Ухвала суду № 45460961, 18.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/288/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Оліо - Трейд» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Оліо - Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємстве «Оліо - Трейд» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 01.08.2014 року №0003641502, яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 52 083,75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 41 667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10 416,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не занижував суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Оліо-Трейд» за травень 2014 року» від 10.07.2014 року №399/21-03-15-02/39126342.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 201.10, 201.6 ст. 201, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого до складу податкового кредиту неправомірно включено податкову накладну, не зареєстровану в ЄРПН що не дає права на формування податкового кредиту, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що ПП «Оліо-Трейд» по декларації з ПДВ за травень 2014 року включено податковий кредит на суму 41 666,67 грн. на підставі податкової накладної від 16.04.2014 року №4, виданої ТОВ «Лоад», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. За висновком ДПІ надана позивачем Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) за звітний податковий період не підтверджена копіями товарних чеків або іншими розрахунковими документами, які б засвідчили факт сплати податку у зв'язку із придбанням товарів/послуг, або копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували факт отримання товарів/послуг.

На підставі виявленого порушення, ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.08.2014 року №0003641502 про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 41 667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10 416,75 грн.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем порядку декларування сум податку знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, тому відповідач, приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, діяв у відповідності до закону, а відтак підстав для його скасування не має.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 201.6 ст. 201 Кодексу (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Разом з цим, за правилами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання в разі придбання товару, що підтверджується первинними документами та на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних.

Водночас, у разі порушення продавцем товару правил щодо реєстрації податкових накладних в Реєстрі податкових накладних, покупець цього товару не може бути позбавлений права на включення сум податку до складу податкового кредиту, якщо до податкової декларації за звітний податковий період надасть заяву із скаргою на такого постачальника із копіями розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням такого товару або оформлених згідно чинного законодавства копіями первинних документів, що підтверджують факт отримання товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за наслідками здійснення господарської діяльності по операціям з ТОВ «Лоад» позивач задекларував податковий кредит у сумі 41 666,67 грн., що відобразив у поданій 14.06.2014 року до ДПІ податковій декларації з ПДВ за травень 2014 року, Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за травень 2014 року.

Разом із цією звітністю 14.06.2014 року позивач подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) за звітний податковий період травень 2014 року.

Суд першої інстанції правильно з'ясував, що позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року дотримано строки на звернення на підставі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із заявою про порушення постачальником товару порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) за звітний податковий період.

Проте, до заяви позивач не додав копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням такого товару або оформлених згідно чинного законодавства копіями первинних документів, що підтверджують факт отримання товару.

Зазначені обставини також перевірені відповідачем під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача за травень 2014 року, що відображено в акті від 10.07.2014 року №399/21-03-15-02/39126342.

Таким чином, оскільки надана позивачем Заява про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний податковий період не була підтверджена копіями товарних чеків або іншими розрахунковими документами, які б засвідчили факт сплати податку у зв'язку із придбанням товарів, або копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтверджували факт отримання товарів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обґрунтованість нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 41 667 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10 416,75 грн. відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції подані 11.07.2014 року первинні документи по операціям з ТОВ «Лоад» враховані податковим органом при перевірці звітності позивача з ПДВ за червень 2014 року та порушень податкового законодавства з боку позивача не встановлено.

Отже, оскільки позивач, звітуючи за травень 2014 року, включив суми податку за податковою накладною від 16.04.2014 року №4, виданою ТОВ «Лоад» на суму 41 666,67 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, заява позивача про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний податковий період не була підтверджена копіями товарних чеків або іншими розрахунковими документами, копіями первинних документів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Оліо - Трейд» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Оліо - Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька