Рішення № 45458128, 17.06.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2015 р.Справа № 921/887/14-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. , судді Стадник М.С. , судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 4, 01004

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД", вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058

про стягнення заборгованості за кредитом (грошовим покриттям) в сумі 2 117 400,00 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та заборгованості по комісії в сумі 229 834 грн 72 коп.

За участі представників:

Позивача: Пастушенка А.А. - представника, довіреність №194 від 17.03.2014р.;

Відповідача: не прибув

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 119 172 RE 27375.

В судових засіданнях представникам сторін роз'яснювались процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД", надалі - відповідач, про cтягнення заборгованості за кредитом (грошовим покриттям) в сумі 2 117 400,00 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та заборгованості по комісії в сумі 229 834 грн 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про відкриття акредитиву № 263 LC від 20.02.2013 року, зокрема в частині своєчасного внесення платежів (комісії) за відкриття акредитиву, у зв'язку із чим, відповідно до п. 10.2 Договору, у позивача виникло право на звернення з вимогою про формування грошового покриття для здійснення платежів по акредитиву в сумі акредитиву та сплати комісії.

Ухвалою суду від 14.11.2014р. справу № 921/887/14-г/8 прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Гирила І.М., суддя Стадник М.С. та суддя Хома С.О.; розгляд справи призначено на 16:00 год. 24.11.2014 р. В судовому засіданні 24.11.2014р., в порядку статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16:20 год. 08.12.2014р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.12.2014 р., за клопотанням представника відповідача, призначено судову фінансово-кредитну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.

18.12.2014 р., у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" б/н від 12.11.2014 року на ухвалу суду від 08.12.2014 р., матеріали справи №921/887/14-г/8 було надіслано на адресу Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 р. ухвалу господарського суду Тернопільської області від 08.12.2014 року у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" - без задоволення.

06.02.2015 р. матеріали справи №921/887/14-г/8 повернуто на адресу господарського суду Тернопільської області.

09 лютого 2015 р., згідно супровідного листа №213/15, матеріали справи №921/887/14-г/8, в порядку п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України, направлено до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової фінансово-кредитної експертизи та дачі висновку, згідно поставлених в п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 08.12.2014 року питань.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.02.2015 р. було частково задоволено клопотання Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення призначеної судової фінансово-кредитної експертизи по справі №921/887/14-г/8 та погоджено строк проведення останньої - не більше тридцяти календарних днів понад встановлений законом строк.

07.05.2015 р. Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №921/887/14-г/8 повернуто на адресу господарського суду Тернопільської області, у відповідності до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, в редакції від 26.12.2012 р. № 1950/5 (далі - Інструкція), у зв'язку із неоплатою відповідачем вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 р. провадження у справі №921/887/14-г/8 було поновлено та призначено судове засідання для вирішення питань, пов'язаних з усуненням причин, які потягли повернення матеріалів справи на адресу суду на 10:00 год. 03.06.2015 р.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 03.06.2015 р не забезпечив, витребовуваних судом в ухвалі від 18.05.2015 р. документів не надав.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 03.06.2015р. повідомив, що Банк не погоджується оплачувати вартість судової фінансово-кредитної експертизи у даній справі, а проведення останньої вважає недоцільним. Просив розглядати справу за наявними у ній документами.

Окрім того, листом за №22/06-16/475-15 від 20.05.2015 р. Тернопільське відділення Київського НДІСЕ повідомило суд, що проведення експертизи без її попередньої оплати є неможливим.

Ухвалою суду від 03.06.2015 р. розгляд справи №921/887/14-г/8, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 12:00 год. 17.06.2015 р., з викладених у ній підстав.

Поряд із цим, враховуючи неявку в судове засідання 03.06.2015р. представника відповідача, судом сформовано Спеціальний витяг з ЄДРЮО ФОП та встановлено, що станом на 03.06.2015 р. ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (відповідач у справі) змінив своє місцезнаходження та, відповідно, місцезнаходженням юридичної особи є: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Маршала Говорова, буд. 7, 65058.

Згідно наданого Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції на запит суду за №870/15 від 08.06.2015 р. витягу з ЄДРЮО ФОП за №20686679 від 09.06.2015 р., державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників) здійснена реєстраційною службою 20.05.2015 р.

З метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду спору, надання сторонам рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ухвалу суду від 03.06.2015 р. про відкладення розгляду справи було направлено на адресу відповідача: вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058. Окрім того, про відкладення розгляду справи на 12:00 год. 17.06.2015 р. відповідача було повідомлено телеграмою.

В судове засідання 17.06.2015 р. відповідач явки свого уповноваженого представника не забезпечив, витребовуваних судом в ухвалі від 03.06.2015 р. документів не надав, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Поряд з цим, надіслані на адресу відповідача, яка значиться в ЄДР: вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058, ухвала суду від 03.06.2015 р. та телеграма від 08.06.2015р. про відкладення розгляду справи на 12:00 год. 17.06.2015р. повернулись на адресу суду із відміткою пошти: "відсутність адресата за вказаною адресою" та "такої установи немає".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Таким чином, беручи до уваги, що явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, що визначений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору закінчується 24.06.20.15 р., позивач наполягає на вирішенні спору в даному судовому засіданні, справа розглядається без участі відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Поряд з цим, відповідач у відзиві на позов б/н від 13.11.2014 р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №20903), підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 08.12.2014 р., позовні вимоги не визнав. Стверджував, що позивачем невірно розрахована загальна сума заборгованості, не враховано часткове погашення акредитиву, а застосований позивачем період нарахування комісії суперечить умовам договору. Зазначав, що згідно проведеного товариством перерахунку різниця в сумі заборгованості по сплаті комісії за відкриття акредитиву складає 31 494,60 грн; станом на 06.08.2014р. заборгованість по сплаті комісії за відкриття акредитиву у відповідача відсутня, оскільки в день відкриття акредитиву - 14.03.2014 р. Клієнтом сплачено комісію за відкриття акредитиву в розмірі 82 396,96 грн, а за умовами договору остання сплачується за кожні 30 календарних днів існування несплаченої суми акредитиву; умовами укладеного договору (п. 5.2) передбачено, що з дати порушення судом провадження у справі за заявою (позовом) поданою Банком про стягнення заборгованості припиняється нарахування плати за акредитив, а тому нарахування комісії після 21.08.2014 р (день порушення провадження у даній справі) є безпідставним. Просив суд, окрім наведеного вище, врахувати також, що п. 5.1.8 Договору передбачено, що усі комісії по Договору сплачуються у валюті України за офіційним курсом НБУ на дату платежу. Позивачем ні у позовній заяві, ні у додатках до неї не вказано курс НБУ, за яким визначені суми комісії у гривнях, проте, за здійсненими відповідачем, з врахуванням п. 5.1.8 Договору, перерахунками сум комісії заявлена до стягнення сума комісії є значно завищеною.

В судове засідання 17.06.2015 р. повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з викладених у позовній заяві підстав. Просить суд вирішити спір в даному судовому засіданні, за наявними у справі документами.

Слід також зазначити, що в силу приписів ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Враховуючи те, що подана позивачем 14.08.2014р. позовна заява надійшла на адресу господарського суду Тернопільської області 20.08.2014 р., провадження у справі №921/887/14-г/8 судом порушено 21.08.2014р., з дотриманням вимог ч. 2 ст. 15 ГПК України, а зміни відносно юридичної адреси відповідача були внесені лише 20.05.2015 р. (під час розгляду справи) та дана справа стала підсудна іншому суду лише в ході судового розгляду, відтак, справа підлягає розгляду по суті господарським судом Тернопільської області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

20.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк", - Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД", - Клієнт, з другої сторони, був укладений Договір про відкриття акредитиву №263 LC (надалі - Договір), за умовами якого Банк зобов'язався за заявою Клієнта надати на користь Бенефеціара - "MAGUIN S.A.S", місцезнаходження 2 rue Pierre Semand, 02800 Charmes, France, непокритий безвідкличний документарний Акредитив, а Клієнт - відшкодувати або надати Банку відповідно до умов цього Договору всі суми, сплачені або, що підлягають сплаті, за таким Акредитивом, в тому числі якщо такі суми надані або сплачені Підтверджуючим банком, відшкодувати всі витрати Банка, пов'язані з відкриттям Акредитива, сплатити Банку комісію та інші платежі, пов'язані з Акредитивом, що передбачені цим Договором (п. 1.1 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Договору).

Підтверджуючим/Виконуючим банком за Акредитивом є CA CIB, Group Credit Agricole, Paris, France (п. 1.1 ст.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1-2.1.2 п. 2.1 ст. 2 Договору, сума Акредитиву складає 2 382 400,00 (два мільйони триста вісімдесят дві тисячі чотириста) Євро. Строк дії Акредитиву - відповідно до умов Акредитиву, але не більше 9 (дев'яти) календарних місяців з дати відкриття Акредитиву. В межах зазначеного Строку дії Акредитиву Банк та/або Підтверджуючий банк приймає документи проти яких здійснюватиметься платіж за Акредитивом. Акредитив закривається в Банку після виконання всіх платежів за Акредитивом та передання Клієнту документів, що є умовою здійснення платежів за Акредитивом відповідно до умов Акредитиву або після закінчення Строку дії Акредитиву (якщо Акредитив невикористаний або анульований).

За Акредитивом Банк бере на себе безвідкличне зобов'язання здійснити платіж в межах Суми Акредитиву, за умови отримання Банком та/або Підтверджуючим банком в період строку дії Акредитиву документів, проти яких здійснюватиметься платіж та встановлення їх належного представлення. Відповідно до умов Акредитиву останній надається Банком з відстроченням (розстроченням) платежу (п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Договору).

Ст. ст. 3 - 4 Договору сторони визначили умови відкриття Акредитиву. Зокрема, надання Банку заяви про відкриття Акредитиву, оформленої у задовольняючому Банк вигляді, оригіналу та копії Контракту (з підписами відповідальних осіб, засвідчених відбитком печатки), а також інших документів, що необхідні для відкриття Акредитиву відповідно до чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України та/або внутрішніх положень Банку (п.п.3.1.7 п. 3.1 ст. 3); сплата Клієнтом Плати за Акредитив, якщо відповідно до умов цього Договору остання сплачується до відкриття Акредитиву за цим Договором. Протягом 2 (двох) Робочих днів з дня прийняття Банком заяви про відкриття Акредитиву до виконання, Банк надсилає повідомлення про відкриття Акредитиву до іноземного банку або іншого банку/ів або безпосередньо Бенефеціару (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття Акредитиву). Спосіб передачі повідомлення про відкриття Акредитиву визначається Клієнтом в заяві про відкриття Акредитиву (п. 4.2 ст. 4).

П. 1.1 ст. 1 Договору визначено, що контрактом є укладений між Клієнтом та Бенефеціаром контракт від 20.12.2012 р. №47887, з усіма змінами та доповненнями до нього, що передбачає відкриття Акредитиву. Плата за Акредитив означає комісії та інші платежі, які Клієнт зобов'язаний сплатити Банку за цим Договором у зв'язку із відкриттям та обслуговуванням Акредитиву.

Положеннями ст. 6 Договору сторони встановили порядок платежу за Акредитивом. Зокрема, платіж за Акредитивом, що набрав чинності, здійснюється в розмірі не більше суми Акредитиву, за умови отримання Банком та/або Підтверджуючим банком в межах Строку дії Акредитиву документів, проти яких здійснюватиметься платіж та встановлення їх Належного представлення. Обов'язки Банку за Акредитивом обмежуються сплатою Суми Акредитиву.

Банк та/або Підтверджуючий банк здійснює платіж за Акредитивом в разі відсутності розбіжностей в документах, проти яких здійснюватиметься платіж за Акредитивом. У випадку виявлення Банком та/або Підтверджуючим банком розбіжностей в документах, проти яких здійснюватиметься платіж за Акредитивом, здійснення платежу за Акредитивом може бути лише у випадку отримання згоди Клієнта на відповідний платіж.

Документи, проти яких здійснюватиметься платіж за Акредитивом, повинні бути надані в Банк та/або Підтверджуючий банк в письмовій формі або в іншій формі зазначеній в умовах Акредитиву.

Після одержання документів Бенефеціара, проти яких здійснюватиметься платіж за Акредитивом, та встановлення їх належного представлення, Банк негайно, але не пізніше наступного Робочого Дня, повідомляє Клієнта про це.

Клієнт може направити Банку грошові кошти (грошове покриття) для здійснення Банком платежу за Акредитивом в розмірі, зазначеному у відповідному повідомленні Банку, до закінчення строку, в який платіж за Акредитивом повинен бути здійснений, у разі якщо грошові кошти Клієнтом та/або третьою особою не були надані раніше. Відповідно до умов Акредитиву Клієнт зобов'язаний здійснити/здійснювати платежі по Акредитиву кожні півроку 9-ма рівними частинами протягом 58 місяців з дати відкриття Акредитиву. Перший платіж повинен бути здійснений не пізніше ніж через 12 місяців від дати відвантаження обладнання за Контрактом, що відповідає даті міжнародної товаротранспортної накладної (CMR). Графік здійснення платежів по Акредитиву конкретизується та визначається в Заяві про відкриття акредитиву, відповідно до п. 4.1 цього Договору, та у тексті SWIFT повідомлення Банку про відкриття Акредитиву.

Акредитив виконується шляхом здійснення Підтверджуючим банком платежу по пред'явленню Підтверджуючому банку документів, зазначених у Акредитиві та встановлення їх належного представлення. Допускається здійснення Підтверджуючим банком платежу за Акредитивом до отримання необхідної суми грошових коштів від Банку у зв'язку із чим Клієнт зобов'язується сплатити додаткову плату відповідно до умов цього Договору та відшкодувати Банку всі інші витрати Банку, пов'язані з наданням Акредитива та таким платежем Підтверджуючого банку до отримання необхідної суми грошових коштів від Банку. Банк відшкодовує Підтверджуючому банку платіж, здійснений останнім за Акредитивом, в день настання строку платежу за Акредитивом. Банк здійснює платіж за Акредитивом, якщо кошти від Клієнта не надійшли у вказаний в повідомленні строк, за рахунок Кредиту наданого Клієнту Банком відповідно до умов цього Договору, про що Банк повідомляє Клієнта. Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти за Кредит та повернути Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Банк повідомляє Клієнта про здійснення платежу за акредитивом на користь Бенефеціара.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Договору, до здійснення платежу за Акредитивом, Клієнт має право надати Банку грошові кошти для грошового забезпечення Акредитиву (для формування грошового Покриття). Платіж за Акредитивом, строк якого настав, здійснюється за рахунок грошових коштів, що надані Клієнтом, а у випадку їх недостатності за рахунок Кредиту.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Договору, Кредит надається Клієнту (відповідачу) в день здійснення платежу за Акредитивом, у сумі платежу по Акредитиву відповідно до умов Акредитиву, у випадку, якщо у встановлений строк Банку не було надано Грошове покриття. У випадку здійснення декількох платежів по Акредитиву в межах суми Акредитиву, кожен наступний платіж по Акредитиву збільшує суму заборгованості Клієнта за Кредитом.

Кредит надається траншами відповідно до наступного графіку: кожні півроку 9-ма рівними частинами на протязі 58 місяців, починаючи з 12-го місяця з дати відвантаження обладнання за Контрактом, що відповідає даті міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR).

Згідно з п. п. 8.3, 8.4 ст. 8 Договору, валютою кредиту за цим Договором є Євро. Цільове призначення кредиту - відшкодування здійсненого Банком платежу по Акредитиву.

Відповідно до п. п. 8.5.1 п. 8.1 ст. 8 Договору, за користування Кредитом Клієнт зобов'язаний сплатити проценти за користування Кредитом у розмірі 9-ти % річних із розрахунку 360 днів на рік.

П.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Договору визначено, що за умови належного виконання Клієнтом взятих на себе зобов'язань за цим Договором, а також виконання усіх передбачених цим Договором умов, Банк зобов'язаний надати Акредитив на користь Бенефеціара в порядку і на умовах, обумовлених цим Договором.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до моменту належного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором в повному обсязі; при цьому боргові зобов'язання Клієнта перед Банком, а також права Банка стосовно цих боргових зобов'язань (у томі числі право на договірне списання коштів Клієнта) за цим Договором, а також угоди про забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання боргових зобов'язань за цим Договором.

Правовідносини сторін у справі регулюються главою 74 ЦК України "Розрахунки" та в силу положень статті 7 ЦК України звичаями ділового обороту у спірних правовідносинах, якими є "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів", розроблених Міжнародною торговою палатою.

Відповідно до ст. 1093 ЦК України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Ст. 1095 ЦК України встановлено, що безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

В силу приписів 1096 ЦК України, для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514 (далі - Положення), встановлено загальні правила Національного банку України щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів (далі - акредитив), що здійснюють уповноважені банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб - нерезидентів (далі - особи) під час їх розрахунків за договорами з нерезидентами, оформленими відповідно до вимог законодавства України (далі - договір) та/або для власних потреб (п. 1.1. Положення).

Відповідно до п. 1.2. Положення, під час здійснення розрахунків за договорами в іноземній та національній валюті можна використовувати всі акредитиви, що передбачені діючими Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою, або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою (далі - УПДА або інші міжнародні документи, затверджені МТП), з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, і не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. 2 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, в редакції 2007 року, розроблених Міжнародною торговою палатою, акредитив означає угоду, зобов'язання, як би воно не було названо чи позначено, яке є безвідкличним і являє собою тверде зобов'язання банка-емітента здійснити виплату в строк належного представлення.

Статтею 1088 ЦК України визначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції (ч. 5 ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", документ на переказ може бути паперовим або електронним. Документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом.

Також, відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року за №254, виписки по рахунку боржника, меморіальні ордери є також первинними документами банку - документами, які містять відомості про операцію та підтверджують її здійснення.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.03.2013 року на підставі Договору про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р. відповідач звернувся до позивача із заявою №0408008, відповідно до якої просив на його рахунок відкрити безвідкличний підтверджений документарний акредитив за системою S.W.I.F.T, на користь Бенефеціара - MAGUIN S.A.S, місцезнаходження 2 rue Pierre Semand, 02800 Charmes, France, для оплати вартості обладнання для сушіння та гранулювання, барабанних бурякорізок та обладнання для обслуговування ножів згідно Контракту №47887 від 20.12.2012 р. в сумі 2 382 400,00 Євро. Дата закінчення Акредитиву - 20.10.2013 року.

Акредитивом встановлено, що виплата здійснюється проти таких документів: комерційний рахунок; сертифікат походження; упаковочний лист; сертифікат якості; автотранспортна накладна, типу CMR. Документи повинні бути представлені протягом 30 днів від дати видачі транспортного документа, CMR з підписом та печаткою, але в термін дії Акредитиву.

Відповідно до умов Акредитиву, оплата проводиться частками за наступним графіком:

1-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2014 р.

2-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2014 р.

3-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2015 р.

4-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2015 р.

5-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2016 р.

6-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2016 р.

7-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2017 р.

8-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2017 р.

9-й платіж в сумі 262 400 євро 00 євроцентів, в строк до 30.12.2017 р.

В заяві серед іншого зазначено, що даний Акредитив підпорядковується Уніфікованим правилам і Звичаям для Документарних Акредитивів (Публікація Міжнародної Торгової Палати №600, редакція 2007 р.). Аналогічні положення містяться і у п. 4.3 ст. 4 Договору. До заяви відповідачем було долучено копію Контракту №47887 від 20.12.2012 р.

15.03.2014 р. Банк направив Бенефеціару та Підтверджуючому банку SWIFT повідомлення про відкриття імпортного акредитиву №ІМР13010 на суму 2 382 400 євро 00 євроцентів (в матеріалах справи).

В судовому засіданні встановлено, що акредитив в сумі 2 382 400,00 Євро згідно договору №263 LC фактично був сформований та оприбуткований у внутрішніх системах Банку 14.03.2013 р. із присвоєнням йому ІD № 367477.

19.03.2014 р. Банком було здійснено оприбуткування зазначеного вище акредитиву, про що свідчить долучена до матеріалів справи належним чином засвідчена копія меморіального ордеру №36747 від 19.03.2013 р. на суму 2 382 400,00 Євро.

Наявним в матеріалах справи повідомленням по системі S.W.I.F.T. підтверджено, що грошові кошти в сумі 2 382 400,00 Євро за відкритим Акредитивом були отримані кінцевим Бенефіціаром - MAGUIN S.A.S. 27.08.2013 р. (повідомлення виконуючого банку від 27.08.2013 р. знаходиться в матеріалах справи - а.с. 35 т. 1).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р. виконав, про що свідчать наявні у матеріалах справи валютний меморіальний ордер, банківські виписки, SWIFT повідомлення.

Суд зазначає, що укладений між Сторонами договір про відкриття акредитива №263 LC від 20.02.2013р. є належною підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань перед Банком, визначених його умовами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

За умовами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як стверджує позивач, відповідач, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання щодо своєчасного внесення платежів (комісії за відкриття акредитиву) виконував неналежним чином, встановлену пп. 5.1.1 п. 5.1, п.п. 5.1.1.3 п.п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Договору комісію в сумі 127 812,24 грн вніс з прострочкою платежу - 15.04.2014р. (кінцевий строк внесення - 13.04.2014 р.) та допустив прострочку сплати комісії в сумі 113 175 грн (кінцевий строк внесення - 13.07.2014 р.).

Окрім того, зазначає, що станом на 11.08.2014 р. заборгованість ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" перед Банком за Договором про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р. по комісії за відкриття акредитиву становить 229 834,72 грн, з яких:

- 116 659,72 грн - заборгованість по сплаті нарахованої за період з 06.08.2014 р. по 04.09.2014 р. комісії;

- 113 175 грн - заборгованість по сплаті нарахованої за період з 07.07.2014 р. по 05.08.2014р. комісії (прострочена комісія).

Дані сумі позивач і просить стягнути в судовому порядку.

З долучених Банком до матеріалів справи розрахунків заборгованості ТзОВ "ТІРІ ТРЕЙД" за Договором про відкриття акредитиву №263 від 20.02.2013 р. по комісії вбачається, що останні позивачем здійснено виходячи із передбаченого пп. 5.1.1 п. 5.1, п.п. 5.1.1.3 п.п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Договору розміру процентної ставки (4% річних), періоду нарахування - в день надання Акредитиву (включаючи цей день) та через кожні 30 (тридцять) календарних днів за період 30 (тридцять) календарних днів існування несплаченої Суми Акредитиву; кількості днів у році - 360 та конвертацією суми нарахованої комісії у гривню по курсу НБУ на дату проведення нарахування комісії за відкриття акредитиву. При цьому, в обґрунтування правомірності методу визначення кількості днів у році позивач посилається на п. 8.5.1.1 Договору.

Відповідач у відзиві на позов, підтриманому його повноважним представником в судових засіданнях 24.11.2014 р. та 08.12.2014 р., заперечував факт існування заборгованості в заявленій позивачем сумі. Стверджував, що позивачем невірно розрахована загальна сума заборгованості по комісії, не враховано часткове погашення акредитиву, а застосований позивачем період нарахування комісії суперечить умовам договору.

П. 9.8 ст. 9 Договору визначено, що платіжні зобов'язання Клієнта за цим Договором повинні виконуватись таким чином, щоб відповідні Платежі повністю та належним чином здійснювались у строки, визначені цим Договором.

П. 8.1. Положення передбачено, якщо згідно з умовами акредитива оплату комісійної винагороди та відшкодування витрат уповноваженому банку-емітенту, що пов'язані з відкриттям акредитива, має здійснювати наказодавець акредитива, то уповноважений банк-емітент надсилає наказодавцю акредитива листа з вимогою оплати такої комісійної винагороди та відшкодування витрат або самостійно списує кошти з рахунку наказодавця акредитива, якщо це передбачено в заяві про відкриття акредитива та/або в договорі банківського рахунку та/або інших договорах, укладених між наказодавцем акредитива та уповноваженим банком-емітентом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум комісії, аналізуючи умови укладеного між сторонами у справі Договору та вимоги чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:

Главою 8 Положення, передбачено порядок оплати комісійної винагороди та відшкодування витрат уповноваженому банку-емітенту.

Умовами укладеного Договору (ст. 5) сторони встановили обов'язок відповідача за відкриття Акредитиву сплачувати Банку відповідну плату, зокрема, пп. 5.1.1, п.п. 5.1.1.3 п. 5.1 ст. 5 Договору сторони передбачили, що за відкриття Акредитиву Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку комісію за відкриття Акредитиву у розмірі 4% (чотири процентів) річних від несплаченої Суми Акредитиву (без ПДВ) на дату нарахування комісії за відкриття Акредитиву, але не менше еквіваленту 100,00 доларів США за кожні 30 (тридцять) календарних днів існування несплаченої суми Акредитиву.

Сума комісійної винагороди за надання Акредитиву, що підлягає сплаті нараховується в день надання Акредитиву (включаючи цей день) та через кожні 30 (тридцять) календарних днів за період 30 (тридцять) календарних днів існування несплаченої Суми Акредитиву. Сума комісії підлягає сплаті в день надання Акредитиву до його надання, а в подальшому протягом 5 календарних днів з дня нарахування авансом, але в будь-якому випадку до дати, в яку сума Акредитиву буде сплачена в повному обсязі.

Разом з тим, пп. 5.1.8 п. 5.1 ст. 5 Договору визначено, що, усі комісії передбачені цим Договором у зв'язку з відкриттям та обслуговуванням Акредитиву сплачуються Клієнтом у національній валюті за офіційним курсом Національного Банку України на дату платежу.

Ч. 2 ст. 524 ЦК України передбачено право сторін визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

В силу приписів ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як зазначалось вище, наданий позивачем розрахунок сум комісії свідчить про те, що конвертація останніх у національну валюту України здійснена позивачем станом на дату проведення нарахування комісії, без врахування фактичної дати здійснених відповідачем платежів. На думку суду, застосований позивачем порядок визначення сум комісії, які Клієнт (відповідач у справі) мав сплатити, суперечить умовам укладеного Договору.

Також, не можуть бути прийняті судом і доводи позивача про правомірність визначення ним методу нарахування комісії з розрахунку кількості днів у році 360, з посиланням на п. 8.5.1.1 Договору, оскільки такий порядок нарахування передбачений Договором для сплати процентів за користування Кредитом, а предметом судового розгляду є заборгованість по комісії за відкриття Акредитиву.

З огляду на наведене, враховуючи, що умовами укладеного Договору сторонами не визначено метод розрахунку кількості днів у році для сплати комісії, суд вважає, що розрахунок останніх слід проводити виходячи із фактичної кількості днів у році - 365.

З огляду на наведене, суд, з врахуванням умов Договору щодо порядку та періоду нарахування комісії за відкриття Акредитиву, дат та сум здійснених відповідачем платежів, виходячи із фактичної кількості днів у році 365, провів перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум, та встановив, що за період з 14.03.2013 р. по 06.07.2014 р., зважаючи на дати внесення платежів, відповідач повинен був сплатити комісію за відкриття акредитиву в загальній сумі 1 446 784,57 грн. В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем за даний період за відкриття Акредитиву сплачено комісію в загальній сумі 1 478 279,17 грн. Таким чином, за період з 14.03.2013 р. по 06.07.2014 р. переплата відповідача по комісії за відкриття акредитиву становить 31 494 грн 56 коп (банківські виписки, платіжні доручення в іноземній валюті, меморіальні ордера - в матеріалах справи).

Поряд з цим, п. 5.2 ст. 5 Договору сторони передбачили, що Банк припиняє нарахування Плати за Акредитив та/або Плати за Кредит з моменту вчинення останнім будь-якої з дій по примусовому стягненню з Клієнта заборгованості за цим Договором, зокрема, з дати порушення судом провадження за заявою (позовом), поданою Банком про стягнення заборгованості за цим Договором в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі № 921/887/14-г/8 за позовом Банку про стягнення з відповідача заборгованості, в т.ч. і достроково всієї суми кредиту (грошового покриття), згідно ухвали господарського суду Тернопільської області було порушено 21.08.2014 р.

З розрахунку позивача вбачається, що заявлена до стягнення сума комісії в розмірі 116 659,72 грн розрахована Банком за період з 06.08.2014 р. по 04.09.2014 р. (а.с. 112 Т. 1).

Таким чином, враховуючи передбачений умовами укладеного Договору (п. 5.2 ст. 5) термін припинення нарахування плати за Акредитив, в т.ч. і комісії за його відкриття, суд вважає, що комісія за період з 21.08.2014 р. по 04.09.2014 р. позивачем нарахована безпідставно.

Згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми комісії розмірі 116 659,72 грн, нарахованої позивачем за період з 06.08.2014 р. по 04.09.2014 р., правомірним є нарахування останньої за період з 06.08.2014 р. по 20.08.2014 р. в розмірі 3 480,66 Євро, що у гривневому еквіваленті, з врахуванням визначеного позивачем у позовній заяві курсу Євро станом на 11.08.2014 р., становить 59 767,87 грн. Комісія за період з 21.08.2014 р. по 04.09.2014 р. в сумі 56 891,85 грн нарахована позивачем безпідставно.

Окрім того, згідно проведеного судом перерахунку заявленої до стягнення суми комісії в розмірі 113 175 грн, нарахованої позивачем за період з 07.07.2014 р. по 05.08.2014 р., правомірним є нарахування останньої в розмірі 6 961,32 Євро, що у гривневому еквіваленті, з врахуванням визначеного позивачем у позовній заяві курсу Євро станом на 11.08.2014 р., становить 119 535,74 грн (проведений судом розрахунок - в матеріалах справи).

Разом з тим, враховуючи диспозитивність судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача в частині заявленої до стягнення суми простроченої комісії за вказаний період в розмірі 113 175 грн.

Таким чином, судом встановлено, що обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії в загальній сумі 141 448,31 грн (113 175 + 59 767,87 - 31 494,56). Комісія в сумі 88 386,41 грн (56 891,85+31 494,56) заявлена позивачем до стягнення безпідставно, а отже позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги положення п.п. 5.1.1.3 Договору, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що оскільки в день надання Акредитиву ним сплачено комісію за його відкриття в розмірі 82 396,96 грн, то станом на 06.08.2014р. заборгованість по сплаті комісії за відкриття Акредитиву у нього відсутня.

П. 10.1 ст. 10 Договору сторони передбачили, що невиконання або неналежне виконання Клієнтом будь-яких зобов'язань за цим Договором є негативною обставиною.

У випадку виникнення будь-якої негативної обставини, Банк має право вимагати від Клієнта сформувати грошове покриття для здійснення платежів по Акредитиву в розмірі суми Акредитиву. Клієнт зобов'язується сформувати грошове покриття в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги Клієнтом. Формування грошового покриття по Акредитиву здійснюється на умовах та в порядку передбаченому статтею 7 цього Договору та у відповідній вимозі Банку. Банк набуває право, письмово повідомивши про це Клієнта, в односторонньому порядку вимагати від Клієнта достроково повернути наданий Клієнту Кредит в повному обсязі, при цьому обов'язки Банку з надання Кредиту за цим Договором припиняються, а цей Договір між сторонами вважається зміненим як зазначено в цьому пункті. Клієнт зобов'язаний, незважаючи на інші положення цього Договору, виконати зазначену вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із нарахованими процентами за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Клієнтом на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізнішу 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги Клієнтом. У разі невиконання та/або неналежного виконання у встановлений строк вимоги Банку про формування Грошового покриття та/або дострокове повернення Кредиту та/або іншого зобов'язання перед Банком у випадках, передбачених цим Договором, Банк набуває право (і) здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків в порядку, встановленому цим Договором та/або іншими договорами з Банком, (і) звернути стягнення на майно, надане Банку в забезпечення виконання Боргових зобов'язань перед Банком, а також (ііі) вжити інших заходів з метою задоволення вимоги про формування Грошового покриття та/або дострокове повернення Кредиту та/або виконання інших зобов'язань перед Банком (п.п. 10.2.1, 10.2.2, п. 10.2, п. 10.3 ст. 10 Договору).

На підставі наведених вище положень Договору, враховуючи наявність заборгованості по сплаті передбаченої Договором комісії, 28.07.2014 р. Банк звернувся до відповідача з вимогою №10200/2969, згідно якої просив останнього, у зв'язку із виникненням негативної обставини - порушення Клієнтом зобов'язання, передбаченого п. 5.1 Договору, виконати боргові зобов'язання за Договором, а саме: сплатити комісію в розмірі 113 175,00 грн та пеню в розмірі 5 890,19 грн протягом 7 днів з моменту отримання вимоги, а також протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги сформувати грошове покриття в сумі 2 117 400,00 ЕUR (докази надіслання: копії опису вкладення у цінний лист від 28.07.2014 р. та фіскального чеку №3949 від 28.07.2014 р. знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідачем дана вимога залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Таким чином, позивач стверджує, що станом на 11.08.2014 р. заборгованість ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" перед Банком згідно Договору про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р. за кредитом (грошовим покриттям) становить 2 117 400 євро 00 центів, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. (17,1714 грн за євро) становить 36 358 722,36 коп.

З долученого Банком до матеріалів справи розрахунку заборгованості ТзОВ "ТІРІ ТРЕЙД" за Договором про відкриття акредитиву №263 від 20.02.2013 р. вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за кредитом (грошовим покриттям) в розмірі 2 117 400,00 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. (17,1714 грн за євро) становить 36 358 722,36 коп. є різницею між сумою відкритого акредитиву (2 382 400 Євро) та здійсненим відповідачем частковим погашенням кредиту в розмірі 265 000,00 Євро (248 406,00 Євро - 31.03.2014 та 16 594,00 Євро - 04.04.2014 р.).

П. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р., з наступними змінами та доповненнями, визначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 32 ГПК України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем порушено умови договору та вимоги чинного законодавства, зокрема, допущено прострочку сплати комісії за відкриття Акредитиву, строк внесення якої настав 13.07.2014 р.

Відповідач в судове засідання не прибув, доказів своєчасного внесення передбаченої умовами договору плати за акредитив (комісії за відкриття акредитиву), як і доказів формування грошового покриття по Акредитиву, не надав.

З наданої позивачем довідки б/н від 15.06.2015 р. (вх. №14213) вбачається, що за період з 11.08.2014 р. по 16.06.2015 р. ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" не здійснювало в користь Банку платежів на погашення заборгованості за Договором про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р.

В судовому засіданні 17.06.2015 р. повноважний представник позивача підтвердив факт наявності заборгованості в заявлених у позові сумах та відсутності зі сторони відповідача будь-яких оплат. Окрім того, зауважив, що станом на дань проведення даного судового засідання відповідачем не лише допущено прострочку по сплаті комісії за відкриття Акредитиву, а і не внесено другого та третього платежу по Акредитиву, строк сплати яких, згідно умов Договору, настав 01.09.2014 р. та, відповідно, 01.03.2015 р.

За даних обставин, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором акредитиву (наявність заборгованості по сплаті комісії за відкриття Акредитиву), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Банку в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (грошовим покриттям) в сумі 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Поряд з цим, слід зазначити, що ухвалою від 05.09.2014 р. судом було частково задоволено заяву б/н від 03.09.2014р. ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд 30, код за ЄДРПОУ 38248152), які знаходяться на рахунку №26009500052115 в Гусятинському відділенні ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК", код Банку 300670, адреса: 48200, Тернопільська обл., смт. Гусятин, вул. Незалежності, 18а, код за ЄДРПОУ 19364259 в межах суми позову - 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн. 36 коп. та 229 834 грн 72 коп.

Нормами ст. ст. 66, 67 ГПК України визначено, що накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві - як вид вжиття заходів забезпечення позову, що гарантує виконання майбутнього рішення суду, про що виноситься відповідна ухвала.

Згідно приписів ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Таким чином, зважаючи на те, що при вирішенні даного спору судом встановлено безпідставність позовних вимог позивача в частині заявленої до стягнення суми комісії в розмірі 88 386,41 грн, суд вважає за необхідне вжиті ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.09.2014 р. заходи до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 88 386 грн 41 коп. скасувати та залишити в силі заходи забезпечення позову в межах суми 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та 141 448 грн 31 коп.

Згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 72 903 грн 46 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 68, 69, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД", вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса (ідентифікаційний код 38248152) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ (ідентифікаційний код 14361575) 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. заборгованості за кредитом (грошовим покриттям), 141 448 грн 31 коп. заборгованості по комісії та 72 903 грн 46 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. В задоволенні решти частини позову відмовити.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.09.2014 р., якою накладено арешт в межах суми позову - 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та 229 834 грн 72 коп. на грошові кошти ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд 30, код за ЄДРПОУ 38248152), які знаходяться на рахунку №26009500052115 в Гусятинському відділенні ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК", код Банку 300670, адреса: 48200, Тернопільська обл., смт. Гусятин, вул. Незалежності, 18а, код за ЄДРПОУ 19364259, в частині накладення арешту на кошти в сумі 88 386 грн 41 коп.

В решті позовних вимог - 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та 141 448 грн 31 коп. заходи забезпечення позову залишити в силі.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 22.06.2015 р.

Головуючий суддя І.М. Гирила

Суддя М.С Стадник

Суддя С.О. Хома