Рішення № 45522437, 23.06.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5802/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача та представника ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради про виселення

ВСТАНОВИВ:

Позивач квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення посилаючись на те, що у гуртожитку м. Хмельницького по вул. Городовікова, 6/1, кім. 64 проживає відповідач з неповнолітнім сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в той час як остання не є військовослужбовцем та працівником Збройних Сил України, на квартирному обліку у Міністерстві оборони України не перебуває, відношення до Міністерства оборони України не має, а тому підлягає виселенню разом із членами своєї сім`ї із гуртожитку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Відповідач та представник у судове засідання зявилися та заперечили проти позовних вимог. Пояснила суду, що вселилися у зазначений гуртожиток як члени сімї військовослужбовця у 2000 році. Після розлучення з чоловіком залишилися проживати у зазначеній кімнаті, інше житло відсутнє, перебуває на квартирному обліку щодо забезпечення житлом.

Представник третьої особи служба у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради у судове засідання зявився та заперечив проти позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши показання учасників процесу, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено, що гуртожиток за адресою: вул. Городовікова, 6/1 в м. Хмельницький знаходиться на балансі Міністерства оборони України і призначений для тимчасового забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, робітників та службовців, які за трудовими договорами працюють у військових частинах України.

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтведжується, що у державному реєстрі відсутні відомості щодо належності гуртожитку за зазначеною адресою до Міністерства оборони України.

З даних довідки про склад сімї вбачається, що у зазначеному гуртожитку в кімнаті №64 проживають та зареєстровані ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Остання вчасно сплачує комунальні послуги та витрати за проживання.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем відсутня реєстрації права власності на нерухоме майно та згідно даних відділу обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Хмельницької міської ради ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку по місцю проживання при міськвиконкомі з 27 листопада 2008 року.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 132 ЖК України осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Згідно зі ст. 125 ЖК України не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Вимогами ст.18 Закону України "Про охорону дитинства" діти визначено, що члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Представником позивача не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів, що відповідач вселилася в вищевказаний гуртожиток без законних на те підстав а також те, що відповідач та її син не належать до кола осіб, які підлягають виселенню зі спірного приміщення з обов'язковим наданням іншого житлового приміщення (ст. 125 ЖК України).

Крім цього, представником позивача не представлено доказів щодо належності зазначеного гуртожитку а саме, не представлено правовстановлюючого документу про право власності на нього так, як в силу вимог ч.2 ст.386 ЦК України лише власник майна може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення дій іншою особою, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На підставі вище викладеного, враховуючи, що кімната у гуртожитку є єдиним житлом відповідача та її неповнолітнього сина суд приходить до висновку, що відсутні підстави для виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 214-218 ЦПК України, ст.ст.118-132 ЖК України, суд

В задоволенні позовних вимог квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького про виселення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 26 червня 2015 року.

Суддя С. Стефанишин