Ухвала суду № 45515114, 18.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/12474/14 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/783/2074/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого Федоришина А.В.

суддів : Приколоти Т.І., Тропак О.В.

при секретарі Івановій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 6 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ПП Нива-В.Ш. Філія № 14, державного виконавця ГУЮ у Львівській області Германчука В.В., Дулина Ігоря Степановича про визнання результатів аукціону недійсними, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.

Рішення оскаржив ОСОБА_2, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що відповідач не мав права зараховувати кошти за придбання іпотечного майна на підставі ст.. 45 Закону України «Про іпотеку», оскільки на момент такого зарахування він не був іпотекодержателем майна, що реалізовувалось. Посилається на те, що договір іпотеки припинив свою чинність ще до проведення торгів, оскільки термін дії договору іпотеки закінчився 11.09.2011 р., а тому іпотека припинилась. Вважає, що після 11.09.2011 р. майно не можна було реалізовувати згідно вимог Закону.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Судом вірно встановлено, що 11.04.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 1180000 грн., згідно якого позивач зобов»язався повернути останньому кошти у строк до 11.09.2011 р.

З метою забезпечення зобовязання між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1.

Договором іпотеки було визначено способи звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником зобовязання.

Станом на 11.06.2011 р. заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 становила 1122800 грн.

Так як боржник не виконав свої зобовязання, то на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_2.

Постановою державного виконавця Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 25.11.2011 р. було відкрито виконавче провадження.

20.12.2011 р. державним виконавцем складено акт опису і арешту майна боржника ОСОБА_2 та призначено субєкта оціночної діяльності для визначення вартості описаного майна. Відповідно до звіту оцінювача вартість майна становила 1169708 грн.

Згідно рецензії складеної 19.03.2012 р. у звязку з непогодженням боржника з оцінкою майна, встановлено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця

майно може бути придбане ним за початковою ціною.

31.05.21012 р. ПП «Нива-В.Ш.» були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна, згідно якого ОСОБА_4 придбав спірну квартиру за початковою ціною 1169708 грн., а оскільки він був іпотекодерджателем, а загальна сума стягнення перевищувала продажну ціну та складала 1180000 грн., то переможець торгів сплатив лише суму винагороди спеціалізованій організації в розмірі 116970,80 грн. (10% від ціни продажу).

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів державним виконавцем було видано ОСОБА_1 про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про іпотеку» державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета потеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону.

Твердження апелянта про те, що відповідач не мав права зараховувати кошти за придбання іпотечного майна на підставі ст.. 45 Закону України «Про іпотеку», оскільки на момент такого зарахування він не був іпотекодержателем майна, що реалізовувалось, є невірними, так як дії державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а не в порядку позовного провадження.

Доводи апелянта, що після 11.09.2011 р. майно не можна було реалізовувати згідно вимог Закону, оскільки термін дії договору іпотеки закінчився 11.09.2011 р. є також безпідставними, так як виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки було відкрито на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_5 Р.І.22.11.2011 р.

Разом із тим, слід зазначити, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 07.11.2013 р., залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.01.2014 р., апеляційну скаргу приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 52-53).

Крім того з матеріалів справи убачається, що для участі у прилюдних торгах з реалізації предмета іпотеки, проведених 31.05.2012 р. було зареєстровано одного покупця - ОСОБА_4, якому продано предмет іпотеки за початковою ціною, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку».

Відтак висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є вірним та відповідає нормам матеріального права.

До того ж з матеріалів справи убачається, що судовими рішеннями не встановлено порушень вимог чинного законодавства зі сторони ПП «Нива-В.Ш.» у проведенні прилюдних торгів (а.с. 57-59, 84-85).

За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, судом правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норми процесуального права, і тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін.

в с т а н о в и л а :

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.. 308, ст. 317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 6 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: