Постанова № 45496022, 18.06.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 732/702/15-п Головуючий у 1 інстанції Карпинська Н. М. Провадження № 33/795/129/2015 Категорія - ст.172-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року місто Чернігів

18 червня 2015 року апеляційний суд Чернігівської області в складі: судді апеляційного суду - Шахової О.Г., з участю прокурора Матвієнка О.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Городня Чернігівської області, громадянин України, з неповною вищою освітою, розлучений, має на утриманні малолітню дитину (сина 2006 року народження), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює техніком 2 групи автоматизованих систем управління відділу прикордонної служби «Щорс» військової частини 2253,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100 грн. з конфіскацією отриманого доходу від діяльності по перевезенню пасажирів в сумі 850 грн. Також стягнуто з останнього судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Як встановив суд, прапорщик ОСОБА_1, призначений відповідно до наказу начальника Чернігівського прикордонного загону від 21 червня 2013 року № 99-ос-1 на посаду техніка 2 групи автоматизованих систем управління відділу прикордонної служби «Щорс» військової частини 2253, являючись військовою посадовою особою утвореного відповідно до Закону військового формування та державним службовцем, що займається професійною діяльністю по практичному виконанню завдань і функцій держави, виконуючи обов'язки військової служби, достовірно знаючи про наявність заборон, передбачених ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», займався іншою оплачуваною діяльністю.

ОСОБА_1 у період з липня 2014 року по квітень 2015 року систематично у м. Городня з використанням автомобіля марки ВАЗ 2112 д.н.з. НОМЕР_1 за плату здійснював надання громадянам послуг перевезення (таксі), отримавши за такі послуги винагороду в сумі 850 грн. Вказаними умисними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

В обґрунтування посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно наклав на нього стягнення на підставі Закону №1700-VII від 14 жовтня 2014 року, оскільки цей закон не діяв під час вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП. Так як дане правопорушення ним було вчинено з липня 2014 року по квітень 2015 року, то на нього необхідно було накласти стягнення, що діяло до набрання чинності Закону №1700-VII від 14 жовтня 2014 року.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, належним чином обґрунтована дослідженими та викладеними в постанові суду доказами та в апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що вказане адміністративне правопорушення ним було вчинене з липня 2014 року по 01 квітня 2015 року. Аналогічні пояснення він надавав і суду першої інстанції. У протоколі ж судового засідання його пояснення щодо періоду вчинення правопорушення вказані невірно, зазначивши, що він надавав послуги з перевезення по квітень 2015 року включно. З приводу цього, ним було подано зауваження на протокол судового засідання. Автомобіль, на якому він надавав послуги перевезення, 02 квітня 2015 року ним був повернутий власнику, оскільки закінчився строк оренди.

Вважаю, що висновок суду 1 інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, саме з липня 2014 року по квітень 2015 року включно, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд 1 інстанції дав належну оцінку і правильно застосував той Закон, який діяв на період вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта на те, що перевезення пасажирів він здійснював до 01 квітня 2015 року, а також те, що 02 квітня 2015 року у нього закінчилась оренда автомобіля, а отже і стала відсутня фактична можливість надання послуг перевезення, не узгоджується з його письмовими поясненнями (а.с. 18), відповідно до яких останній станом на 20 квітня 2015 року займався таксуванням на автомобілі, яким користується за дорученням. Крім того, про даний факт щодо закінчення строку оренди він заявив тільки в апеляційному суді, раніше про це він не повідомляв. Ніяких доказів з приводу цього не надав. Тому, апеляційний суд розцінює такі посилання ОСОБА_1 як намагання ввести суд в оману та уникнути відповідальності за більш тяжчий закон.

Суд 1 інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні вказаного правопорушення і з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, тобто з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, ставлення до вчиненого ним діяння, призначив йому мінімальне стягнення, яке передбачено ч.1 ст. 172-4 КУпАП, у виді штрафу з конфіскацією отриманого доходу від діяльності по перевезенню пасажирів.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого суду по даній справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Шахова