Ухвала суду № 45495799, 18.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Київ К/800/41017/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, треті особи: ТОВ "Вердикт Фінанс", ТОВ "Кредекс Фінанс", ПАТ "УкрСиббанк" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року,

встановив:

В березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - Держінформ'юст) про визнання неправомірними дій щодо обтяження рухомого майна - легкового автомобіля марки Mitsubishi Pajero, 2008 року випуску, та скасування реєстраційного запису від 31.12.2013 р. № 14106886 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на неповне встановлення судами обставин справи, зокрема, щодо неправомірного відступлення ПАТ "УкрСиббанк" на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" права вимоги за кредитним договором, фактичної крадіжки спірного автомобіля ОСОБА_5, відносно якого порушено кримінальну справу, судового розгляду цивільних справ за позовом ОСОБА_4 до страхової компанії про стягнення страхової виплати та до ТОВ "Кредекс Фінанс" про визнання недійсним і розірвання договору факторингу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 29.01.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" і ОСОБА_4 укладено договір № 11290420000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу.

За умовами договору банк зобов'язався надати позивачу кредитні кошти на придбання автомобіля в сумі 45736 доларів США, що на день укладання договору дорівнювало еквіваленту 230966,80 грн.

Виконання грошового зобов'язання забезпечено договором поруки з ОСОБА_6 від 29.01.2008 р. № 11290420000/11 та заставою транспортного засобу - автомобіля марки Mitsubishi, модель Pajero, рік випуску 2008, колір чорний, тип ТЗ Легковий Універсал, номер НОМЕР_1.

31.01.2008 р. Держінформ'юстом зареєстровано обтяження вказаного транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Надалі ПАТ "УкрСиббанк" надіслало позивачу повідомлення про передачу права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ "Кредекс Фінанс" на підставі договору факторингу від 20.04.2012 р. № 05/12. Зазначило, що розмір заборгованості станом на 14.05.2012 р. становить 441626,65 грн і має виплачуватись на рахунок ТОВ "Кредекс Фінанс".

31.12.2013 р. Держінформ'юстом внесено реєстраційний запис № 14106886 з наступними параметрами: вид обтяження - приватне; тип обтяження - застава рухомого майна; підстава обтяження - договір факторингу від 20.04.2012 р. № 05/12-КВ, укладений між ТОВ "Кредекс Фінанси" та ТОВ "Вердикт Фінанси"; об'єкт обтяження - автомобіль легковий, марка Mitsubishi, номер об'єкта НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1; відомості про обмеження відчуження - заборона відчужувати; обтяжував - ТОВ "Вердикт Фінанси", боржник - ОСОБА_4, розмір основного зобов'язання - 45736 доларів США; строк виконання зобов'язання - 28.01.2015 р.; термін дії - 31.12.2018 р.; звернення стягнення - не зареєстровано.

03.01.2014 р. реєстратором внесено зміни до попереднього запису про обтяження, а саме - зареєстровано звернення стягнення.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі регламентується Законом України від 18.11.2003 р. № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон № 1255-IV), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. № 830 (далі - Порядок № 830), та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 р. № 73/5.

За змістом статей 4 і 21 Закону № 1255-IV одним із видів приватних обтяжень є забезпечувальне обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. До забезпечувальних обтяжень належить, зокрема, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Відповідно до статті 11 Закону № 1255-IV обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 42 Закону № 1255-IV і пунктом 2 Порядку № 830 до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держателем Державного реєстру є Мін'юст, адміністратором Реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі. Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру.

Наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2006 р. № 57/5 визначено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Відповідно до статті 43 Закону № 1255-IV і пунктів 6, 7 Порядку № 830 реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: відомості про обтяжувача та боржника: посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувала, опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви відповідного змісту. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, а відомості про припинення обтяження - на підставі рішення суду або заяви обтяжувача.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 830 реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру в разі, коли: у заяві відсутні чи наведено не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пунктах 6 і 7 цього Порядку; обтяжувач не пред'явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність; відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; плату внесено не в повному обсязі.

З огляду на викладене та враховуючи повноту вказаних обтяжувачем у відповідних заявах відомостей, достовірність і обґрунтованість яких державним реєстратором не перевіряється, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо відсутності у відповідача підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій та правомірності внесення ним записів до Державного реєстру.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, доводи позивача фактично зводяться до незгоди з юридичною значимістю угод та дій учасників цивільно-правових угод, пов'язаних з отриманням позивачем кредиту з метою придбання автомобіля, уступкою права вимоги, що, однак, не є предметом дослідження та оцінки судом у даній справі.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ними рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.