Ухвала суду № 45522906, 24.06.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 671/2329/14-ц

Провадження № 22-ц/792/962/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Дубовій М.В.,

з участю представниці позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_1» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_1» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2015 року,

встановила:

У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 ОСОБА_1» (далі ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» зазначило, що 15 вересня 2006 року між ним і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/2291/82/836, за умовами якого позивач надав останньому кредит у розмірі 15000 доларів США під 14 % річних на строк до 14 вересня 2016 року. За договором поруки № 014/2291/73/836 від 15 вересня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поручилися перед банком за виконання ОСОБА_3 обовязків з повернення кредитних коштів, сплати процентів і неустойки. На підставі додаткової угоди № 1 до кредитного договору, укладеної сторонами 2 березня 2007 року, позивач збільшив суму кредиту до 32000 доларів США. Відповідачі не виконують взятих на себе зобовязань, внаслідок чого банк вправі достроково стягнути з них заборгованість за кредитним договором, яка станом на 8 серпня 2014 року складається з 17330 доларів 43 центи США неповернутого кредиту, 3642 долара 58 центів США процентів, 252769 грн. 74 коп. пені.

За таких обставин ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 20973 долари 01 цент США та 252769 грн. 74 коп.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» 20973 долари 01 цент США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 264401 грн. 62 коп., і 252769 грн. 74 коп. пені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» 3654 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

Суд виходив з того, що позичальник ОСОБА_3 не виконав зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит, проценти та пеню. У звязку зі зміною основного зобовязання без згоди поручителів, що призвело до збільшення обсягу їх відповідальності, порука ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинена, тому вони не можуть відповідати перед банком за несплату ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» просить змінити рішення суду та задовольнити позов банку в повному обсязі посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які в установленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не зявилися.

Заслухавши учасницю процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 15 вересня 2006 року відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_2 ОСОБА_1», яке в подальшому змінило свою назву на ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1», і ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 014/2291/82/836, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 15000 доларів США на строк до 14 вересня 2016 року під 14% річних.

ОСОБА_3 зобовязався щомісячно до 15 числа кожного місяця повертати ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» кредит у розмірі 1/120 частини від суми отриманого кредиту і сплачувати банку проценти за фактичне використання кредитних коштів.

ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» і ОСОБА_3 визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору банк вправі достроково стягнути з нього заборгованість за кредитом, нараховані проценти та неустойку. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів ОСОБА_3 мав сплатити банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Виконання ОСОБА_3 зобовязання за кредитним договором забезпечено спільною порукою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 За умовами договору поруки № 014/2291/73/836 від 15 вересня 2006 року останні поручились перед ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» за виконання ОСОБА_3 обовязку з повернення кредиту, сплати процентів і неустойки. У випадку невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором боржник і поручителі мали відповідати перед банком як солідарні боржники.

2 березня 2007 року ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» і ОСОБА_3 уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, за умовами якої збільшено розмір кредиту на 17000 доларів США, передбачено збільшення процентної ставки (на 5%) у разі невиконання позичальником умов кредитного договору та забезпечувальних договорів, введено додаткову комісію за обслуговування кредиту. Сторони уклали цю угоду без згоди поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України 6 квітня 2009 року ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» і ОСОБА_3 уклали додаткову угоду № 2 до кредитного договору.

Цією угодою сторони врегулювали питання щодо заборгованості позичальника за кредитним договором, зокрема, вони визначили, що на дату укладення додаткової угоди фактична заборгованість ОСОБА_3 по кредиту становить 18803 долари 29 центів США, прострочена заборгованість за кредитним договором склала 561 долар 02 цента США (проценти), з 6 квітня 2009 року збільшується фактична заборгованість за кредитом на суму заборгованості по процентам, у звязку з чим відбулася зміна строку погашення цієї заборгованості. Також сторони домовилися про кредитні канікули (на період з 6 квітня 2009 року до 6 квітня 2010 року), протягом яких тимчасово зменшено розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру, зазначеного у додатковому графіку погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, і ОСОБА_3 зобовязався сплатити заборгованість по процентам згідно визначеного графіку платежів. На майбутнє сторони встановили новий графік щомісячних ануїтетних платежів, розмір яких збільшено з розрахунку погашення ОСОБА_3 частини заборгованості за кредитом і процентами.

Поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали свою згоду на вказані зміни умов кредитного договору.

ОСОБА_3 не виконує належним чином зобовязання за кредитним договором.

Станом на 8 серпня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором склала 20973 долари 01 цент США, з них 17330 доларів 43 центи США неповернутий кредит, 3642 долара 58 центів США проценти. Також банк нарахував 252769 грн. 74 коп. пені.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_3 не виконав грошового зобовязання за кредитним договором, унаслідок чого ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» вправі вимагати від нього повернення всієї суми кредиту, сплати нарахованих процентів і пені.

Розмір заборгованості за кредитним договором і розмір пені визначені судом правильно.

Зі змісту ч. 1 ст. 559 ЦК України вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі збільшення розміру суми кредиту, збільшення розміру процентної ставки шляхом визначення конкретних (збільшених) процентних ставок, що застосовуються у звязку з порушенням позичальником кредитної дисципліни, введення додаткової комісії тощо.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 10 вересня 2014 року (справи № 6-32цс14 і № 6-70цс14), від 17 грудня 2014 року (справа № 6-185цс14), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів, що зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

2 березня 2007 року ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» і ОСОБА_3 змінили умови кредитного договору, зокрема, вони збільшили розмір суми кредиту та розмір процентів, ввели додаткову комісію. Ці зміни умов основного зобовязання, що відбулися без згоди поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, призвели до збільшення обсягу їх відповідальності.

За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що порука ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинена, тому вони не можуть відповідати перед банком за несплату ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Порука ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинилася з часу змін умов кредитного договору, які призвели до збільшення обсягу їх відповідальності, а саме з дня набуття чинності (підписання сторонами) додаткової угоди № 1, укладеної ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_1» і ОСОБА_3 2 березня 2007 року.

Погодження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умов додаткової угоди № 2 від 6 квітня 2009 року не відновлюють їх поруку та не мають правового значення для вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_1» відхилити.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О. І. Ярмолюк

_________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27