Вирок № 45507721, 24.06.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/1298/15-к

№ 1-кп/336/189/15

24 червня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

за участю прокурора Ящук А.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015080080000456 від 03.02.2015 року, з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, середня освіта, не працює, неодружений, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.02.2015 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в порядку ст. 291 КПК України звернувся прокурор з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним.

ОСОБА_2 звинувачується в тому, що 3 лютого 2015 року приблизно о 14-30 годині він, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, знаходячись біля заводу «Сувенір» по вул. Цегельній, 249 в м. Запоріжжі, шляхом зловживання довірою, під приводом зателефонувати знайомому, заволодів майном ОСОБА_1, а саме, мобільним телефоном «Нокіа 105 RM-908», імей НОМЕР_1, вартістю 302,60 грн., чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про примирення від 17 лютого 2015 року, укладена між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, згідно умов якої:

- підозрюваний ОСОБА_2, під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вище зазначеному діянні;

- сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді громадських робіт строком 60 годин.

В підготовчому судовому засіданні прокурор надав суду матеріали кримінального провадження, що мають значення для кримінального провадження.

Сторони кримінального провадження, як і прокурор, просять затвердити вказану угоду.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Так, ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винним у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, просив вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди.

Згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, в скоєнні якого ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винним, згідно вимог ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Ознайомившись із змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст. ст. 471 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, та не вбачає процесуальних перешкод для її затвердження, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують нічиї права, свободи та інтереси, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для примирення, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом.

Перед затвердженням угоди про примирення суд переконався в тому, що обвинувачений розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Оскільки проведення по справі експертизи здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення експертизи в сумі 393,12 гривень.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 17 лютого 2015 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

На підставі угоди про примирення призначити ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України покарання у вигляді громадських робіт строком 60 годин.

Речові докази, що передані на зберігання потерпілій - залишити останній за їх належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 393,12 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін