Вирок № 4547085, 16.01.2009, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

16 січня 2009 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

секретаря Гундич Г.В.

з участю прокурора Марчук О.В.

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, водія Івано-Франківської філії ДЕУ, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, несудимого, громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Злочин скоєно за наступних обставин.

18 березня 2008 року близько 10 год. підсудний, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у себе вдома у літній кухні будинковолодіння АДРЕСА_1, під час сімейного конфлікту, що виник між ним та його дружиною ОСОБА_4, взявши зі стола кухонний ніж, діючи умисно, наніс останній удар ножем в область грудної клітки, спричинивши їй тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки та живота з ушкодженням діафрагми, шлунка і поперечно-ободової кишки, яке ускладнилося вогнищевою гнійною пневмонією з абсцедуванням, гнійним плевритом, дифузним перикардитом, тонкокишковою норицею, розлитим гнійно-фібринозним перитонітом, що призвело до тяжкої загальної інтоксикації організму та гострої легенево-серцевої недостатності, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Від отриманого тілесного ушкодження потерпіла ОСОБА_4 померла у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2.

Підсудний у судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що 18 березня 2008 р., коли він зранку біля 10 год. повернувся з роботи з нічної зміни, випивши по дорозі додому 150 грам горілки, дружина ОСОБА_4 ще лежала і нічого не приготувала їсти; через деякий час вона почала чистити картоплю; він, рознервувавшись, що дружина не зготувала їжу, затіяв з нею сварку, під час якої дружина хотіла вийти з кухні; у цей час він кухонним ножем, яким нарізав хліб, кинув в її сторону; ніж відбився від одвірка і потрапив дружині під лопатку з лівого боку грудної клітки. Дружина витягнула ніж, було трошки крові, і сказала, що їй недобре; він обробив рану; дружина сказала, що не потрібно викликати швидку, що немає нічого страшного; десь через півгодини - годину він передзвонив до сестри дружини, яка працює медсестрою; остання приїхала десь біля 18-19 год., подивилась рану, сказала, що рана неглибока. Через два дні сестра з тещею відвезли ОСОБА_4, яка скаржилась на болі всередині, в лікарню, звідки вона вже не повернулась; він відвідував дружину в лікарні. Пояснив, що дружина хворіла психічним захворюванням, між ними часто виникали сварки, так як дружина не поралась по господарству, але дружину він не бив, фізичну силу до неї не застосовував. У нього не було умислу спричинити дружині тяжке тілесне ушкодження.

Вина підсудного в умисному заподіянні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останньої, крім часткового визнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона під вечір 19 березня 2008 р. дізналась про те, що зять порізав ножем її дочку ОСОБА_4; коли прийшла до дочки додому, та лежала на дивані; вона бачила рану, думали, що рана неглибока; молодша дочка ОСОБА_5 пояснила їй, що вона обробила рану, вколола ОСОБА_4; вона, потерпіла, залишилась ночувати з дочкою, підсудний був на роботі; ранком ОСОБА_4 відіслала її додому, не хотіла, щоб вона ночувала ще одну ніч; зранку 21 березня 2008 р. дочка почала скаржитись на болі в животі, у грудях; вони разом з ОСОБА_5 відвезли ОСОБА_4 до лікарні, а вечором цього дня її викликала завідуюча відділенням і сказала, що дочку треба оперувати; зразу після операції зранку 22 березня лікар сказала їй, що у дочки проникаюче ножове поранення з ушкодженням внутрішніх органів, що у неї немає шансів на життя; дочка пролежала в реанімації 10-12 днів, потім її перевели в окрему палату; дочка розказувала їй, що 18 березня підсудний, будучи в нетверезому стані, затіяв з нею сварку, під час якої махав ножем над її головою, а коли вона хотіла втекти, підсудний з розгону запхав ніж їй з лівого боку грудної клітки під лопатку; ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 померла у лікарні; пояснила, що дочка хворіла, у неї був нервовий розлад, однак, вона була доброю господинею; дочка жалілась у лікарні на те, що підсудний бив її;

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що 18 березня 2008 р. близько 18 год. підсудний подзвонив їй і попросив приїхати; коли вона разом з чоловіком біля 20 год. приїхали додому до сестри ОСОБА_4, остання сиділа на дивані і трималась рукою за лівий бік; у неї з лівої сторони під лопаткою була рана, яку вона, свідок, обробила; рана виглядала неглибокою, температури не було; підсудний сказав, що кинув у ОСОБА_4 ніж, а сестра розказала, що він запхав у неї ніж; на третій день сестрі стало гірше, у неї піддувся живіт, почались болі, тому вона разом з мамою та своїм чоловіком відвезли сестру у лікарню, де виявилось, що у ОСОБА_4 проникаюче ножове поранення з ушкодженням внутрішніх органів, сестру прооперували, а ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла у лікарні;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 18 березня 2008 р. він допомагав зятеві ОСОБА_1, варив йому культиватор, пообідав у дочки ОСОБА_4; коли після закінчення роботи приїхала молодша дочка ОСОБА_5, він запитав у зятя, що сталося; той відповів, що кинув ножем у ОСОБА_4, а сама дочка сказала, що чоловік запхав у неї ніж; ОСОБА_5 залишилась надавати їй медичну допомогу; 21 березня 2008 р. дружина разом з дочкою ОСОБА_5 відвезли ОСОБА_4 в лікарню, де виявилось, що у неї проникаюче ножове поранення, дочку прооперували, а ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла в лікарні;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що він був лікуючим лікарем ОСОБА_4, яку 21 березня 2008 р. доставили у центральну міську лікарню з ножовим пораненням та прооперували; у хворої було проникаюче ножове поранення грудної клітки і черевної порожнини з пошкодженням лівої легені, діафрагми між легенями і черевною порожниною, шлунка та поперечно-ободової кишки; після операції у хворої був важкий стан, посилювалася загальна інтоксикація організму і загальне запалення черевної порожнини, відкрилися кишкові нориці на передній черевній стінці; сама хвора була в'ялою; вона була оглянута обласним хірургом і планувалась на повторну операцію, щоб закривати нориці, однак, не можна було проводити операцію, бо хвора перебувала у важкому стані; ІНФОРМАЦІЯ_1. зранку вона померла;

- даними повідомлення Івано-Франківської ЦМКЛ від 22.05.2008 р., згідно якого ОСОБА_4 поступила в ЦМКЛ о 21 год. 21.03.2008 р. з діагнозом: ножове проникаюче поранення грудної клітки та черевної порожнини трьохденної давності з пошкодженням плеври, лівої легені, діафрагми, задньої стінки шлунка і поперечно-ободової кишки, померла о 6 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1. (т.1, а.с.9);

- даними протоколу - заяви потерпілої ОСОБА_2 від 07.07.2008 р., в якій вона просить притягнути свого зятя ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за нанесення її дочці ОСОБА_4 ножового поранення, від якого дочка померла у лікарні 22.05.2008 р. (т.1, а.с.10);

- даними протоколу огляду місця події від 22.05.2008 р. та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто господарство ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, де в літній кухні виявлено та вилучено зразки речовини бурого кольору із дверей кухні, кофту, в яку була одягнута потерпіла у момент вчинення злочину, та кухонний ніж, яким потерпілій спричинено тілесне ушкодження (т.1, а.с.11-20, 22-31);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 23.05.2008 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_1, згідно якого останній на місці відтворив обставини заподіяння дружині ОСОБА_4 ножового поранення (т.1, а.с.105-110);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 267-Е від 07.07.2008 р., згідно якого смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки та живота з ушкодженням діафрагми, шлунка і поперечно-ободової кишки, яке ускладнилося вогнищевою гнійною пневмонією з абсцедуванням, гнійним плевритом, дифузним перикардитом, тонкокишковою норицею, розлитим гнійно-фібринозним перитонітом, що призвело до тяжкої загальної інтоксикації організму та гострої легенево-серцевої недостатності, яке утворилося від плоского колючо-ріжучого предмета типу ножа, може відповідати вказаному в постанові терміну і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення; враховуючи результати дослідження трупа та одягу потерпілої слід вважати, що потерпілій був нанесений один удар колючо-ріжучим предметом у ділянку грудної клітки зліва (т.1, а.с.151-156);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 294 від 18.06.2008 р., згідно якого у слідах на відщепі деревини, вилученому з місця події, знайдена кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_4 (т.2, а.с.11-12);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 293 від 18.06.2008 р., згідно якого у плямі на светрі, вилученому з місця події, в який була одягнена ОСОБА_4 під час спричинення їй тілесного ушкодження, знайдена кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_4 (т.2, а.с.18-20);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи від 02.07.2008 р. та фототаблиць до нього, згідно якого з урахуванням того, що колото-різана рана у потерпілої ОСОБА_4 не супроводжувалась пошкодженням кісткової або хрящової тканини, її спричинення не вимагало докладання значної сили; згідно даних медичної карти стаціонарного хворого колючо-ріжучий предмет у момент заподіяння ушкодження стосовно потерпілої діяв у напрямку зліва направо, зверху вниз та дещо ззаду наперед, при цьому потерпіла могла перебувати у вертикальному положенні і була повернута до нападника лівою боковою поверхнею тіла; на лівій боковій поверхні кофти потерпілої виявлене колото-різане пошкодження, яке заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом типу ножа; колото-різане пошкодження на кофті за розташуванням і напрямком відповідає ділянці рани грудної клітки зліва; результати експериментально-порівняльного дослідження свідчать, що колото-різане пошкодження кофти і відповідна колото-різана рана грудної клітки могли бути заподіяні ножем, поданим на експертизу; характер і механізм утворення пошкодження кофти і колото-різаної рани у потерпілої та характер поданого на експертизу ножа не виключають можливості заподіяння зазначених пошкоджень як у результаті удару ножем, так і внаслідок його кидання (т.2, а.с.33-39);

- даними висновку криміналістичної експертизи від 03.07.2008 р., згідно якого наданий на дослідження ніж, що був вилучений під час огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_1, виготовлений промисловим способом по типу кухонних ножів, які є різновидом ножів господарського-побутового призначення, і до холодної зброї не відноситься (т.2, а.с.46-49);

- даними матеріалів огляду та долучення речових доказів до кримінальної справи від 15.07.2008 р., згідно яких оглянуто вилучені з місця події відщеп деревини з плямою бурого кольору, одяг потерпілої, ніж та відеокасету із записами слідчих дій (т.2, а.с.67-68);

- даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_1 психічними розладами не страждає, на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, і на даний час перебував і перебуває в стані, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2, а.с.54-56).

Суд вважає, що заперечення підсудним своєї вини в умисному спричиненні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження спрямоване на ухилення його від відповідальності. Доводи підсудного та його захисника щодо відсутності у підсудного умислу на спричинення потерпілій тяжкого тілесного ушкодження суд визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами. Суд вважає нелогічними, надуманими, такими, що суперечать зібраним і дослідженим доказам, показання підсудного під час судового слідства про те, що кинутий ним у сторону потерпілої ніж потрапив в одвірок, відбившись від якого, забився в тіло потерпілої.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілій тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть останньої.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дочку, а також відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, якою суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Суд враховує також думку потерпілої, яка просила покарати підсудного згідно закону.

Суд вважає, що підсудному слід обрати покарання у виді позбавлення волі, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає до задоволення. Злочинними діями підсудного потерпілій завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою підсудного щодо своєї дочки та її смертю. Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог розумності і справедливості та враховує характер вчиненого злочину, глибину душевних страждань потерпілої. З підсудного слід стягнути у користь потерпілої 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі підлягають до знищення, крім відеокасети, яку слід залишити при матеріалах справи.

З підсудного слід стягнути судові витрати за проведення криміналістичної експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з часу його фактичного затримання, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_2., зарахувавши попереднє ув'язнення у строк відбуття покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Тисменицького районного суду, а саме: відщеп деревини, одяг потерпілої, ніж - знищити, а відеокасету із записами слідчих дій - залишити при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 35224007000209 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області, 243 (двісті сорок три) грн. 38 коп. за проведення експертизи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

Головуюча М.М.Хоминець

З оригіналом згідно:

Суддя М.М.Хоминець