Постанова № 45501404, 25.06.2015, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

________________

Справа № 703/240/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого суддя Рішко Г.І.,

секретар судового засідання Стрижак О.М.,

за участю прокурора Косюка М.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 02.04.2009 року, що приблизно о 07.45 годині, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі сполученням «Мукачево-Рогати-Львів», грубо порушив вимоги п.п.1.3,1.4,1.5,1.10,8.1,8.2,8.5, 8.5.1,10.1,11.1,11.2,11.3,12.1,12.3,13.1,13.3 ПДР України проявивши необережність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, в районі Т-образного перехрестя головної дороги із другорядною дорогою в с.Гребля, Іршавського району, рухаючись з більшою швидкістю, став наближатись до двохколісного транспортного засобу, зменшуючи безпечну між ними дистанцію, при цьому не вжив заходів до зменшення швидкості свого автомобіля та дотримання безпечної дистанції, а будучи самовпевненим та розраховуючи на свій власний досвід обмежився тільки маневруванням (змістившись ближче до роздільної смуги руху), при цьому не забезпечив безпеку руху та допустив зіткнення з задньою частиною двохколісного транспортного засобу марки «МАКС SY150 Т-З» під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого останій опинився на капоті автомобіля марки «Шевролет Авео», після чого впав на асфальтне покриття автодороги, а двохколісний транспортний засіб марки «МАКС SY 150 Т-3» у некерованому стані по інерції продовжив рух та вилетів за межі проїзної частини дороги, де на автобусній зупинці травмував пішохода ОСОБА_4, яка в той час стояла в очікуванні на маршрутний автобус. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи №44 від 08.06.2009р. та висновку комісійної судово-медичної експертизи №160 Петрище, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті, а ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №43 від 25.06.2009р. отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Підсудний ОСОБА_1 винуватим себе в інкримінованому йому злочині не визнав та відмовився від дачі показів.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що не пам»ятає точну дату, коли сталася ДТП. Вона вийшла з дому , стала на обочину, хотіла перейти на іншу сторону вулиці. В цей час із сторони с.Гребля їхав автомобіль, щось сильно стукнуло, на неї покотився мотоцикл, який збив її з ніг. Мотоцикл вдарив її по ногах. Вона досить довго лежала, потім під»їхала швидка допомога і їй було надано медичну допомогу. Транспортні засоби їхали із сторони с.Заріччя, але як все конкретно було, вона не пам»ятає. Мотоцикл вдарив її ззаді, а автомобіль вона не бачила.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що подія сталася 2.04.2009 року десь о 7 год.50 хв. Він зайшов до сусіда на подвір»я і почув удар. Він побачив скутер, потерпілий полетів і бачив, що із вух хлопця тече кров. В цей час якраз їхав лікар, який зупинився та почав надавати допомогу потерпілому, потім під»їхала швидка допомога і забрала потерпілого.

Свідок пояснив, що він не чув звуків нальмування автомобіля. Від удару автомобіля, потерпілого відкинуло на обочину зліва в напрямку м.Хуст, дівчина знаходилася десь на віддалі 5 м від нього. Крім цього пояснив свідок, він бачив розбите скло, на середині дороги були розкидані деталі транспортних засобів, а також туфля потерпілого. Автомобіль марки «Шевроле» знаходився на правій стороні в напрямку м.Хуст .

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що того дня вона була на свому подвір»ї, йшла по воду до колодязя, ворота були відкриті, бачила як їде скутер і почула удар, але нічого не побачила. Коли вона пішла закривати ворота, то побачила, що ОСОБА_5 надає допомогу потерпілому. Автомобіль обвинуваченого знаходився на віддалі 3-4 м від автобусної зупинки, а 50 м від її подвір»я. На мотоциклі їхав хлопець, він їхав дуже тихо. Свідок ОСОБА_6 пояснила, що від проведення очної ставки з ОСОБА_1 вона не відмовлялася. Також вона пояснила, що коли проводилось відтворення обстановки і обставин місця події, вона знаходилася на вулиці, а не на подвір»ю, як це було при ДТП.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона бачила тільки результати ДТП, бачила, де лежала ОСОБА_4 і вона підбігла до неї, щоб надати допомогу.

В кінці судового слідства захисник підсудного ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування зазначивши, що всі без винятку експертизи , які лягли в основу обвинувального висновку були проведені на досудовому слідстві та в суді першої інстанції з порушенням положень статей 75,197,202 КПК України, експертам були надані неправильні вихідні дані, які були отримані при здійсненні відтворення із свідком ОСОБА_6 22.09.2009 року так як відтворення проводилося зі скутером іншої моделі, кубатури та потужності «EVOLUTION та в ході такого відтворення і були отримані невірні вихідні дані. Крім цього, зазначив захисник, на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_1 не залучався до участі в слідчих діях, всі основні слідчі дії щодо нього були проведені 24.12.2009 року.

Прокурор Косюк М.Ф. вважає, що підстав для повернення справи на досудове слідство немає, оскільки всі недоліки, які були допущені в процесі досудового слідства, можуть бути усунені в судовому засіданні, шляхом судових доручень, призначення експертиз тощо.

Підсудний ОСОБА_1 підтримав клопотання, заявлене його захисником.

Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий, і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виявити як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Ст. 281 КПК України передбачено, що в разі неповноти або неправильності досудового слідства, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування , коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження і всупереч вимогам ст.ст.22,64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин,тощо).

Відповідно до статей 196, 197, 310 КІІК призначення експертизи експертній установі має відбуватися з дотриманням права обвинуваченого, підсудного на захист. Останні згідно зі статтями 197, 263 КПК при призначенні та проведенні експертизи вправі, зокрема, заявити відвід експерту і просити про призначення експерта з числа вказаних ними осіб.

У силу ст. 53 КПК слідчі органи, прокурор і суд зобов'язані забезпечити можливість реалізації цього гарантованого законом права.

В судовому засіданні встановлено, що експертизи на досудовому слідстві проведені всупереч наведеним вище положенням процесуального закону(т.1а.с.45,117,118,119-121,123-127, т.2а.с.2-3,5- 11,16-21,26-33,70-78,87-92) що, раніше, було визнано судом, який 31.08.2012 року призначив повторну, комісійну комплексну експертизу. Частина протоколів слідчих дій при проведенні експертизи не містять часу вчинення процесуальної дії та при проведені такої процесуальної дії та в більшості випадків не розв'язані клопотання ОСОБА_1 (т.1а.с. 122,127, т.2а.с. 12,14,22,24,34,71,79,83,93,116,159). В силу наведених положень проведені на досудовому слідстві судові експертизи не можуть бути використані як належні та допустимі докази для обвинувачення підсудного.

В протоколі огляду місця ДТП від 02.04.2009 року (т.1а.с.16) відсутні відомості про кваліфікацію експерта ОСОБА_8 В протоколі огляду та затримання транспортного засобу (т.1а.с.29) стверджується про розбиту праву фару, що не узгоджується ані з фотознімками ані з висновками експертиз. В протоколі відтворення з ОСОБА_1 від 09.09.2009 року не вказаний час проведення слідчої дії (т.2а.с.35).

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що вона не відмовлялася від проведення очної ставки з ОСОБА_1 В той же час в т.2 на а.с.56 знаходиться відмова свідка ОСОБА_6 в, від очної ставки з ОСОБА_1 від 11.09.2009 року відібрана слідчим Соколовим В.С. , який прийняв дану справу до свого провадження тільки 22.12.2009 р. (т.1 а.с.7).

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, всі основні слідчі дії щодо ОСОБА_1 були проведені 24 грудня 2009 року. Відсутність в протоколах часу проведення слідчих дій не надає можливості встановити послідовності їх проведення та яким чином висновки по одній експертизі впливають на можливість та на суть постановлення тих клопотань ОСОБА_1, що залишилися нерозв'язаними. З протоколу про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1 вбачається, що останнє було здійснене 24.12.2009 року о 12 годині 25 хвилин (т.2а.с.104), одночасно встановити в який час були роз'яснені права обвинуваченому (т.2а.с.105-106), а також право на захист (т.2а.с.107-108), коли було допитано ОСОБА_1 як обвинуваченого (т.2а.с. 109-110) не видається можливим в силу відсутності в протоколах про проведення таких слідчих дій часу їх проведення. Обвинувачення не довело що такі слідчі дії були проведені у повній відповідності з процесуальним законом. Аналогічне порушення процесуального закону, щодо відсутності в протоколі часу проведення слідчої дії допущене при допиті експерта ОСОБА_9 як спеціаліста 23.02.2010 року (т.2а.с.117-118).

22.02.2010 року ОСОБА_1 повторно притягнули як обвинуваченого та пред'явлено обвинувачення о 17 годині 30 хвилин, що було здійснено без участі допущеного на той час зйхисника (т.2.а.с. 138), жодних доказів повідомлення захисника про дату, час та сутність слідчої дії та доказів того що слідчим встановлено відсутність поважності причини його неявки в матеріалах справи не має. Такі самі порушення мали місце 24.12.2009 року (т.2а.с.139-140, 141-142), допит ОСОБА_1 як обвинуваченого проведений за участі невідомої особи зазначеної адвокатом (т.2а.с.143-144).

Згідно актів судово-медичного обстеження (експертизи) №43(44) від 08.05(06).2009 року, та показів експерта медика наданих в судовому засіданні 16.06.2013 року, що траєкторія руху мотоцикла до ДТП не проходила паралельно розділювальній смузі дороги та не знаходилася в 40 см від неї, а саме місце з експертизи де вказуються пошкодження кісток черепа ОСОБА_3: «перелом потиличної кістки зліва з лініями переломів на великий потиличний отвір, потім через потиличний гребінь на задню черепну ямку справа до пірамідки 2. через задню черепну ямку верх до тімяної кістки зліва 3-тя лінія перелому переходить на бокову частину луски скроневої кістки зліва» (т.1 а.с.45-48, 119,120). Екпертами зазначено, що первинний удар прийшовся в потиличну частину зліва, що виключається, якщо б автомобіль ОСОБА_1 знаходився по праву сторону від Петрище, що випливає за версією досудового слідства.

Протоколом додаткового огляду від 08.04.2009 року (т.1а.с.60), зазначено, що вимірами встановлено, що мопед рухався на відстані приблизно 0,4 метра від правої частини смуги для руху та що від місця зміни траєкторії руху до місця зіткнення пройшов відстань 6,3 метри та в подальшому (т.1 а.с.63), наведена схема розташування учасників дорожнього руху з якої вбачається дотримання підсудним безпечного інтервалу.

Висновком №764 від 09.04.2009 року (т. 1 а.с.84-90), визначено, що підсудний не мав технічної можливості уникнути ДТП.

Висновком експертного дослідження механізму зіткнення транспортних

засобів №2712/27/13 від 16.08.2010 року здійсненого Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т.З а.с. 72-77) виключена технічна можливість у ОСОБА_1 уникнути ДТП та спростовується версія досудового слідства щодо розташування учасників дорожнього руху на дорожньому полотні а також покази ключового свідка обвинувачення ОСОБА_6, зокрема у висновку зазначено, що місце першочергового контактування автомобіля то моторолера відбулося приблизно 25...30 сантиметрів від повздовжньої умовної осі автомобіля (пізніше експерти Київського і НДІ судових експертиз зроблять висновок що першочергове контактування відбулося ! правіше центру автомобіля в районі літер «ВХ» чим підтверджують вказаний вище висновок експерта ОСОБА_9В.), що при ширині автомобіля ОСОБА_10 АВЕО приблизно 170 сантиметрів могло мати місце щонайменше за 103,5... 113,5 сантиметрів від крайньої лівої частини автомобіля, що спростовує покази свідка ОСОБА_6 (пункти 4,5 висновку). Також вказаним висновком встановлено, що момент виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_10 мав місце за 12,66...19,0 метрів від місця де мотоцикліст почав міняти напрямок руху повертаючи ліворуч (п.6 висновку). У дослідженні зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 не мав технічної можливості зупинитися до місця наїзду шляхом екстреного гальмування з моменту виникнення для нього небезпеки для руху і запобігти ДТП (п.7 вказаного висновку). У висновку також зазначено (п.8), що з технічної точки зору причиною ДТП є обставини пов'язані з тим, що ОСОБА_3 не переконавшись у безпечному виконанні маневру і не виконавши всіх дій по попередженню інших водіїв про виконання маневру, став повертати ліворуч і виїхав в смугу руху автомобіля ОСОБА_10 на такій малій відстані, яка не давала можливості водію ОСОБА_1 зупинити автомобіль до місця зіткнення.

Висновком КНДІСЕ від 25.03.2013 року встановлені наступні факти: по перше - не спростований жодний з вищенаведених висновків експерта ЛНДІСЕ ОСОБА_9, навпаки, як вказано вище такі висновки в контексті поставлених експертам питань підтверджені експертами КНДІСЕ; по друге, у висновку наведені вихідні дані, якими керувалися експерти (стор.4-5 висновку) - це дані з пунктів 1-14 постанови від 31.08.2012 року - тобто експертиза, всупереч постанови суду першої інстанції, якою було визначено експертним шляхом перевірити як версію досудового слідства так і версію захисту, проводилася лише за вихідними даними досудового слідства, що видно як із розрахунків, що містяться в дослідницькій частині експертного висновку, в формулах яких містяться значення, встановлені досудовим слідством, так і як зазначено вище - із самого висновку - сторінки 4-5.

Вказаним висновком в пункті 12 зазначено, що при вказаних у постанові вихідних даних ( тобто виходячи з версії руху учасників запропонованою досудовим слідством та формулюванням виникнення небезпеки для руху як це вказано в постанові суду, що співпадає з версією досудового слідства) ОСОБА_1 міг уникнути ДТП шляхом екстреного гальмування. Однак пунктами 6,9,10 вказаної експертизи спростовуються вихідні дані встановлені досудовим слідством та вказані судом у постанові - як технічно неспроможні.

Апеляційний суд Закарпатської області, скасовуючи обвинувальний вирок суду щодо ОСОБА_1 в Ухвалі від 26.12.2013 р. вказав на невідповідність обвинувального висновку вимогам закону його загальний характер та неконкретність. Відтак ОСОБА_1 на стадії попереднього розслідування було пред»явлене неконкретне обвинувачення, що позбавило його можливості належним чином захищатися від пред»явленого обвинувачення.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що майже всі експертизи проведені з порушенням вимог ст.197 КПК України, обвинувачений на досудовому слідстві був позбавлений прав, передбачених ст.197 КПК України; в основу вихідних даних для призначення експертиз покладені результати відтворення обстановки і обставин події із свідком ОСОБА_6, які проводились на вулиці, в той же час в судовому засіданні свідок пояснила, що в момент ДТП вона знаходилася в себе на подвір»ї і обставини ДТП бачила з подвір»я, а не так як з нею проводилось відтворення обстановки і обставин події, що свідчить про різну видимість; відтворення проведено з іншою маркою мотпеда.

Суд в судовому засіданні позбавлений можливості з дотриманням процесуальної природи судового розгляду усунути вказані порушення вимог закону, шляхом виконання судових доручень , передбачених ст. 315-1 КПК України, суд може лише перевіряти та уточнити дані попереднього слідства, а не отримувати нові дані, оскільки обвинувачення не вправі обгрунтвувати свою позицію новими доказами, отриманими з інших джерел аніж ті, що вказані в обвинувальному висновку.

Під час додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно провести досудове слідство в спосіб та згідно порядку визначеному кримінально-процесуальним Законом України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 281 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_2 про направлення справи прокурору для провадження додаткового розслідування відносно ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України .

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України повернути прокурору Закарпатської області для організації провадження додаткового розслідування

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з дня проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд.

Головуючий ОСОБА_11