Ухвала суду № 45461146, 18.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р.Справа № 820/1746/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. по справі № 820/1746/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області

до Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА

Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області (далі по тексту - позивач, УПФУ в Вовчанському районі Харківської області) звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" (далі по тексту - відповідач, СТ Агрофірма "Шестакове"), в якому просило стягнути з стягнути з СТОВ АФ "Шестакове" на користь управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області суму заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 4972,62 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. по справі № 820/1746/15 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області до Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" (вул. Шкирівка, буд. 244 Г, с. Шестакове, Вовчанський район, Харківська область, 62562, код 00707596) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області (м. Вовчанськ, 62504, вул. Шевченка,2, код 22704227, ТВ БВ філія № 10020/0385 ХОУ ВАТ "ДОБУ" м.Харків, МФО 351823 р/р 256093122939) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 4972 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 62 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. по справі № 820/1746/15 скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стверджує, що позивач не несе ніяких фактичних витрат з виплати і доставки пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача, оскільки виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день і підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пенсія яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Отже, такі виплати на думку апелянта виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Посилання суду першої інстанції на те, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, щодо відповідача зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на підставі п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважає неправильним.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Вказує, що з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-УІІІ від 28.12.14 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Враховуючи зазначені зміни в законодавстві, підприємства, установи та організації, які були платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є платниками єдиного податку та відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже з 01.01.2015 року для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач Сільськогосподарське товариство Агрофірма "Шестакове" пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу юридичної особи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником і платником страхових внесків за реєстраційним № 666 з 21.02.2000 року.

Матеріалами справи підтверджено, що на підприємстві відповідача на посадах, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" віднесені до посад, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, працювали працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,- яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. "б"- "з" ст. 13 Закон України "Про пенсійне забезпечення ".

На адресу СТ Агрофірма "Шестакове" позивачем було надіслано повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень 2015 року, та повідомлення про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за вказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.8-10).

Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення "за Списком № 2, за січень 2015 року складає 4972,62 грн.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу, виданими відповідачем, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень 2015 року, розрахунком від 17.01.2015 року, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.8-20, 26, 27).

Таким чином, заборгованість відповідача за січень 2015 року складає 4972,62 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в розмірі 4972,62 грн. добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Пенсія, що нараховується органами Пенсійного фонду України, доставляється та виплачується одержувачам (пенсіонерам) підприємствами поштового зв'язку згідно з Законом України "Про зв'язок" та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1, а також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608. За пересилання, доставку і виплату пенсій органи Пенсійного фонду сплачують кошти підприємствам поштового зв'язку за тарифами, встановленими Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" від 22 липня 2004 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004 р. за № 976/9575.

За змістом пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-ІУ (далі - Закон N 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року N 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-1V підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону N 1788-Х1І, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону N 1788-ХІІ.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Отже, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на момент звернення до суду, чинним законодавством не передбачено.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пп. «б»-«з» ст.13 Закону N 1788-ХІІ.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону N 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058-ІV у контексті статті 14 Закону N 1788-ХІІ можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону N 1788-ХІІ.

Отже, посилання апелянта на те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій у спірних відносинах повинні здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, є хибними.

Вищевказаний висновок колегії суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 05.06.2012 року.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, (далі по тексту - Інструкція) позивачем на адресу відповідача направлені розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

Приписами п. 2.1.1 та п. 6.1 Інструкції покладено обов'язок на відповідача відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, всупереч зазначеним вище вимогам чинного законодавства, відповідачем не сплачено суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за січень 2015 року, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за списком № 2 у розмірі 4972,62 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Посилання апелянта на невстановлення документально віку колишніх працівників, розмір фактичних витрат, понесених позивачем на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам СТ Агрофірма "Шестакове", які пенсії вони отримують (пільгові пенсії за віком або за досягненням пенсійного віку) є недоречними, оскільки дані дати виходу на пенсію колишніх працівників відповідача, стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, загальний місячний розмір пенсії, стаж роботи на СТ Агрофірма "Шестакове", розмір фактично понесених витрат на виплату і доставку пенсій зазначені в наявному в матеріалах справи розрахунку від 17.01.2015 року, який отримано відповідачем 22.01.2015 року (а.с.21).

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" на користь Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 4972, 62 грн.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства Агрофірма "Шестакове" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. по справі № 820/1746/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.06.2015 р.