Ухвала суду № 45494896, 23.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"23" червня 2015 р. Справа № 806/1213/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

представників: від позивача- Нікандрової О.А., Сенчило Н.С.; від відповідача- Гарькава Г.І., Герасимова О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємтсва фірми "Санітас" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2015 р. у справі за позовом Приватного підприємтсва фірми "Санітас" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015року Приватне підприємство фірма "Санітас" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000062206 від 21.01.2015 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2015року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема позивач зазначив, що відповідачем неправильно застосовані норми Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидента, в зв'язку з чим неправомірно донараховано зобов'язання з податку на прибуток іноземної юридичної особи

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.01.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000062206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 600000,00грн. та штрафної санкції у розмірі 150000,00 грн. (а.с.20).

Підставою для винесення названого рішення слугували висновки акту перевірки №8944/06-25-22-01/22065477 від 30.12.2014 року (а.с.8-19) про порушення позивачем п. 103.2. ст. 103, п. 160.2 ст.160 Податкового кодексу України внаслідок застосування ПП Фірма "Санітас" звільнення від оподаткування на час виплати в 2013 році доходу (дивідендів за 2006-2008 роки) в сумі 486322,19 дол. США., що еквівалентно 4000000,00 грн., нерезиденту "RYSIO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр), який не є бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів за 2006-2008 роки. Як наслідок ПП Фірма "Санітас" не утримано і не сплачено за ставкою 15 відсотків до бюджету податку з доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків у сумі 600 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 17.05.2012 року 100% власником ПП Фірма "Санітас" стала юридична особа - нерезидент "RYSIO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр). До вказаної дати власником підприємства позивача був ОСОБА_5. Підтвердженням названих обставин є: договір купівлі-продажу від 14.05.2012 року, укладений ОСОБА_5 (Продавець) та ТОВ "Рисіо Холдінгз Лімітед" (Покупець) (а.с.42); статут ПП Фірма "Санітас", затверджений рішення власника від 14.05.2012 №1 та зареєстрований 17.05.2012року виконавчим комітетом Житомирської міської Ради Житомирської області за №13051080013001099 (а.с. 32)

Відповідно до рішення нерезидента "RYSIO HOLDINGS LIMITED" №2 від 13.11.2013року, наказу підприємства позивача №84 від 13.11.2013року та платіжного доручення №417 від 19.11.2013року позивачем здійснено перерахування дивідендів, внаслідок розподілення прибутку за 2006-2008роки на користь нерезидента "RYSIO HOLDINGS LIMITED" на суму 486516,01 дол. США, що еквівалентно 4001594,18грн. Перерахування дивідентів за період 2006-2008років здійснено позивачем без сплати 15% податку на такі доходи.

Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи, колегією враховано, що п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинна на дату виплати зазначених дивідентів) передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. В тому рахунку і які сплачуються резидентом (п.п."б" названої норми ПК України);

Відповідно до п. 160.2. ст. 160 Податкового кодексу України (в тій же редакції) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно п. 103.2, п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно довідки по нерезиденту - («свідоцтво про статус податкового резидента») за номером №12244839S, яка видана 18.02.2013року Департаментом внутрішніх податків Міністерства фінансів Кіпру компанія "RYSIO HOLDINGS LIMITED", зареєстрована в Республіці Кіпр є компанією-резидентом Кіпру.

Статтею 7 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.82 року (далі - Угода), яка застосовується Україною на підставі ст. 7 Закону України від 12.09.91 року N 1543-XII "Про правонаступництво України" передбачено, що дивіденди виплачувані особою з постійним місцеперебуванням у одній державі із договірних сторін, не підлягають оподаткуванню в першій державі.

Пунктом 103.3 ст. 103 ПК України передбачено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до пп. 14.1.90. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно пп. 14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 статуту підприємства позивача прибуток, одержаний в результаті здійснення господарської діяльності Підприємства розподіляється власником (засновником) підприємства та може бути направлений в тому числі, але не виключно, на виплату дивідендів. Нерозподіленим прибутком минулих років розпоряджається власник Підприємства, який може бути направлений в тому числі, але не виключно, на виплату дивідендів.

З наведеного слідує, що нерезидент "RYSIO HOLDINGS LIMITED" набувши право власності у 2012році на корпоративні права підприємства позивача набув права на розпорядження прибутком минулих років (2006-2008) та виплату дивідендів за вказані роки.

Однак, у зазначені роки (2006-2008року) обумовлений нерезидент не був власником корпоративних прав позивача, отож по відношенню до виплачених дивідендів за обумовлені роки він є номінальним власником, що відповідно до п. 103.3 ст. 103 ПК України виключає можливість застосування нульової ставки податку до таких доходів при виплаті їх нерезиденту.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що позивачем безпідставно застосовано нульову ставку податку при виплаті обумовленому нерезиденту доходів за період 2006-2008рр., позаяк в обумовлений період зазначений нерезидент не був власником корпоративних прав підприємства -позивача.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємтсва фірми "Санітас" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємтсво фірма "Санітас" вул. Київська ,7/4,м.Житомир,10014

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10000

4-представнику ОСОБА_6 АДРЕСА_1

ОСОБА_3 АДРЕСА_2 - ,