Ухвала суду № 45496250, 18.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1062/15 Справа № 192/506/14 Головуючий у 1 й інстанції - Трещова Н.М. Доповідач - Сенченко І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

18 червня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сенченка І.М.,

суддів Слоквенка Г.П., Стуковенкової Т.Г.,

при секретарі судового засідання Зичковій К.О.,

за участю: прокурора Смирнова В.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Якуб С.А.,

представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, матеріали кримінального провадження № 12013040570001040 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколай-Поле Запорізького району Запорізької області, одруженого, має 4 неповнолітніх дітей, інваліда ІІІ групи, працюючого змінним майстром ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним за ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді виправних робіт строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 10 % заробітку щомісячно, без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі п. п. «в» та «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнено.

Провадження № 11-кп/774/1062/15 Головуючий в суді I інстанції Трещова Н.М.

Категорія ч. 1 ст. 286 КК України Суддя-доповідач Сенченко І.М.

Позов ОСОБА_4 до ПАТ СК «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія "Арсенал страхування" на користь ОСОБА_4 на відшкодування шкоди 11352 гривні, у задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування процесуальних витрат 5312 грн. 60 коп..

На зазначений вирок потерпілим ОСОБА_4 принесена апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_2 та постановити новий вирок, яким призначити останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, стягнути з ПАТ «СК «Арсенал страхування» на його користь втрачений дохід в розмірі 94 548 грн., та 2181 грн. на відшкодування пошкоджених в результаті ДТП речей, а також стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 6000 грн..

Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 8 жовтня 2013 року близько 16 години 5 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2113», д.р.н. НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю близько 90 км/год. в напрямку міста Дніпропетровська по автодорозі Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя на території Солонянського району Дніпропетровської області на 449 км + 360 м, втратив контроль над керуванням автомобілем, виїхав на праве узбіччя, де допустив одночасний наїзд передньою частиною автомобіля на ОСОБА_4 та ОСОБА_9, які стояли на узбіччі. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3 «б» та 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_9 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілий ОСОБА_4 - легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4, вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінено і стягнуто з ПАТ «СК «Арсенал страхування» на користь потерпілого ОСОБА_4 втрачений дохід в розмірі 94 458 грн.. В решті вирок суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2015 року було частково задоволено касаційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову скасовано і призначено в цій частині новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та його представник адвокат Якуб С.А. підтримали подану апеляцію та просили її задовольнити з врахуванням тих змінених позовних заяв, які вони подали в апеляційний суд під час апеляційного провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 просили залишити подану апеляцію без задоволення, а подані позовні заяви до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди вважали безпідставними.

На думку прокурора апеляційна скарга потерпілого підлягає частковому задоволенню.

В приєднаних до матеріалів кримінального провадження поясненнях по справі представник ПАТ «СК «Арсенал Страхування»вказала, що страхова компанія, відповідно до діючого законодавства має право відшкодувати ОСОБА_4 не отримані ним доходи у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 25 430, 68 гривень.

Вислухавши пояснення учасників апеляційного провадження та їх доводи в судових дебатах, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляції і співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що принесена апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що під час розгляду справи по суті судом першої інстанції потерпілий ОСОБА_4 звернувся до суду з доповненою та уточненою позовною заявою, в якій просив стягнути з ПАТ «СК «Арсенал Страхування»в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за лікування та проведення медичних досліджень, не отриманий прибуток за період лікування, вартість пошкоджених речей та моральну шкоду. З обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілий просив стягнути транспортні витрати, витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір. /а.с. 187-190 т.1/

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 та стягнув з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» витрати на лікування та медичне обстеження в сумі 8352 гривні та моральну шкоду в розмірі 3000 гривень. З обвинуваченого на користь потерпілого суд стягнув 5312,6 гривень на відшкодування процесуальних витрат.

В своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4, вказуючи на необґрунтованість вироку в частині розгляду його цивільного позову, ставить питання про зміну вироку та стягнення з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» втраченого доходу в розмірі 94 548 гривень, 2181 гривню на відшкодування пошкоджених речей, а з ОСОБА_2 стягнути моральну шкоду в розмірі 6000 гривень.

Розглядаючи апеляцію потерпілого стосовно стягнення зі страхової компанії не отриманого доходу у зв'язку з тимчасовою втратою останнім працездатності, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що потерпілий, обраховуючи зазначену суму в розмірі 94 548 гривень, послався в своїх розрахунках на ст. 1198 ЦК України, яка передбачає визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця.

Згідно цієї норми закону, розмір втраченого доходу визначається з річного доходу фізичної особи-підприємця, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять.

Однак, таке посилання ОСОБА_4 на цю норму закону є помилковим, оскільки правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року (з послідуючими змінами).

Відповідно до ст. 25 вищеназваного закону, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Неотримані доходи потерпілого - для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що потерпілий ОСОБА_4 є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, а його доходи за 2012 та 2013 роки становили відповідно 1 190 004, 59 гривень та 869 927, 30 гривень.

Отже, виходячи з цих сум, розмір страхового відшкодування у зв'язку з тимчасовою втратою потерпілим працездатності за 29 днів лікарняних становить 25 430, 68 гривень. (1 190 004, 59 - 869 927, 30 /365 днів Х 29 = 25 430, 68 гривень).

Саме така сума і повинна бути стягнута з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_4.

Що стосується апеляційних вимог про відшкодування вартості пошкоджених речей в розмірі 2181 гривні, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який, відмовляючи потерпілому в задоволенні позову в цій частині, вказав на те, що ОСОБА_4 не надано доказів щодо пошкодження певних речей внаслідок ДТП, їх вартості і таке інше.

Таких доказів потерпілий ОСОБА_4 не надав і апеляційному суду.

Не підлягає задоволенню апеляція потерпілого і в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 6000 гривень, оскільки, як свідчить позовна заява ОСОБА_4 та вирок суду першої інстанції, потерпілий не заявляв вимог до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди і такий позов до обвинуваченого не був предметом розгляду в місцевому суді.

Під час апеляційного провадження потерпілий звертався до суду з численними заявами про зміну позовних вимог, частина з яких перекликалася з апеляцією, а інша частина стосувалася нових позовних вимог до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення з нього різниці неотриманого прибутку в сумі 220 077, 29 гривень, стягнення судових витрат та інше.

Однак, при цьому потерпілий ОСОБА_4 не врахував, що рішення місцевого суду в частині стягнень з ОСОБА_2 5312, 6 гривень на відшкодування процесуальних витрат, та в частині стягнення зі страхової компанії 11 352 гривень не оскаржено в апеляційному порядку і перегляду не підлягає.

Крім того, частина позовних вимог до обвинуваченого носять характер нових позовних вимог, які не розглядалися в суді першої інстанції.

Такі численні заяви про зміну позовних вимог в апеляційному суді подавалися потерпілим ОСОБА_4 без врахування вимог ст. 404 КПК України, яка визначає загальні межі повноважень суду апеляційної інстанції та передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки предметом апеляційного розгляду є апеляція потерпілого, який оскаржує рішення суду першої інстанції та просить змінити вирок в частині розгляду цивільного позову, апеляційний суд не вправі розглядати будь-які нові цивільні позови по справі, які виходять за межі апеляційної скарги.

Що стосується нових позовних вимог потерпілого до ОСОБА_2, то ОСОБА_4 має право звернутись з таким позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 в частині розгляду цивільного позову змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь потерпілого ОСОБА_4 не отримані доходи у зв'язку з тимчасовою втратою останнім працездатності в розмірі 25 430, 68 гривень.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 залишити без розгляду та рекомендувати позивачу звернутися з ним до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області