшов в магазин де працював ОСОБА_3 Він перебував в стані алкогольного сп'яніння та в магазині ще випив алкогольних напоїв. В той час коли потерпілий вийшов з підсобного приміщення магазину, він побачив на столі барсетку. В цей час він вирішив її викрасти, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння та поводився неадекватно. Він взяв сумку та з нею покинув приміщення магазину. Після цього він поїхав до комплексу «Шахеризада», там відпочивав та винаймав номер. В сумці були особисті документи потерпілого та гаманець з 1100,00 гривнями. Наступного дня ранком до нього зателефонували працівники міліції, яким він повідомив де він знаходиться. Сумку з викраденими речами він зранку віддав працівнику міліції, крім грошей в сумі 1100,00 гривень, які він витратив. Крім того зазначив, що обручки у викраденій сумці не було. Шкоду потерпілому відшкодував в розмірі 1500 грн. з яких 400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Гаманець був в сумці, в ньому було багато відділень, в одному з яких була купюра в 1 долар та документи. Працівнику міліції, зустрівшись біля кафе «Шехерезада», віддав всі викрадені речі без понятих, працівник міліції передивився всі речі та забрав. Кошти потерпілому переказав поштою.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 5 березня 2015 року до нього в магазин зайшов ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. В магазині він був не сам та в той момент ремонтував техніку, а саме бензопилу. ОСОБА_1 попросив алкоголь та він дав йому недопиту пляшку коньяку. В підсобному приміщені знаходилась його сумка з документами та гаманцем. ОСОБА_1 в підсобці залишився сам та вживав алкогольні напої, періодично виходив з підсобного приміщення та заходив. З ОСОБА_1 він вживав алкогольні напої та випив приблизно 20 гр. Як і коли ОСОБА_1 викрав та виніс сумку ніхто не бачив, але коли ОСОБА_1 пішов, то потерпілий виявив крадіжку сумки. Дізнавшись номер телефону ОСОБА_1, він зателефонував йому, проте ОСОБА_1 слухавку не брав, тому він звернувся з заявою до міліції. В сумці були його особисті документи - паспорт, водійське посвідчення, код, записник та гаманець в якому були гроші в сумі 1100,00 гривень, його золота обручка та 1 долар США. Викрадені речі, крім 1100,00 гривень та золотої обручки, він отримав від працівника міліції. Коли працівник міліції спілкувався з ОСОБА_1 та забирав в нього викрадені речі, працівник міліції телефонував йому та запитував де була обручка. Коли він передивлявся свої речі то звернув увагу, що відділення в гаманці де він зберігав обручу було відкрите. Обручку він того дня зняв та поклав у вказане відділення, оскільки під час роботи вона заважає. Підтвердив, що отримав 1500 грн. в рахунок відшкодування шкоди. Просив задоволити його позов в частині відшкодування вартості обручки.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням потерпілого свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він бачив, як ОСОБА_3 перед початком роботи поклав в сумку обручку. Так, ОСОБА_3 постійно носив на роботу обручку та кожен раз приступаючи до роботи, знімав її та клав в різні місця. Саме в той день, коли була здійснена крадіжка (точної дати він не пам'ятає), він бачив, що ОСОБА_3 обручку клав в гаманець.

З документів, що надані прокурором на обґрунтування обвинувачення вбачається, що з заявою про вчинення злочину 05.03.2015 року звернувся ОСОБА_3 згідно якої, він просить прийняти міри до невідомої особи, яка 05.03.2015 року в період часу з 10:00 год. до 13:00 год. шляхом вільного доступу з приміщення магазину за адресою м. Вінниця вул. Тімірязєва 70 вчинила крадіжку його чоловічої сумки, в якій знаходився гаманець з коштами в сумі 1100 грн., ключі від магазину, паспорт та військовий квиток, виданий на його ім'я, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ 2101, а також водійське посвідчення, видане на його ім'я, обручка, виготовлена із золота вагою близько 2,5 г без каміння.

В ході огляду місця події 05.03.2015 року в присутності понятих було оглянуто приміщення магазину «Мотосалон Двигун» за адресою м. Вінниця вул.Тімірязева 70 та встановлено, що обстановка не порушена, будь-яких слідів під час огляду не виявлено, з місця події нічого не вилучалось, що вбачається з протоколом огляду місця події від 05.03.2015 року.

Згідно заяви ОСОБА_1, він добровільно видав працівнику міліції чорну сумку з гаманцем, паспортом ОСОБА_3, військовим квитком, посвідченням водія, технічним паспортом на автомобіль ВАЗ 21013, медичною довідкою, банківськими картками, ключами.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 07.03.2015 року шкіряну сумку, гаманець, паспорт громадянина України, військовий квиток, посвідчення водія та ідентифікаційний код, видані на ім'я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2101, ключі від магазину визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3, що підтверджується його розпискою від 11.03.2015 року.

Суд, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідка, дослідивши надані під час судового провадження докази, дійшов наступних висновків.

Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочину, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним злочину.

Розглянувши вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши докази у справі в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які суд приймає до уваги як належні, допустимі та достатні для висновків суду.

Так, суд приймає до уваги та кладе в основу вироку показання обвинуваченого, який в судовому засіданні винуватість у вчиненні злочину визнав та надав добровільні показання щодо обставин вчинення ним злочину. Так, він повідомив, що дійсно 05.03.2015 року вчинив крадіжку сумки з речами потерпілого. Обставини вчинення крадіжки повідомлені обвинуваченим повністю узгоджуються з показаннями потерпілого, який також суду повідомив, що обвинувачений скориставшись його відсутністю 05.03.2015 року в підсобному приміщенні магазину викрав його сумку з грошима та документами. Показання обвинуваченого та потерпілого узгоджуються і з протоколом огляду, яким підтверджено місце вчинення злочину, письмовими документами - заявою обвинуваченого, якою він видав викрадені речі, постановою про визнання вказаних речей речовими доказами та заявою потерпілого про їх отримання.

Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого у вчиненні крадіжки є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_1 на заволодіння чужим майном, корисливий мотив його дій та об'єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети.

Фактично у вказаному провадженні всі зазначені обставини справи жодним з учасників провадження не оспорювались. Оспорюваним у вказаному провадженні є лише майно, що стало предметом злочинного посягання та розмір завданої кримінальним правопорушення матеріальної шкоди, оскільки потерпілий наполягав на заволодіння обвинуваченим його золотою обручкою.

Після дослідження всіх доказів у справі сторона обвинувачення вважала підтвердженими фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. ( ст.22,25 КПК України).

Враховуючи вказане, межі судового розгляду, визначені ст. 337 КПК України, суд позбавлений можливості наводити свою оцінку доказам у справі, що підтверджують або спростовують показання потерпілого щодо заволодіння його золотою обручкою, оскільки про заволодіння вказаним майном в обвинувальному акті не зазначено.

Таким чином, суд оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_1, кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З досліджених судом доказів, що надані прокурором під час судового провадження вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, скарг зауважень та інших компрометуючих матеріалів відносно ОСОБА_1 не надходило, що підтверджується довідкою-характеристикою виконавчого комітету Іванковецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області №174 від 10.03.2015 року.

Згідно довідки Тиврівської ЦРЛ від 13.03.2015 року ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

З вимоги ІЦ УМВС України у Вінницькій області від 10.03.2015 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнав, просив вибачення у потерпілого, завдану потерпілому матеріальну шкоду відшкодував.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд вважає визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, думки потерпілого щодо міри покарання, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді штрафу.

При вирішенні цивільного позову потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що потерпілому повернуто викрадені речі, що підтверджується його розпискою, копією квитанції поштового переказу та його показаннями в судовому засіданні про отримання вказаного переказу в сумі 1500,00 гривень.

Враховуючи зазначене, а також приписи ч. 1 ст. 337 КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, задоволенню не підлягає, оскільки потерпілому шкода завдана злочином відшкодована у добровільному порядку.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 гривень.

Речові докази у справі, а саме: шкіряну сумку, гаманець, паспорт громадянина України, військовий квиток, посвідчення водія та ідентифікаційний номер - видані на імя ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2101, ключі від магазину, які передані на зберігання ОСОБА_3 - залишити у власності останнього.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: