Ухвала суду № 45459508, 23.06.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" червня 2015 р. справа № 5027/649/2012

За заявою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про видачу дубліката наказу та поновлення строку пред’явлення наказу до виконання

у справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Чернівецької філії

до приватної фірми «Інтервал» м. Чернівці

про стягнення заборгованості – 6573,01 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.10.2012 року, задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», стягнуто з відповідача на користь позивача 5345,65 грн. основного боргу, 712,66 грн. пені, 182,39грн. 3% річних, 4,90грн. інфляційних, 305,63грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору, про що 13.11.2012 року видано відповідний наказ, який відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дійсний для пред'явлення до 13.11.2013 року.

28.05.2015 року Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Чернівецької філії звернулася до суду із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення строку пред’явлення наказу до виконання, розгляд якої призначено у судовому засіданні 11.06.2015 року за участю представників сторін.

У зв’язку з неявкою відповідача та за клопотанням позивача ухвалою від 11.06.2015 року розгляд заяви відкладено на 23.06.2015 року.

Представники сторін у судове засідання 23.06.2015 року повторно не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання, у зв’язку з чим їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд встановив, що 08.11.2011 року Головою комісії з припинення діяльності ДК «Газ України» прийнято наказ про ліквідацію станом на 31.03.2012 року філій ДК «Газ України», у т.ч. Чернівецької філії.

28.11.2012 року представник позивача звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 13.11.2012 року по даній справі.

Як вбачається з доданих до заяви матеріалів протягом 2012 – 2014 років тривала робота ліквідаційної комісії Чернівецької філії ДК «Газ України» та відбувалось поступове звільнення працівників філії.

У зв’язку з ненадходженням коштів на рахунок стягувача ДК «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області із заявою щодо надання інформації про хід виконавчого провадження по справі№5027/649/2012.

У відповідь на дану заяву Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області листом від 25.02.2015 року повідомило стягувача, що виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 13.11.2012 року по справі№5027/649/2012 завершене 26.06.2013 року на підставі п.9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову, яку направлено на адресу Чернівецької філії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», що підтверджується матеріалами справи.

У свою чергу, після ліквідації Чернівецької філії зазначений наказ до «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не передавався та згідно довідки позивача від 21.05.2015 року втрачено.

Відповідно ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист.

При цьому, сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України” достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до статті 120 цього ж Кодексу у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

За таких обставин справи та враховуючи, що:

- ДК «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є об’єктом державної власності, який має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

- виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, відтак правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення;

- відповідач, всупереч приписів ч. 5 ст. 124 Конституції України, самостійно судове рішення не виконував;

- триваючий з 2011 року процес ліквідації Чернівецької філії ДК «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», представники якої представляли інтереси стягувача в межах виконавчого провадження, дійсно зумовив істотні перешкоди та труднощі для своєчасного вчинення стягувачем у справі належних процесуальних дій та з незалежних від ДК “Газ України” причин призвів до втрати наказу суду після ліквідації філії,

суд дійшов висновку, що подану заяву слід задовольнити, відновити пропущений строк пред'явлення наказу до виконання та видати дублікат наказу суду від 13.11.2012 року по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про видачу дублікату наказу та поновлення строку пред’явлення наказу задовольнити.

2. Поновити пропущений дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» строк для пред’явлення наказу господарського суду Чернівецької області від 13.11.2012 року по справі № 5027/649/2012 до виконання.

3. Видати дублікат наказу господарського суду Чернівецької області від 13.11.2012 року по справі № 5027/649/2012.

Суддя М.І.Ніколаєв