Постанова № 45460462, 23.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1412/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування повідомлення-рішення податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000174102.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати вказану постанову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" є юридичною особою (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 14.08.1997 №13391200000001327), як платник податків перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Відповідно до матеріалів справи, в лютому 2015 року посадовою особою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету по податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 20.10.2014 №9060614712 з граничним терміном сплати 30.10.2014.

Результати перевірки позивача оформлено Актом №134/28-10-41-20/20578072 від 06.02.2015 (далі - акт перевірки).

В ході перевірки податковим органом встановлено, що позивачем порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що ПАТ "Київоблгаз" подано до МГУ Міндоходів - Центрального офісу з ОВП податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 20.10.2014 №9060614712, за результатами якої задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету в сумі 11832201,00 грн., з граничним терміном сплати 30.10.2014.

Станом на 30.10.2014 в КОР ПАТ "Київоблгаз" по платежу 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)):

- наявна переплата у розмірі 69090,89 грн.;

- фактично надійшло - 6157000,00 грн.;

- податковий борг склав 5606110,11 грн.

31.10.2014 податковий борг в сумі 5606110,11 грн. було погашено шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший, платіжне доручення №100089-20 від 31.10.2014 в сумі 5675554,42 грн.

Отже, ПАТ "Київоблгаз" суму податкового боргу в розмірі 5606110,11 грн. - граничний термін сплати 30.10.2014 фактично сплачено 31.10.2014, що складає 1 день затримки.

На підставі висновків акту перевірки Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 19.02.2015 №0000174102, відповідно до якого позивачу за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5606110,11 грн. нарахований штраф у розмірі 10%, що становить 560611,01 грн.

ПАТ "Київоблгаз", вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, подав позов до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань платника податків є, поміж інших, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заявою від 06.10.2014 №8-3518 повідомив контролюючий орган про сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2014 року з наявних станом на 01.10.2014 переплат за 2012 рік з податку на прибуток в розмірі 5675554,42 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Наявність надміру сплачених сум до бюджету було узгоджено позивачем та відповідачем шляхом складення Акту звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 01.10.2014 з податку на прибуток приватних підприємств від 21.10.2014 №3664-20.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надано визначення надміру сплачених грошових зобов'язань, а саме це - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Так, п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з матеріалами справи, позивач повідомив відповідача відповідною заявою про повернення надміру сплачених коштів з напрямом перерахування коштів у погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2014 року, яку відповідач отримав 06.10.2014.

Оскільки сплата надмірної суми грошових зобов'язань здійснювалась з 09.02.2012, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 09.02.2012 №600 на суму 2000000,00 грн., від 26.04.2012 №246 на суму 2500000,00 грн., від 26.07.2012 №1689 на суму 1000000,00 грн., від 17.08.2012 №1988 на суму 110000,00 грн., від 27.08.2012 №2114 на суму 124522,13 грн., позивачем був дотриманий строк у 1095 днів від дня її виникнення, встановлений п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, для подання вказаної заяви.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п. 8 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платниками податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №146/24923, орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Отже, з огляду на отримання відповідачем відповідної заяви 06.10.2014, останній повинен був підготувати такий висновок та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до 17.10.2014 (граничний строк).

Водночас відповідач листом від 24.10.2014 №19342/10/28-10-20-3-20 повідомив позивача лише про розгляд можливості перерахування надміру сплачених сум, а не про направлення відповідного висновку до виконання.

30.10.2014 відповідачем був підготовлений висновок №10089-20 про перерахування з КБК 11021000 (податок на прибуток) на КБК 14010100 (податок на додану вартість) суми 5675554,42 грн. згідно із заявою позивача від 06.10.2014 №8-3518.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв всупереч встановленого способу повернення спірних коштів, що визначений чинним законодавством України, оскільки у встановлений строк не вчинив дій, що визначені Податковим кодексом України щодо надання відповідного висновку.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було своєчасно у встановлений Податковим кодексом України строк вжиті заходи на погашення задекларованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість до державного бюджету в сумі 11832201,00 грн., зокрема шляхом: наявної переплати у розмірі 69090,89 грн. в КОР ПАТ "Київоблгаз" по платежу 14010100 (податок на додану вартість); фактичної сплати позивачем 6157000,00 грн. за податковим зобов'язанням; та подання заяви про повернення надміру сплачених коштів з напрямом перерахування коштів у погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2014 року в розмірі 5675554,42 грн., яку відповідач отримав 06.10.2014.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на такі обставини.

Відповідно до Акту перевірки, позивачем задекларовано до сплати до загального/спеціального фонду державного бюджету, згідно з поданою до відповідача податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 20.10.2014 №9060614712 суму у розмірі 11 832 201 грн., з граничним терміном сплати 30.10.2014.

Водночас в акті перевірки зазначено, що станом на 30.10.2014 в КОР ПАТ "Київоблгаз" по платежу 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)):

- наявна переплата у розмірі 69090,89 грн.;

- фактично надійшло - 6157000,00 грн.;

- податковий борг склав 5606110,11 грн.

31.10.2014 податковий борг в сумі 5606110,11 грн. погашено шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший, платіжне доручення №100089-20 від 31.10.2014 в сумі 5675554,42 грн.

Колегія суддів бере до увари, що дійсно, податковий орган невчасно, неналежно розглянув заяву позивача про повернення надміру сплачених коштів з напрямом перерахування коштів у погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Проте, відповідно до пункту 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з Актом перевірки, позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 20.10.2014 року № 9060614712.

Граничний строк сплати податкового зобов'язання - 30.10.2014 року.

Як правильно зазначено податковим органом, податковий борг на 30.10.2014 року склав 5 606 110,11 грн.

Тобто, з даних обставин вбачається прострочення позивачем сплати податкових зобов'язань на один день.

Таким чином, визначені податковим органом штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податку на додану вартість в розмірі 5606110,11 грн є правомірним, а податкове повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000174102 прийнятим на підставі, у спосіб та в межах закону.

Таким чином, з'ясувавши, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та дійшов неправильного висновку, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року скасувати та у позові відмовити повністю.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року скасувати.

У позові відмовити повністю.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.