Постанова № 45513290, 22.06.2015, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3532/15-а

Номер провадження 2-а/465/192/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 року Франківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Лозинського Б.М.

при секретарі- Попик А.Б.

з участю позивача- Волочій І.Є.

представника відповідача- Кожухар І.І .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними дій ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо призначення розміру пенсії та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними дій ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо призначення розміру пенсії та зобовязання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

В обґрунтуванні позовних вимог покликається на те, що вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, як одержувач пенсії за нормами ЗУ «Про державну службу» з 13.12.2010 року. Пенсію їй призначено відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». 18.12.2014 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок і виплату пенсії з врахуванням всіх виплат, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складової заробітної плати, які отримані нею перед зверненням за призначенням пенсії.

Однак, відповідач своїм листом від 29 грудня 2014 року відмовив їй в перерахунку пенсії мотивуючи це тим, що включення в складові заробітної плати для обчислення пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення не передбачено нормами чинного законодавства.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови включити зазначені суми в заробітну плату для призначення пенсії протиправними та такими, що порушують її конституційні права, просила суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії, як державному службовцю, з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічним викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, надавши письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років, премій та інших надбавок. Такі види виплат як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовими виплатами та непередбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», як складові заробітної плати державного службовця. Одноразові виплати, як складові заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій» не передбачені. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 81 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно доЗакону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 13.12.2010 року.

18.12.2014 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної їй пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.

Листом від 29.12.2014 року УПФ України у Франківському районі м. Львова відмовило позивачці у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу».

З довідки Львівського міського центру зайнятості від 12.12.2014 №1-98 "Про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу" вбачається, що позивачка отримувала за даний період інші виплати - індексацію, матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, з яких нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене вище, наведені відповідачем підстави для відмови в перерахунку пенсії є повністю необґрунтовані.

Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Крім того, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому необхідно врахувати, що матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини між сторонами та встановлених обставин даної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачкою вимог, які підтверджуються належними доказами.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності дост. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 99, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,-

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправні дії по прийняттю рішення ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про відмову врахувати при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 достовірні відомості про факточно нараховані та сплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на підставі довідки Львівського міського центру зайнятості від 12.12.2014 року №11-98.

Зобовязати ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку, призначеної ОСОБА_1, відповідні до Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії), тобто у розмірі 81% від середньомісячної заробітної плати з урахуванням усіх сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з 18.12.2014 року.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через Франківський районний суд міста Львова з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова: ОСОБА_3