Ухвала суду № 45515010, 19.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/768/15 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/4264/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Павлишина О.Ф.

за участі секретаря: Щербая В.П.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 29 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» про стягнення безпідставно набутих коштів, 3% річних та інфляційних втрат, -

встановила:

Оскаржуваною ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 29 квітня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що ні норми ЦПК України, ні Постанова Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року не вимагають від позивача подавати суду докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а навпаки абзац 3 п.7 вказаної Постанови Пленуму ВСУ наголошує, що мають існувати обґрунтовані припущення, а не докази, про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в їх сукупності в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просив заборонити колективному сільськогосподарському підприємству «Гряда» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням майна (рухомого та нерухомого), що належить на праві власності КСП «Гряда».

Позивач мотивував свою заяву тим, що з огляду на значний розмір грошових коштів - 666 626,58 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, враховуючи те, що відповідач вже протягом значного строку не вчиняє жодних дій, спрямованих на їх повернення, жодним чином не відреагував на письмову вимогу позивача від 28.10.2014 року і не має наміру повернути грошові кошти, а тому позивач має усі підстави вважати, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути чи зменшитись за кількістю, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Із змісту оскарженої ухвали вбачається, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення процесуальних норм та вказаних роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України заявником не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

На думку колегії суддів, згадані висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності до вимог закону та підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Судовою колегією встановлено, що позивач подав заяву щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, а в той же час суму боргу він вказував у розмірі 666 626 грн. 58 коп., тобто ця сума боргу є значно менша від вартості вказаного майна. Отже є підстави прийти до висновку, що відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, та були оглянуті колегією суддів, жодних обґрунтованих причин у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, позивачем не наведено та доказів на їх підтвердження не представлено.

Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими та таку відхилити, а оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з додержанням вимог закону - залишити в силі.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.4 ст.311, п.4.ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 29 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку

оскарженню не підлягає.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Павлишин О.Ф.