Ухвала суду № 45495001, 05.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2015 р. м. Київ К/800/39462/13

К/800/37296/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії

за касаційними скаргами управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

21 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області від 15 жовтня 2012 року № Ф-214 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 698,23 грн, рішення управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області від 28 листопада 2012 року № 3678/02 про результати розгляду заяви, та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 січня 2013 року № 6371-Г-01 про результати розгляду заяви.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року відмовлено в задоволенні позову повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року це судове рішення скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасувано вимогу про сплату боргу від 15 жовтня 2012 року № Ф-214, рішення про результати розгляду заяви від 18 листопада 2012 року № 3678/02 та від 08 січня 2013 року № 6371-Г-01.

Відповідачі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення, а постанову першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 02 квітня 2008 року і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Авдіївці в якості платника єдиного внеску. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку

15 жовтня 2012 року управлінням була складена вимога № Ф-214про сплату ФОП ОСОБА_1 недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 1 698,23 грн.

Згідно повідомлення-розрахунку позивачу необхідно здійснити доплату до мінімального страхового внеску за період серпень-грудень 2011 року в сумі 1698,23 грн.

28 листопада 2012 року рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про результати розгляду заяви №3678/02 заява позивача про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-214 від 15 жовтня 2012 року залишена без задоволення, а вимога залишена без змін.

8 січня 2013 року рішенням про результати розгляду заяви №6374-Г-01 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скарга позивача про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-214 від 15 жовтня 2012 року залишена без задоволення, а рішення про результати розгляду заяви №3678/02, прийняте 28 листопада 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області, залишено без змін.

Право чоловіків на пенсію за віком, що передбачене частиною першою статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 60 років.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільнені зі служби за вислугу років, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами і які на день звільнення досягли 45-річного віку, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набрали чинності 6 серпня 2011 року) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, суди першої інстанцій прийов до обґрунтованого висновку, що фізичні особи - підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року № 21-59а14 та від 22 квітня 2014 року №21-75а14.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року скасувати, залишивши в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.

СУДДІ : Амєлін С.Є.

Тракало В.В.