Вирок № 454698, 24.01.2007, Черкаський районний суд Черкаської області

Справа № 1-2/2007 p.

ВИРОК

Іменем України

24 січня 2007 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Пономаренка В.В.

при секретарі Безуглій C.O., Лагута Ю.О.

з участю прокурора Роги Т.С., Ляшка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2

- в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 03.05. 2004 року близько 16 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі Лозівок - Хрещатик на 3 км + 900 м., перевозячи пасажира ОСОБА_2в порушення вимог п.2.9.а Правші дорожнього руху України, який забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, який зобов'язує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не виконав їх та не впорався з керуванням, з'їхав на узбіччя, де перекинувся в результаті чого пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми голови із забоєм головного мозку середнього ступеня і субарахноїдальним крововиливом, гострим після травматичним отитом зліва, травму правої верхньої кінцівки з вивихом правого плечового суглобу, забійною раною підборіддя. Наслідком вказаної травми став тривалий відновний період перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми у вигляді вираженого цефалічного, помірного вестибулоатактичного, вираженого астено-невротичного синдромів та правобічної пірамідної недостатності, більше виражений в правій нозі з помірним парезом, що призвело до визнання ОСОБА_2 інвалідом третьої групи по загальному захворюванню. Наслідки отриманої ОСОБА_2 травми голови призвели до стійкої втрати загальної працездатності на 35% дає підстави кваліфікувати отриманні нею тілесні ушкодження, як тяжкі відповідно до п.2.1.6. „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6. Травма з вивихом правого плеча відноситься до тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В невідповідності Правилам дорожнього руху України дії водія автомобіля ВАЗ 21093 ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.9.а, 12.1 ПДР України мається причинний зв'язок з механізмом розвитком даної пригоди та настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Під час досудового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому на той час йому злочині, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України не визнав. В судовому засіданні при зміні обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України винним себе визнав повністю і пояснив, що 03.05.2004 року він працював у лісі, куди до нього приїхали знайомі та вони сіли розпивати спиртні напої. Серед знайомих була потерпіла ОСОБА_2, яку він знав давно. Після відпочинку вони вирішили роз'їжджатися, а він ще думав залишитися по роботі. Знайомі разом з ОСОБА_2 поїхали в напрямку м. Черкаси, але потім підсудний вирішив їх наздогнати та забрати ОСОБА_2, щоб з останньою заїхати в с. Лозівок Черкаського району Черкаської області. Підсудний наздогнав знайомих на дорозі і ОСОБА_2 пересіла до нього в автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1. Він та потерпіла перебували в стані алкогольного сп'яніння. Під час руху на с Лозівок, він перебуваючи за кермом автомобіля і рухаючись по дорозі зі швидкістю близько 60-70 км/год не справився з керуванням автомобіля внаслідок чого автомобіль повело в право» він почав перекидатися і вони потрапили в кюветі з правої сторони та вдвох вилетіли з автомобіля. Після перекидання підсудний підійшов до потерпілої, яка рухалась, однак нічого не говорила. Потім біля них зупинився автомобіль мікроавтобус. Громадяни викликали швидку допомогу та працівників міліції. Потерпілу відправили до лікарні, а підсудний залишився чекати працівників ДАІ. На місце ДТП приїхав працівник ДАІ ОСОБА_19 та ще одна особа. По приїзду ними було складено відповідні документи. Потім на автомобілі працівника ДАІ поїхали в м. Черкаси для освідування. Після цього він також був в травмпункті третьої міської лікарні і в цю ж лікарню була доставлена потерпіла. Підсудний постійно допомагав в лікуванні потерпілої, надаючи грошові кошти близько чотирьох тисяч гривень її матері. Сам при ДТП він також отримав травми. В скоєнному підсудний щиро розкаявся та звернувся до суду з письмовою заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію».

Не зважаючи на визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, його вина у вчиненні інкримінуємого злочину підтверджується.

· показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 3.05.2004 року біля 10 години вона разом із своєю знайомою ОСОБА_3 на автомобілі, її знайомого, прізвища та ім'я якого не знає, поїхали відпочивати до лісу, місце знаходження якого вона не знає. До них приєднався підсудний ОСОБА_1, якого вона раніше не знала. Там вони разом стали розпивати спиртні напої, та відпочивати. Скільки випили спиртного не пам'ятає. Біля 16 години вирішили їхати додому. Потерпіла разом з ОСОБА_3 сіла в автомобіль водія, що їх привіз і вони поїхали в сторону м. Черкаси. По дорозі їх наздогнав ОСОБА_1 та запропонував потерпілій пересісти до нього в автомобіль пояснивши, що також їде в м. Черкаси, на що вона погодилася. Автомобіль рухався по незнайомій дорозі і за кермом перебував ОСОБА_1, а потерпіла сиділа поруч на місці пасажира. Коли вони рухалися з невеликою швидкістю, аварійних ситуацій на дорозі не було. Потім автомобіль чомусь вильнув і почав перекидатися, після цього вона більше нічого не пам'ятає і до свідомості прийшла лише в лікарні. Чому трапилась ДТП їй невідомо, ніякого зустрічного транспорту на дорозі не було. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження та в наслідок даних тілесних ушкоджень стала інвалідом 3-ї групи загального захворювання. Потерпіла пояснила, що має посвідчення на право керування автомобілем, але за кермо автомобіля підсудного не сідала і керувати ним не прохала. Поетрілою був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, але потім потерпіла звернулась до суду з заявою про залишення позову без розгляду, оскільки вона має бажання вирішити його в цивільно-правовому порядку.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що вона 3.05.2004 року, біля 10 год. разом із своїм знайомим ОСОБА_4, на автомобілі останнього ВАЗ 2109 та потерпілою ОСОБА_2 поїхали відпочити в лісовий масив, де до них приєднався підсудний ОСОБА_1 Під час відпочинку розпивали спиртні напої, а потім біля 16 год. вирішили їхати додому. Свідок, потерпіла ОСОБА_2 та ОСОБА_4, поїхали на автомобілі останнього, а підсудний залишився. Потім по дорозі ОСОБА_1 наздогнав їх на своєму автомобілі та запропонував ОСОБА_2 відвезти в м. Черкаси, на що та погодилась і пересіла в автомобіль підсудного, за кермомякого перебував ОСОБА_1 Наступного дня вона дізналася, що потерпіла перебуває в лікарні, оскільки потрапила в аварію. Про обставини ДТП їй нічого не відомо, хто перебував в момент аварії за кермом автомобіля вона не знає.

- позананнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що

потерпіла ОСОБА_2 являється їй дочкою. 3.05. 2004 року біля 18 год. від сусідів довідалась про те, що дочка перебуває в лікарні у зв'язку з ДТП, тому приїхала в лікарняний заклад і знаходилась біля потерпілої з 03.05. по 22.05. 2004 року. Кошти на лікування дочки надавав підсудний ОСОБА_1 По її підрахунках особисто свідку підсудний передав 910 грн. Оплату яких коштів ще проводив підсудний їй невідомо. При розмові з підсудним, останній вказав на те, що ДТП сталася з його вини, оскільки він швидко рухався на автомобілі та несправився з його керуванням. Пізніше потерпіла проходила на протязі трьох місяців курс ліквання і стала інвалідом третьої групи. В цей час підсудний матеріальної допомоги потерпілій вже не надавав.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що являється дружиною підсудного ОСОБА_1 03.05. 2004 року сусід повідомив їй про те, що телефонував чоловік і прохав передати, що він не буде ночувати дома, так як затримається на роботі. При зустрічі з підсудним, останній повідомив, що потрапив в ДТП і пошкодив автомобіль. Пізніше довідалася від посторонніх осіб про те, що під час ДТП в автомобілі перебувала потерпіла ОСОБА_2 Про обставини ДТП чоловік не розповідав, повідомивши лише, що надає матеріальну допомогу потерпілій, але в якому розмірі їй не відомо.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що являється матір'ю підсудного ОСОБА_1 Про те, що син потрапив в дорожньо-транспортну пригоду дізналась набагато пізніше її вчинення. Свідку відомо про те, що друзі підсудного допомагали йому коштами для ліківання потерпілої, вона також давала 1700 грн. Підсудний хвилювався за життя потерпілої, щоб вона не померла. Про обставини вчинення ДТП їй нічого не відомо.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснив, що станом на 03.05.2004 року працював у відділені ДАІ Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області та знаходився по справах служби в с.Мошни Черкаського району Черкаської області. Від чергового отримав повідомлення про ДТП та виїжджав на місце пригоди. По його приїзду потерпша ОСОБА_2 перебувала в автомобілі швидкої допомоги. Автомобіль, що брав участь у ДТП, знаходився в кюветі з механічними пошкодженнями. На місці пригоди перебував І власник автомобіля, який заперечував своє перебування за кермом автомобіля перед ДТП. Особисто свідок не міг пояснити хто саме перебував за кермом автомобіля під час ДТП.

· показаннями в судовому засіданні експерта ОСОБА_9, який підтримав свій висновок №НОМЕР_2 судово-медичної експертизи та зазначив, що ним проводилась експертиза на підставі наданих в його розпорядження документів. У підсудного ОСОБА_1 була ушкоджена грудна клітка зліва. Прийнято вважати, що під час ДТП у водія виникають ушкодження грудної клітки зліва, а у пасажира на передньому сидінні -ушкодження грудної клітки справа, тому він як експерт включив у висновок експертизи пункт; «не виключається, що ушкодження грудної клітки у ОСОБА_1 могло виникнути від удару об кермо автомобіля».

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який пояснив, що він перебував на рибальці на затоках між с Лозівок та Хрещатик. Близько 17 год. 3.05.2004 року почув шум ніби автомобіль у щось ударився. Коли вибіг на місце, де проглядалась дорога, то побачив, що на обочині лежав автомобіль. Свідок відразу туди не підходив, оскільки по прямій до місця ДТП було близько 150-300 метрів, а щоб підійти на саме місце необхідно було далеко обходити. За 30-40 хв. потому він зібрався та виїхав додому. Коли приїхав до місця ДТП, то там вже були працівники міліції і його запросили бути в якості понятого. На той час говорили, що жінку, яка перебувала в автомобілі відправили до лікарні. На місці був власник автомобіля, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Про те хто був за кермом автомобіля під час ДТП свідок не знає тому, що ні з ким з цього приводу не говорив. Під час огляду місця ДТП працівниками міліції були складені документи і він засвідчив їх правильність своїм підписом.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_19, який пояснив, що він як працівник міліції виїздив на місце ДТП 03.05.2004 року, де був складений відповідний протокол огляду. На місці ДТП знаходився водій ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Відносно того, хто перебував за кермом автомобіля, ОСОБА_1 пояснював неоднозначно, як те, що він керував автомобілем так і те, що за кермом перебувала потерпіла. Ним складався рапорт, що мається на а.с.14, довідка про ДТП на а.с.15 та прортокол огляду місця пригоди і схема до нього. Свідок зазначав у вказаних документах про те, що за кермом перебував власник автомобіля ОСОБА_1, з тих міркувань, що як свідчить практика, особа, яка перебуває за кермом отримує менш значні тілесні ушкодження ніж пасажир.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який пояснив, що підсудній

ОСОБА_1 і потерпіла ОСОБА_2 знайомі між собою до ДТП. Обставини ДТП свідку невідомі, але він давав в борг підсудному гроші для лікування потерпілої, а також йому відомо, що підсудний забирав потерпілу з лікарні та відвозив до її батьків. Хто перебував за кермом автомобіля під час ДТП свідку невідомо.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12. яка пояснила, що їй, як співробітнику, відомо про те, що потерпіла ОСОБА_2 потрапила в ДТП і проходила курс лікування, у зв'язку з чим їй надавалась матеріальна допомога та виділялась путівка на санаторно-курортне лікування. Обставини вчинення ДТП свідку невідомі.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що вона 03.05.2004 року, як фельдшер швидкої допомоги Черкаської ЦРЛ виїжджала на місце ДТП. Потерпіла перебувала без свідомості, мала тілесні ушкодження на голові та спині. В журнал реєстрації прізвище потерпілої нею було записано зі слів підсудного, який знаходився поряд. Свідок пояснила, що потерпіла була одягнута в куртку розового кольору, в якій саме не пам'ятає.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який пояснив, що він як товариш чоловіка потерпілої ОСОБА_2, провідував разом з своєю дружиною потерпілу в лікарні. Потерпіла перебувала без свідомості, а коли прийшла до свідомості то говорила, що за кермом автомобіля під час ДТП був підсудний.

· показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, який пояснив, що про ДТП, в яку потрапила потерпіла ОСОБА_2 дізнався з дзвінка її чоловіка. Свідок провідував потерпілу, яка перебувала в тяжкому стані і без свідомості. На його думку отримані потерпілою під час ДТП ушкодження є тяжкими, а не серяднього ступеня тяжкості.

· показаннями в судовому засіданні свіжа ОСОБА_16, який пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 являється йому дружиною. Про ДТП йому стало відомо лише 04.05.2004 року, оскільки він перебував в командіровці у м.Суми, а провідував він потерпілу в лікарні 05.05.2004 року. При зустрічі з підсудним ОСОБА_1, останній вказував на те, що за кермом під час ДТП перебувала потерпіла, але сама потерпіла говорила йому коли прийшла до свідомості, що за кермом перебував підсудний. Підсудний ОСОБА_1 спочатку надавав матеріальну допомогу на лікування потерпілої, але потім відмовився. Під час ДТП одяг ОСОБА_2 був пошкоджений і прийшов в негодність. Свідок зазначив, що він змушений був брати відпуску на роботі, окільки здійснював догляд за 13-річною дитиною.

· даними рапорту чергового по Черкаському РВ УМВС про те, що 03.05.2004 року трапилася ДТП.(а.с. 13).

· даними рапорту ст.ДАІ Черкаського РВ УМВС ОСОБА_19 про ДТП (а.с. 14).

· даними довідки про ДТП (а.с. 15),

· даними протоколу огляду місця події та схеми ДТП (а. с. 16-22).

· даними протоколу медичного огляду для встановлення стану сп'яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 була виявлена гостра алкогольна інтоксикація в наслідок вживання алкоголю. ( а.с. 23 )

· даними висновку судово-медичної експертизи №168/162 м/д від 27.06. 2005 року, згідно якого у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді травми голови із забоєм головного мозку середнього ступеня і субарахноідальним крововиливом, гострим післятравматичним отитом зліва, вивиху правого плечевого суглобу, забійної рани підборіддя. Наслідком травми голови став помірний парез правої стопи та згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії пошкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що спричинили трвалий розлад здоров'я, (а.с.54)

· даними висновку судово-медичної експертизи 241 мд від 04.07. 2005 року, згідно якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді перелому четвертого, п'ятого, шостого ребер зліва на межі з хрящовою частиною, забій, садна грудної клітки і відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Не виключається можливість, що перелом вказаних ребер міг виникнути від удару ОСОБА_1 грудною клітиною об кермо автомобіля, (а.с.58)

- даними протоколу очної ставки між потерпшою ОСОБА_2 та підсудним

ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 вказує, що за кермом автомобіля перебував

власник автомобіля - підсудний ОСОБА_1( а.с. 62-63)

- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №НОМЕР_3

відповідно до якого під час ДТП потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у

вигляді травми голови із забоєм головного мозку середнього ступеня і субарахноідальним крововиливом, гострим після травматичним отитом зліва, травму правої верхньої кінцівки з вивихом правого плечового суглобу, забійною раною підборіддя. Наслідком вказаної травми став тривалий відновний період перенесеної тяжкої черепно- мозкової травми у вигляді вираженого цефалічного, помірного вестабулоатактичного, вираженого астено-невротичного синдромів та правобічної пірамідної недостатності, більше виражений в правій нозі з помірним парезом, що призвело до визнання ОСОБА_2 інвалідом третьої групи по загальному захворюванню. Наслідки отриманої ОСОБА_2 травми голови призвели до стійкої втрати загальної працездатності на 35% дає підстави кваліфікувати отриманні нею тілесні ушкодження, як тяжкі / п.2.1,6. „ Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6/. Травма з вивихом правого плеча відноситься до тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості , що спричинили тривалий розлад здоров'я. Характер, механізм та локалізація всіх тулесних ушкоджень у ОСОБА_2 Найбільш характерні для пасажира правого переднього сидіння автомобіля який потрапив в дорожньо-транспортну пригоду.

- іншими матеріалами справи.

Оцінюючи зібрані, первірені по справі докази, шляхом повного, всестороннього, об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд знаходить, що змінене прокурором в судовому засіданні обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України доведене в повному обсязі. Приймаючи зміну обвинувачення, суд виходив з того, що цим не порушено правил підсудності і обов'язковість проведення досудового слідства, оскільки справа підсудна даному суду, а досудове слідство по обставинах ДТП проведено, змінились лише наслідки ДТП, що стосуються тяжкості отриманих потерпілою ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Дії підсудного ОСОБА_1суд кваліфікує за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей та те, що злочин вчинено ним по необережності.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить: щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.

До обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням обставин справи, особи винного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами і з застосуванням ст.75 КК Украши з випробувальним іспитовим строком, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2народження та сина ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ним вчинено злочин передбачений ст.286 ч,2 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років позбавлення волі, тому відповідно до п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 року ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом покарання. Підсудний ОСОБА_1, оскільки він звернувся до суду з заявою про застосування відносно нього амністії.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

По справі прокурором Черкаського району заявлено цивільний позов про відшкодування коштів використаних на стаціонарному лікуванні потерпілої на суму 941 грн. 75 коп., який підлягає до повного задоволення, оскільки знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.(а.с.78)

Під час досудовго слідства потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5000 грн. та моральної шкоди у сумі 50000 грн. (а.с.46). Під час судового розгляду справи потерпілою подано заяву про залишення позову без розгляду з наданням можливості звернутися для його вирішення в цивільно-правовому порядку. Суд знаходить за можливе залишити позов у кримінальній справі без розгляду, надавши можливість потерпілій вирішити його при необхідності в цивільно-правовому порядку, що не суперечить вимогам чинного законодавства

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, ст. 1 п. "б" Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року, суд,-

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді чотирьох років позбавлення волі та від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки, з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, призначивши іспитовий строк на два роки.

Відповідно до пп.2,3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Черкаського району про відшкодування коштів витрачених на лікування потерпілої задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, жителяАДРЕСА_2 кошти в сумі 941 грн. 75 коп., використані на лікування потерпілої на користь Черкаської міської лікарні №3 та зазначену суму перерахувати: УДК в Черкаській області, міська лікарня №3 код установи 05503705, МФО 854018, р/р 35420005002256 з текстом: за надання медичної допомоги при травмуванні.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки, з іспитовим строком на два роки, на підставі ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 (п"ятнадцяти) діб учасниками процесу з моменту його проголошення.

Суддя Черкаського районного суду В.В.Пономаренко.